Державні фінанси України тріскотять по швах. У 2011 році завдяки збігу обставин уряду вдалося приховати ключові проблеми, проте 2012 буде значно складніше. Власне, саме дисбаланси бюджетної системи можуть спричинити нову кризу, пише Реальна економіка.
Одним із найбільших недоліків роботи Міністерства фінансів під управлінням Федора Ярошенка була практика маніпулювання інформацією. Громадські звіти відомства були настільки далекі від реальності, що їх не сприймали ані внутрішні, ані зовнішні експерти.
При цьому, виходячи зі змісту цих звітів, створювалося враження, що всі проблеми в системі державних фінансів вирішені, перевиконані плани, а дефіцити подолано.
Відсутність чесного діалогу чиновників з громадянами, опозицією чи хоча б з парламентом спотворила інформацію про реальний стан системи державних фінансів, їхні проблеми та ризики. Насправді ж державні фінанси перебувають у досить складному становищі, які дисбаланси досягають небезпечних значень. У 2011 році уряд отримав колосальні додаткові ресурси.
Серед досягнень 2011 року уряд особливо наголошував на зростанні доходів бюджету: у скарбницю було мобілізовано на 74 мільярди гривень або на 30,7% більше, ніж у 2010 році.
Справді, таке досягнення частково є заслугою уряду, особливо в питанні перекриття схем мінімізації оподаткування, проте більшою мірою воно було забезпечене за рахунок об'єктивних факторів — зростання економіки, високої інфляції та маніпуляцій з доходами: звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання взимку податків.
Так чи інакше, але 2011 року уряд отримав колосальні додаткові ресурси. Очевидно, що через погіршення економічних умов та зниження ставок ключових національних податків у майбутньому доходи бюджету вже не зростатимуть такими темпами, тож 2011 рік, напевно, був останнім сприятливим роком у цьому аспекті. Уряд витрачав гроші переважно на капітальні витрати.
У уряд було кілька варіантів витрачання додаткових коштів. Прогнозуючи нові економічні негаразди, експерти МВФ та інших міжнародних економічних інститутів рекомендували направити кон'юнктурне зростання доходів на радикальне оздоровлення системи державних фінансів та структурні реформи економіки.
Однак уряд витрачав гроші здебільшого на капітальні витрати. Така політика була б обґрунтованою, якби чимало капітальних витрат не розкрадалося. Як наслідок, значна частина фінансів осіла у кишенях чиновників та близьких до них бізнесменів.
На подолання дисбалансів у системі державних фінансів було виділено вкрай обмежені ресурси. Тому у 2011 році прогрес у цьому напрямі був незначним. Офіційно Міністерство фінансів звітує, що за підсумками 2011 року дефіцит держбюджету становив 23,6 мільярда гривень або 1,8% ВВП.
Такий показник, якби він відповідав дійсності, дозволив би констатувати, що Україна, ймовірно, перша у світі подолала наслідки кризи і навіть сформувала певний запас міцності для того, щоб зустріти виклики нової рецесії країни ЄС.
Проте офіційний показник дефіциту бюджету далекий від реального. Нинішній уряд, який справедливо критикував попередників за те, що в умовах реального 14-відсоткового дефіциту бюджету 2009 року тодішні чиновники «намалювали» 2,6% ВВП, зараз проводять абсолютно ідентичні маніпуляції.
Кризис 2009 года. Фото с сайта segodnya.ua
- По-перше, реальний дефіцит має включати витрати на капіталізацію державних банків та «Нафтогаз», здійснені у вигляді вкладу ОВДП до їхніх статутних фондів.
- Зокрема, таким чином, уряд витратив на Родовід Банк 4 мільярди гривень, на Ощадбанк — 0,6 мільярда гривень, на Укргазбанк — 4,3 мільярда гривень, а на поповнення статутного фонду «Нафтогазу» — аж 12,5 мільярда гривень.
- По-друге, дефіцит повинен містити обсяг невиконаних бюджетних зобов'язань в обсязі 9,3 мільярда гривень. Хоча витрати на обслуговування держборгу виконано у розмірі 100%, невиконаною залишилася частина поточних чи капітальних витрат.
- По-третє, дефіцит додатково зростає, якщо виключити з доходів авансові переплати податків та невідшкодованого ПДВ. Через війну реальний дефіцит бюджету становить 4,8% ВВП. Це, безумовно, менше, ніж 5,9% у 2010 році, але все ж таки значний показник як для «рекордних» темпів зростання економіки та доходів бюджету.
У 2012 році бюджетні зобов'язання становитимуть 358 млрд. гривень, ще 66 мільярдів гривень уряду необхідно знайти для погашення попередніх позик. При цьому доходи бюджету становитимуть лише 332,8 мільярда гривень. Таким чином, для фінансування всіх зобов'язань уряду необхідно залучити майже 100 мільярдів гривень.
Можливо, за сприятливої економічної ситуації таке становище бюджету не призвело б до серйозних негативних наслідків, проте в умовах охолодження економіки та блокування доступу до зовнішніх фінансових ринків найменші проблеми з виконанням плану доходів та запозичень до бюджету будуть вкрай деструктивними для економіки.
Це призведе до посилення фіскального тиску на економіку, проблем з обслуговуванням бюджетних та боргових зобов'язань, «видавлюванням» ресурсів із банківської системи і, як наслідок, заморожуванням кредитування. Іншими словами, може повторитися ситуація 2009 року лише з додатковими ускладненнями.
Якщо 2009 року тодішній уряд міг пом'якшити проблему завдяки позикам, то сьогодні цей буфер вичерпаний: держборг країни сягає 40% ВВП. Для висхідних країн у разі перевищення боргових запозичень 50-відсоткового рівня ВВП ймовірність дефолту зростає до 30%, тому перед ними світові фінансові ринки закриваються.
Сценарій 2009 року є ймовірним для України, тому нехтувати ним ризиковано. Багато європейських країн вже розробили комплекс антикризових заходів на випадок поглиблення рецесії та зниження доходів бюджету.
Такі заходи стосуються економії бюджетних коштів, їх ефективного витрачання, додаткового оподаткування розкоші та споживання, збільшення податкового тиску на господарську діяльність, пов'язану з експлуатацією природних ресурсів.
Проте нинішній уряд, як і попередній, не вбачає жодних загроз для економіки. Чи варто дивуватися, що наслідки такої політики будуть подібними до наслідків 2009 року?