Виходячи з тексту документа, з яким можна ознайомитися нижче, податок на розкіш стягуватиметься у розмірі 1% від вартості літаків, суден та вертольотів.

Однак, при цьому під оподаткування вже не підпадають дрібні та менш дорогі атрибути багатого життя, на кшталт коштовностей, дорогих годинників та мобільних телефонів. Як відомо, у законопроекті Тігіпка такі норми були присутні.

Фахівці міністерства фінансів пропонують також змінити механізм оподаткування нерухомості та обсягу двигуна автомобіля.

У Міністерстві фінансів вважають розкішшю квартири загальною площею понад 120 квадратних метрів та будинки від 250 квадратних метрів — Тігіпко пропонував 200 квадратних метрів та 400 квадратних метрів.

Податок на нерухомість, як житлову, так і нежитлову, буде розрахований як 1−2,7% мінімальної зарплати за квадратний метр, а податок на розкіш стягуватиметься по житловій нерухомості в розмірі 0,5% від оціночної вартості житла, за вирахуванням витрат на її оцінку.

Проект закону буде винесено на розгляд Кабінету Міністрів під час засідання, яке відбудеться у середу, 4 квітня.

Автори зазначають, що за рахунок нового податку вдасться акумулювати до 900 млн. грн. до бюджету. Сума, м'яко кажучи, не вражає. За словами Тігіпка, його дітище було дати близько 800 млн грн.

Водночас у міністерстві скептично ставляться до багатьох пунктів законопроекту, про що йдеться у зауваженні про недоліки проекту. Вони справедливо зазначається, що під оподаткування податком на розкіш майна підпадають небагаті мешканці сіл.

Також у проекті наголошується, що податок стягується з квартир площею понад 120 квадратних метрів, а у зауваженні автори пояснюють, що під оподаткування підпадає велика кількість квартир, придбаних представниками середнього класу із залученням кредитів. І саме їм доведеться тепер сплачувати податок на розкіш та податок на нерухоме майно.

Зрештою, оподаткування багатих громадян країни на користь бідних — популярна перед виборами тема, яку просувають політики будь-яких політичних мастей.


«Це популярна зараз тема. Нещодавно ми отримали пряме доручення від прем'єр-міністра Миколи Азарова розробити ідею податку на великі доходи, з урахуванням світового досвіду. Питання непросте. Зараз потрібно обґрунтувати цей податок, а потім придумати механізм його адміністрування», — зазначив директор інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України Валерій Геєць.