Виталий Яременко

26 июля 2015, 09:48

21 липня 2015 року в 13:00 в прес-центрі інформаційного агентства ЛігаБізнесІнформ відбувся круглий стіл на тему «Монополізація аудиторського ринку України: приховані загрози». Учасники обговорили загрози державного регулювання галузі та проблеми розвитку незалежного аудиту в Україні. Голова Аудиторської палати України, заслужений економіст України Іван Нестеренко , відкривши круглий стіл, наголосив: «Чи не вперше за всю історію незалежної України, професійна спільнота аудиторів стоїть на межі виживання». Така ситуація, на його думку, викликана не стільки складною економічною ситуацією в країні, скільки свавіллям чиновників. Однією із загроз існування ринку незалежного аудиту учасники круглого столу визнали Постанову Кабінету Міністрів №390 «Деякі питання проведення аудиту суб'єктів господарювання державного сектору економіки» від 4 червня 2015 р, яка є дискримінаційною для більшості учасників ринку аудиторських послуг. Постанова №390 надає преференції окремим учасникам ринку через встановлення неадекватних вимог до аудиторських фірм. Так, відповідно до положень Постанови № 390 до проведення аудиту суб’єктів господарювання державного сектору економіки, вартість активів яких перевищує 2 млрд. грн., можуть залучатись аудиторські фірми, в яких, зокрема, щорічний дохід за останні три роки становив не менше як 30 млн. грн., а кількість працівників, які безпосередньо залучені до аудиторської діяльності становить мінімум 100 осіб. Член Аудиторської палати України, голова Комісії АПУ з питань правового забезпечення аудиторської діяльності, заслужений економіст України Тетяна Лавренова відзначила, що подібні розмиті вимоги дозволяють враховувати також увесь технічний персонал, включаючи, прибиральників, діяльність яких також безпосередньо впливає на кінцевий результат. У той час як Кабмін вимагає аби в аудиторській фірмі працювало лише від 5 сертифікованих аудиторів, що надзвичайно мало для перевірки найбільших державних підприємств. Олександр Кірш , народний депутат України, член Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики підтримав думку щодо дискримінаційного характеру Постанови №390 та зазначив, що цією постановою Уряд порушує принцип рівноправності підприємств при наданні аудиторських послуг, відверто лобіюючи інтереси лише аудиторських фірм «великої четвірки» (PWC, Deloitte Touche Tohmatsu, Ernst&Young та KPMG). Подібний стан речей можна виправити не лише, використовуючи механізм законодавчої ініціативи, а й шляхом прийняття спеціальних документів, які забезпечать демонополізацію аудиту та його відокремлення від держави. Учасники круглого столу звернули увагу на антиконкурентні узгоджені дії з боку аудиторських фірм «великої четвірки», підтвердженням чого стали листи одного і того ж змісту, які ці компанії надіслали на адресу Київської міської державної адміністрації з пропозицією встановити подібні критерії для проведення аудиту великих муніципальних підприємств. На думку учасників круглого столу положення Постанови № 390 в майбутньому можуть бути прийняті за основу і конкурсними комітетами при формуванні тендерних умов з проведення аудиту фінансової звітності інших підприємств, на яких не поширюються положення Постанови. Відповідні дії можуть призвести до зникнення вітчизняного аудиторського ринку та створення монополій декількох компаній в результаті чого втрати понесе і українська економіка в цілому, адже роботу можуть втратити понад вісім тисяч висококваліфікованих спеціалістів. На думку Олександра Кірша «Постанова № 390 є лише пробним каменем. Якщо аудитори не зможуть відстояти своїх прав, то наступною жертвою стануть бухгалтери, яким нав’яжуть нестерпні кваліфікаційні вимоги». «Не можна знімати відповідальність з АПУ, яка протягом багатьох років не піднімала питання чесної конкуренції, однак теперішні дії Кабміну та профільних міністерств переходять усі дозволені рамки», — відзначила Тетяна Лавренова. Серед десятків професійних організацій лише Спілка аудиторів України робить системні кроки, у той час як інші, по суті, імітують діяльність і не відстоюють прав українського аудиту. Експерт звернулася і до професійних громадських організацій, зокрема Спілки аудиторів України, аби вони активно долучилися до справи захисту українського аудиту. В умовах проголошеної Україною політики євроінтеграції не менш важливим питанням залишається імплементація європейських стандартів ведення аудиторської діяльності, що відображені в Директиві 2014/56/ЕС від 16 квітня 2014 р. та Регламенті 537/2014, до вітчизняного законодавства. Володимир Головач, голова правління ПрАТ «АФ «Аналітик», кандидат юридичних наук, заслужений юрист України переконаний, що в Україні мають бути імплементовані норми про фінансову відповідальність аудиторів перед третіми сторонами. Подібні закони діють в США, що убезпечує ринок від викривлень в аудиторських звітах». Тетяна Зацерковна , генеральний директор ТОВ «АФ «СЕЙЯ-КІРШ-АУДИТ», член ради Спілки аудиторів України, навела приклад з банками в Україні, де введена тимчасова адміністрація. В Україні банківські установи зі статутним капіталом більше 200 млн. грн. мають право перевіряти тільки «велика четвірка», однак за останній рік НБУ ввів тимчасову адміністрацію у 56 вітчизняних банків. Тож преференції Уряду в бік «великої четвірки» є як мінімум не зрозумілими. Якщо аудитори «великої четвірки» до цього підтверджували позитивну динаміку фінансової звітності для банків, то вони мають понести відповідальність, зокрема і фінансову перед вкладниками збанкрутілих фінустанов. Учасники наголосили на основних недоліках чинного законодавства щодо аудиторської діяльності та висловили своє невдоволення діяльністю Мінфіну при розробці нового законопроекту про аудиторську діяльність. Зазначено, що з боку Міністерства фінансів відбувається системне та послідовне ігнорування не лише регулятора аудиторського ринку – Аудиторської палати України, а і аудиторської спільноти в особі Спілки аудиторів України – найбільшої громадської організації, яка об’єднує аудиторів України. Особливе обурення викликала діяльність закритої робочої групи з розробки проекту закону про аудиторську діяльність, в роботі якої беруть участь представники аудиторських фірм «великої четвірки», але до якої не допустили, не зважаючи на неодноразові звернення, ні представників Аудиторської палати, ні представників Спілки аудиторів України. Наявний приклад на думку учасників круглого столу яскраво ілюструє бажання посадовців Мінфіну в кулуарному написанні положень нового законопроекту. Тетяна Зацерковна наголосила, що діючий уряд та Мінфін порушують Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», оскільки державні органи зобов’язані залучати громадськість до обговорення законопроектів. «Мінфін ігнорує будь-які звернення Аудиторської палати та, навіть, прострочує встановлений законом про доступ до публічної інформації термін на відповіді». Результатом заходу стало формування за ініціативи Голови Аудиторської палати України Івана. Нестеренка робочої групи, до складу якої увійшли В. Головач (голова групи), І. Нестеренко, Т. Зацерковна, В. Маранець, Т. Трушкевич . Робоча група має на меті розробити та впровадити ініціативи із захисту інтересів аудиторів України шляхом звернення до суду з питань порушення чинного законодавства про аудиторську діяльність, до Міністерства юстиції України, Антимонопольного комітету України, Антикорупційного бюро та ін. Крім того, Іван Нестеренко повідомив про продовження Аудиторською палатою України дискусії з державними органами для забезпечення рівних умов учасників ринку аудиторських послуг в Україні.

8 июня 2015, 14:19

Тарифы на коммунальные услуги проверят международные аудиторы. Об этом заявил премьер-министр Украины Арсений Яценюк 15 мая в Верховной Раде во время часа вопросов к правительству. Заявление главы Кабмина является продолжением риторики о необходимости внешней качественной и независимой оценке разнообразных сфер управления государственными делами. Традиционно, под международными аудиторами государственные деятели имеют в виду «большую четверку». Так называют четыре крупнейших в мире компании, предоставляющие ауди́торские и консалтинговые услуги: Deloitte, PricewaterhouseCoopers, Ernst & Young, а также KPMG. Однако сможет ли стать «большая четверка» спасательным кругом Украины во времена тяжелайшего экономического спада? Во-первых, «большая четверка» однозначно пользуется значительным авторитетом во многих странах, что обусловлено наличием крупнейших клиентов по всему миру и передовым опытом выведение компаний на биржовые торги. Однако, глобальный экономический кризис поставил под сомнение профессионализм «большой четверки». В 2010 году генеральный прокурор штата Нью-Йорк Эндрю Куомо подал иск к аудиторской группе Ernst & Young. Представитель американских органов правосудия обвинил компанию в мошенничестве и сокрытии данных о реальном состоянии банка Lehman Brothers, банкротство которого в сентябре 2008 года привело к обострению общемирового финансового кризиса. К слову, крах Lehman стал самым крупнейшим в истории США, поскольку активы банка составляли почти 640 миллиардов долларов. Глава одной из крупнейших международных аудиторских сетей BDO, не входящей в «большую четверку», Джереми Ньюман считает, что «большая четверка» доминирует в большинстве аспектов рынка и более того пишет регулирующие правила, которые устраивают их бизнес. Отмечая профессионализм и качество работы «большой четверки» Ньюман утверждает, что «влияние «большой четверки» вредно, это фундаментальный риск для системы, в которой мы работаем. Отчасти проблема в том, что «большая четверка» стала слишком сильно фокусироваться на зарабатывании прибыли для партнеров, вместо того чтобы сосредоточиться на ключевых ценностях профессии». Во-вторых, международных аудиторских компаний в том смысле как их именуют некоторые государственные деятели и политики в Украине не представлены. «Согласно законодательству, аудит в Украине могут делать только те компании, у которых не менее 70% капитала принадлежит украинским физлицам, имеющим национальный сертификат аудитора. В них работают украинские граждане по украинскому законодательству, поэтому мы вообще не можем называть их международными», – утверждает президент Союза аудиторов Украины Наталья Гаевская. Иными словами, в Украине отечественные аудиторские компании работают только под брендом «большой четверки» на основании франшизы. То есть, любая компания заказывая аудиторские услуги в Украине по определению работает с отечестенными фирмами. Однако наличие франшизы, безусловно, не означает отсутствие контроля со стороны материнской организации. В нашем случае за украинские компании отвечают региональные штаб-квартиры, размещенные в Москве. Кроме того, сервера, на которых хранится информация тоже находятся за пределами Украины. Третий пункт относится к тому, что в условиях признанной агрессии РФ против Украины, сохранение конфиденциальности коммерческих и, тем более, государственных тайн становится сверхактуальным вопросом. Практически в любой стране мира аудиторы имеют доступ ко всем документам компании. Известно, что в России успешный бизнес ведут только те компании, которые остаются лояльными Кремлю. В данном случае имеет ли право ответственный отечественный бизнес и, тем более, госсектор на подобные риски? Однако стоит обратиться к опыту работы отечественных фирм под брендами «большой четверки» в Украине. Крупнейшие госкомпании пользовались их услугами с незапамятных времен. Однако, помогло ли побороть коррупцию и непрозрачность в Нефтегазе пристальный аудит со стороны E&Y нулевых годов. Кроме того, «большая четверка» была активным участником процессов передела собственности и приватизации с начала 1990-х, честность и справедливость которой до сих пор вызывает однозначно негативные отзывы. Последние события, связанные с повальным банкротством украинских банков – еще один яркий пример деятельности международных аудиторов. Например, в банкротстве украинского банка «Форум», его бывший собственник Вадим Новинский, открыто обвинил компании «большой четверки», которые сопровождали сделку покупки последнего у немецкого Commerzbank: «Сделку сопровождала аудиторская компания «большой четверки». Негативная информация скрывалась не только от нас, но и от украинского банковского регулятора – НБУ». Участие аудиторских компаний «большой четверки» в аудите годовой финансовой отчетности не помлгло и ряду украинских банков, в которых введена временная администрация. Так, Ernst & Young обслужували Златобанк и Надра Банк, PricewaterhouseCoopers – ВБР Банк, а KPMG – банк Астра. Сегодня аудиторский рынок Украины затаился в ожидании кардинальных перемен, подобных которым еще не было в нашей стране. Практически одновременно происходят подготовка соперничающих законопроектов, Минэкономразвития рассматривает условия аудита для госпредприятий, а между участники рынка аудиторских услуг ожесточилась борьба за место под солнцем. По словам идейного вдохновителя польской «шоковой терапии» Лешека Бальцеровича, это четвертая попытка реформ в Украине и следующей не будет. Поэтому от правильности решений правительства, в том числе по вопросам аудита, завивисит надежда на возрождение или продолжающийся упадок страны.

20 апреля 2015, 16:36

8 апреля СБУ провело обыск в офисе издания «Независимый аудитор». Основанием для действий правоохранительных органов было постановление Печерского районного суда. Хотя согласно решению киевской Фемиды необходимо было проверить офисы госкомпаний Нефтегаза Украины и Транснефти Украины, но по указанным адресам зарегистрирован «Независимый аудитор» и квартира главного редактора издания Владимира Иванкова. Вполне вероятно, что главный редактор издательства «СОВА» Владимир Иванков (выпускает «Независимый аудитор») заинтересовал «контору» совсем не случайно. Ведь в последние годы правления Януковича журнал, несмотря на название, был рупором отнюдь не профессиональных, а политических интересов, при чем ближнего зарубежья. Если просмотреть номера журнала за последние несколько месяцев, то можно найти просто образцово-показательные статьи патриотического характера на тему трагических событий в Украине. Складывается впечатление, что редакторская политика является непоколебимой в отстаивании государственных позиций. Впрочем, такая образцовая позиция в значительной мере ограничивается только несколькими месяцами после смены власти. Если расширить обзор номеров журнала, то даже герои издания в значительной мере меняются. Определенным показателем могут послужить обложки «Независимый аудитора». Например, среди ярких фото первой страницы можно выделить таких одиозных фигур как Виктор Медведчук, Николай Азаров, Владимир Путин и Дмитрий Медведев. Сложно сказать какое отношение они имеют к аудиторскому рынку Украины, но видимо, по мнению главного редактора этого журнала В. Иванкова, самое непосредственное. Журнал открыто себя позиционирует как общественно-политическое издание с фокусом на аудит. Впрочем, от аудита там мало что осталось. Владимир Иванков мотивирует изменение профиля журнала тем, что необходимо расширять границы журнала. «Мы не меняем название или суть издания, мы – расширяем границы». Безусловно, что качественная оценка должна учитывать широкий перечень факторов, включая политические риски, но тут главное вместе с водой не выплеснуть и ребенка. Впрочем, изменения лиц на обложке журнала являются исключительно тактическим ходом в реализации некой большей стратегии. Иногда даже складывается впечатление о том, что журнал публиковал материалы в 2013 году не столько для украинских аудиторов, сколько для их российских коллег. В подтверждение вышеизложенному можно привести ностальгию по советскому прошлому, представленную серией публикаций «Наследие СССР». В материалах критически, но в тоже время с некоей ностальгией, описывались события недавно существовавшегосоциалистического мира. Конечно, демократические нормы предусматривают независимость и альтернативность редакторской политики. Оригинальность оной составляет то, за что читатель выбирает то или иное издание. Но тут необходимо отметить значимость наличия определенных ценностных установок, а не пресмыкаться перед власть имущими сегодня. Если позиций как таковых нет, то и критерии для выбора отсутствуют. Возможно, стоит поставить вопрос о том, что ловкое жонглирование политической составляющей не является подходящим фоном для обсуждения серьёзных тем аудиторской деятельности. Жаль, что значение «независимый» в содержании этого журнала отсутствует. Нереализованные обещания третьего Президента Украины В. Ющенко привели нас к тому, то приспешники режима В. Януковича вернулись на свои места, а в скором временем даже восстановили свое влияние. Сегодня украинское государство и гражданское общество не могут себе позволить повториться истории дважды. Остается надеяться, что деятельность правоохранительных органов будет прозрачной и честной. Вероятно, в ближайшее время СБУ сможет раскрыть новые подробности дела, которые не ограничиваются деятельностью журнала.

10 апреля 2015, 16:39

Правительство декларирует насущность и необходимость преодоления коррупции, повышение эффективности, прозрачности и подотчетности перед обществом. По давней традиции, все изменения в Украине начинаются с громких увольнений и не менее громких назначений, которые всегда заканчиваются небезосновательными обвинениями «попередникив» в неэффективности и хищениях. Для подтверждения своих слов новые руководители госпредприятий как правило обещают провести независимый финансовый аудит для дальнейшего обнародования результатов проверок и передачи материалов в органы контроля и обвинения. Все кажется правильным, но есть одно «но». К проведению финансового аудита правительство предлагает привлекать только международные аудиторские компании (фактически, только «большую четверку»), чем может существенно ударить по отечественному аудиторскому рынку. Первая попытка пролоббировать международные компании была предпринята еще в декабре прошлого года. Так, во исполнение Соглашения об ассоциации Украина — ЕС постановлением Верховной Рады Украины была одобрена Программа деятельности Кабинета Министров Украины, в которой предусматривается привлечение международных аудиторских компаний к аудиту ключевых государственных предприятий. Речь здесь идет как раз о компаниях «большой четверки», которые с подачи правительства должны получить значительные преференции на украинском аудиторском рынке. Отечественные аудиторы и профильные общественные объединения сразу отреагировали на подобное нововведение, отметив, что такое положение не отвечает как европейской практике, так и законодательству Украины об аудиторской деятельности, в котором отсутствует такое понятие как международные аудиторские компании. Кроме того, аудиторы, подобно адвокатам и нотариусам, действуют от имени и в пределах конкретного государства. Их правосубъектность не может распространяться за пределы того государства, где они признаны как специалисты в соответствующей области. Таким образом, говоря о международных компаниях, имеются в виду только те аудиторские фирмы, которые зарегистрированы в Украине под брендами компаний «большой четверки». Следующую попытку улучшить позиции международных компаний Кабмин сделал совсем недавно, предложив проект постановления «О некоторых вопросах проведения аудита финансовой отчетности субъектов хозяйствования государственного сектора экономики», в котором предложил утвердить критерии к аудиторским фирмам, которые будут привлекаться к аудиту финансовой отчетности или консолидированной финансовой отчетности государственных предприятий. Последние Кабинет министров предлагает разделить на 2 группы. К первой группе должны попасть предприятия, стоимость активов которых по данным последней финансовой отчетности превышает 2 млрд. гривен или размер чистого дохода за последний отчетный год превышает 1.5 млрд гривен. Кроме того, к этой группе еще относятся органы управления железнодорожным транспортом общего пользования. Ко второй группе планируют отнести предприятия со стоимостью активов от 250 млн гривен до 2 млрд. Согласно проекту, к аудиту финансовой отчетности предприятий первой группы могут привлекаться аудиторские фирмы, где работает более 100 сотрудников, ежегодный доход не меньше 30 млн и есть страховой полис по возмещению возможных убытков в результате осуществления профессиональной деятельности на 50 млн. К тому же фирма должна иметь более 20 работников с квалификационными сертификатами, выданными организациями, которые являются членами Международной федерации бухгалтеров (IFAC), а именно ассоциацией присяжных сертифицированных бухгалтеров (ACCA), американским институтом сертифицированных публичных бухгалтеров (AICPA) и Институтом дипломированных бухгалтеров Англии и Уэльса (ICAEW) . К аудиту финансовой отчетности предприятий второй группы могут привлекаться аудиторские фирмы в составе которых не менее 25 работников, ежегодный доход более 10 млн гривен и страховой полис на те же 10 млн. При этом не менее 5 работников должны иметь по крайней мере один из квалификационных сертификатов, выданных организациями, которые являются членами IFAC. Предложенные критерии было бы целесообразно дополнить, в частности сертификатом аудитора Украины. «Если госпредприятию нужен не аудит финансовой отчетности, а аудиторские услуги в виде консультаций по юридическим и финансовым вопросам, то вопрос сертификации можно игнорировать. Но правительство декларирует необходимость обеспечить финансовую прозрачность госкомпаний », — отмечает Председатель Аудиторской палаты Иван Нестеренко. Кроме того, отсутствие соответствующего требования в перечне МЭРТа ставит в неравные права участников рынка, ведь в течение всех лет аудиторские фирмы убеждали именно в привилегии отечественных сертификатов. Соответственно подавляющее большинство фирм, которые выстраивали отечественный аудит, будет находиться в неравных условиях. Когда говорят о «большой четверке», то имеют в виду PWC, Deloitte Touche Tohmatsu, Ernst & Young и KPMG. Однако в Украине представлены не именно эти компании, а физические лица, которые приобрели франшизу на имя известных в мире аудиторских фирм. Очевидно, что указанные компании является таким же отечественными как и все другие аудиторские фирмы Украины. Как сообщают эксперты аудиторского рынка, прося не разглашать их имена, в некоторых фирм «большой четверки» количество сотрудников достигает трехсот человек, в то и время как работников с сертификатом аудитора Украины может быть не более четверых. Таким образом, действительно ли «большая четверка» способна обеспечить соответствующий уровень аудиторских проверок? Вопрос пока остается открытым. Правительство утверждает, что аудиторским компаниям с мировым именем доверяют международные финансовые институты из-за качества их работы и использования проверенных методик оценки. Все компании «четверки» начали работу в Украине в конце 90-х-начале нулевых годов. Все крупные государственные компании «большая четверка» обслуживала еще до и этого. Например, компания Ernst & Young на протяжении многих лет, в том числе и в предкризисный период, проводила проверки Нафтогаза Украины, но это не обеспечило большей прозрачности компании для рынка. Безусловно, предложенные критерии могут быть достаточно эффективным при условии большей емкости и совершенства отечественного рынка. В нынешних же экономических условиях предложенные нормы, напротив, становятся причиной получения преференций только определенным игрокам рынка, что в свою очередь приводит к уменьшению конкуренции, росту цены и ставит под сомнение повышение качества проверок. В свою очередь утверждении норм в таком виде может привести к фактической монополизации аудиторского рынка и, как следствие, удорожанию услуг. Безусловно, в условиях фактической войны и дефицита государственного бюджета увеличение нецелевых расходов не улучшит состояние отечественной экономики. В первую очередь это вызвано тем, что почти 100% украинских аудиторских компаний не соответствуют предложенным критериям Кабмина, что означает невозможность допущения их к участию в тендерах на проведение аудиторских проверок. Для отечественных аудиторов это, безусловно, потеря большой доли рынка. Во-вторых, значительные государственные заказы просто приведут к тому, что указанные международные компании, будут нанимать отечественных аудиторов по рыночной цене, получая для себя сверхприбыли. Такие примеры и сегодня не редкость. Для иллюстрации: час консультаций отечественного аудитора в среднем стоит 300-600 грн; час консультирование международных специалистов — 100-200 $. Таким образом, профессионалы аудита могут потерять работу, а отечественный аудиторский рынок снизит свою конкурентоспособность. Сегодня в соответствии с положениями Директивы ЕС 43/2006 Аудиторской палатой Украины уже установлены критерии, которым должны соответствовать аудиторские фирмы, которые осуществляют обязательный аудит. Так в своем составе они должны иметь более трех сертифицированных аудиторов, пройти проверку обеспечения контроля качества, застраховать профессиональную ответственность и быть открытыми из-за публикации отчета о прозрачности. Сегодня, указанным критериям в Украине соответствует около 300 аудиторских фирм, которые могли бы быть привлеченным к проведению аудита ключевых государственных предприятий. У Кабмина другое мнение. Однако сегодняшняя открытость дискуссии МЭРТ обнадеживает на положительные сдвиги и новые качественные изменения. Как переживет рынок новые условия, покажет только время. Сейчас стоит надеяться лишь на то, что украинские компании создадут свою украинскую «большую четверку» для отстаивания интересов отечественной отрасли в пока неравной борьбы за рынок.

5 марта 2015, 14:28

Відповідно до Програми дій Уряду України, ухваленої Верховною Радою, нова політика управління державною власністю передбачає залучення міжнародних аудиторських компаній до аудиту ключових державних установ. Постає питання, як саме це може вплинути на український аудит і що можна очікувати учасникам ринку від запропонованих змін? На сьогодні в Україні право на здійснення аудиторської діяльності мають біля 1,5 тис. суб’єктів аудиторської діяльності, чинний сертифікат аудитора мають 2,8 тис. осіб, а загалом в аудиторському бізнесі зайнято понад 8 тис. працівників. Попри всі перешкоди, аудит в Україні розвивався орієнтуючись на європейський досвід. Упродовж більше ніж 20-річної історії розвитку аудиторської діяльності в Україні виникли великі вітчизняні фірми та з’явилися фахівців високого рівня. Всі ці компанії створюють робочі місця та забезпечують надходження податків до державного бюджету. Однак, як зазначає Голова Аудиторської палати України Іван Нестеренко: «Програма дій Уряду може поставити на межу існування українські аудиторські компанії». Урядове рішення можна апелювати з декількох позицій. Перш за все, відбувається неправомірне обмеження конкуренції у сфері аудиторської діяльності всупереч вимогам Конституції України. Йдеться саме про наміри влади щорічно залучати до проведення аудиту ключових державних підприємств лише міжнародні компанії. В той же час, коли йдеться про міжнародні компанії, насправді маються на увазі суб’єкти аудиторської діяльності, що були засновані громадянами України, які на підставі договорів використовують у найменуваннях іноземні бренди. Таким чином, встановлення в програмі діяльності Уряду переваг одним українським суб’єктам підприємницької діяльності над іншими порушує Конституцію нашої держави. Роз­робник першого законопроекту «Про аудитор­ську діяльність» Володимир Головач відзначає, що урядова програма має значущі помилки, адже законодавству України невідомий такий термін як «міжнародні аудиторські компанії». В даному випадку, якщо маються на увазі іноземні аудиторські компанії, то, відповідно до Закону України «Про аудиторську діяльність», висновок аудитора іноземної держави при офіційному його поданні установі, організації або суб’єкту господарювання України підлягає підтвердженню аудитором України, якщо інше не встановлено міжнародним договором України. Безумовно, така процедура ускладнить процес перевірок та призведе до зайвого витрачання державних коштів. Коли ж говорять про міжнародні аудиторські компанії, то мають на увазі так звану «велику четвірку» — PWC, Deloitte Touche Tohmatsu, Ernst&Young та KPMG. З огляду на плани Уряду, всі «вершки з ринку» знімуть саме вони. Так, наприклад, за останньою інформацією Мінагрополітики державне підприємство спиртової и ликеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» будуть перевіряти одразу всі ці чотири компанії. Чому до аудиту не були допущені вітчизняні фірми – невідомо. В цьому контексті, беручи до уваги діяльність дійсно іноземних компаній, про які йдеться мова вище, варто зазначити, що вони, як правило, здійснюють не аудит фінансової звітності, а надають аудиторські послуги у вигляді консультацій з юридичних та фінансових питань, а також аналіз фінансової та господарської діяльності, тобто обслуговують бізнес транснаціональних компаній, а також компаній, що мають на меті розміщення своїх акцій на відомих світових біржах. Для надання таких послуг не обов’язково виконавцем має бути аудиторська фірма, зареєстрована в Україні та включена до Реєстру аудиторських фірм, який веде Аудиторська палата України. Щодо нинішніх учасників аудиторського ринку, то вони, звісно, дуже песимістично коментують урядові ініціативи. Так, голова Спілки аудиторів України Наталія Гаєвська відзначає, що за двадцять років становлення аудиторської діяльності в Україні сформувались великі національні аудиторські компанії, які мають у своєму штаті професійних фахівців в галузі аудиту, економіки, фінансів та контролю, спроможних надавати аудиторські послуги на високопрофесійному рівні. Надаючи переваги лише міжнародним фахівцям, українські залишаться без роботи, а більшість вітчизняних компаній будуть змушені піти з ринку. У свою чергу, Іван Нестеренко наголошує на потребі взагалі скасувати відповідну норму у Програмі діяльності Кабінету Міністрів України щодо щорічного залучення до проведення аудиту ключових державних підприємств міжнародних аудиторських компаній, адже це дозволить зберегти український аудиторський ринок у сучасних складних економічних умовах. Аудиторська діяльність виникла в Україні зі становленням ринкової економіки як наслідок боротьби нового зі старим. На сьогодні аудит в Україні вже набув чітких ознак невід’ємного елемента інфраструктури рин­кової економіки. Але головним недоліком сьогодення, на думку Воло­димира Головача, є «неспроможність українських аудиторів до консолідації в напрямку підготовки нового за­конопроекту «Про аудиторську діяльність», який повинен бути запропонований до обговорення серед широкого загалу аудиторів, та відправле­ний в міжнародну організацію на експертизу». На жаль, урядові ініціативи можуть сьогодні поставити великий хрест на прагненнях аудиторської спільноти відповідати світовим стандартам.

14 января 2015, 11:56

Європейська інтеграція передбачає не просто підписання папірців та декламування цінностей свободи та прав людини. Вона передбачає важку та виснажливу працю день удень. В даному випадку сфера аудиту не є виключенням. 23 грудня 2014 року відбувся Всеукраїнський науковий круглий стіл «Розвиток аудиту в Україні у контексті європейської інтеграції», що проходив на базі КНЕУ імені Вадима Гетьмана. У круглому столі брали участь представники Міністерства фінансів України, Світового банку, Національного банку України, Аудиторської палати України (АПУ), КНЕУ ім. Вадима Гетьмана, ВПГО «Спілка аудиторів України», Представництва АССА в Україні, Федерації професійних бухгалтерів та аудиторів України, аудиторської компанії KPMG та багато інших іменитих гостей. Зав’язка теми заходу цілком відповідала духу часу, а саме реформування аудиту в Україні через зміни у законодавстві у зв’язку з підписанням Угоди про Асоціацію з ЄС. Питання, що стоять на порядку денному (необхідність підвищення якості фінансової звітності, впровадження інституту обов’язкового аудиту, процедурні питання впровадження вимог Світового банку) вимагають не просто констатації факту, а вироблення єдиної позиції між усіма зацікавленими сторонами. Голова Аудиторської палати України І.І. Нестеренко зазначає, що «Ґрунтовне обговорення бажаних змін дозволить виробити спільне бачення між регулятором та професійною спільнотою з наближенням української аудиторської практики до європейських стандартів». З огляду це важливими виявились не тільки проблеми адаптації до нових умов роботи та підвищення якості послуг, а і питання конкуренції та ціноутворення в аудиторській діяльності. Надважливою темою в будь якій галузі сьогодні є нові законодавчі зміни. Аудиторська діяльність не стала виключенням. Так учасниками круглого столу було проаналізовано особливості нової редакції Закону України «Про аудиторську діяльність», відповідно до вимог Європейського законодавства до аудиторської діяльності щодо Директив Європейського Парламенту та Ради ЄС. Важливо зазначити, що крім нових умов роботи для аудиторських компаній, учасники наголосили і на необхідність оптимізації діяльності професійних організацій. «Нова редакція закону має повністю змінити концепцію аудиторської діяльності в Україні. Визначити, як буде формуватися комісія з сертифікації аудиторів, комісія з контролю за якістю їхньої діяльності. Але головне, що треба прописати в новому законі — це створення ефективної системи розслідувань і санкцій для аудиторів та аудиторських компаній, які допускають порушення стандартів аудиту та вимог законодавства при проведенні обов'язкового аудиту», — оприлюднив спільну позицію І.І. Нестеренко. Під час заходу експерти також проаналізували інституційні проблеми та особливості фінансової звітності банків України та розглянули можливі шляхи підвищення її якості з урахуванням посилення соціальної відповідальності аудиторів та кризових явищ у банківському секторі. В складних сучасних умовах, що переживає зараз українська економіка, важливою є роль європейських фінансових інституцій та великих міжнародних компаній. Зокрема на круглому столі були присутні представники Світового банку та аудиторських компаній «Великої четвірки». Головною темою для обговорення тут стало підвищення кваліфікації аудиторів та якості фінансових звітів. З огляду на процеси стрімкої європейської інтеграції на голова АПУ застеріг проти надання на законодавчому рівні переваг міжнародним аудиторським компаніям перед українськими, що може похитнути вільний конкурентний ринок. Крім того, представниками Світового банку в Україні було представлено проект STAREP, метою якого є допомога країнам Східного Партнерства у створенні ефективних та міцних систем фінансової звітності та аудиту, у відповідності до міжнародних стандартів та вимог європейської правової системи. Проект STAREP робить акцент на побудові інститутів, необхідних для ефективного впровадження нових правових систем та європейського законодавства в галузі звітності та аудиту. Головна мета – це надання сприяння професійним бухгалтерським та аудиторським організаціям у здійсненні їх ролі щодо встановлення професійних стандартів, а також модернізації систем професійної освіти. Одним з важливих пріоритетів проекту також є передача досвіду інших країн, які стикаються або стикалися з подібними проблемами під час реалізації реформ звітності та аудиту. Підсумовуючи, варто зазначити що аудиторська діяльність в Україні у розрізі євроінтеграційних процесів потребує подальших обговорень та співставлень, що прискорить приведення діяльності аудиторів у відповідність до європейських норм. Тим самим, багато концептуально-інституційних проблем розвитку аудиту в умовах підписання Угоди про асоціацію з ЄС залишаються актуальними як для українських компаній і державних установ, так і для світових фінансових й аудиторських інституцій.

5 января 2015, 15:20

Нещодавно Аудиторська палата України анонсувала проект Порядку визнання громадських об’єднань як професійних організацій аудиторів для обговорення серед експертів та громадськості. Ініціатива регулятора аудиторського ринку потенційно надасть можливість залучити професійні організації та об'єднання до виконання деяких повноважень АПУ. У більшості фахівців таке рішення має викликати низку питань. Що вважати професійним об’єднанням аудиторів? Що очікувати професійній спільноті аудиторів у найближчому майбутньому? Відповідно до положень Закону України «Про аудиторську діяльність» аудитори України мають право об'єднуватися в громадські організації за професійними ознаками. Професійні організації аудиторів України сприяють підвищенню професійного рівня аудиторів, захищають соціальні та професійні права аудиторів, вносять пропозиції щодо подальшого вдосконалення аудиторської діяльності, виконують інші повноваження, передбачені їх статутами та положеннями. При підготовці матеріалу простий пошук в реєстрі громадських організацій за словом «аудит» видав 25 організацій. Частина результату пошуку мала доволі опосередковане відношення до аудиторської діяльності. Здебільшого, це пов’язано з тим фактом, що слово «аудит» набуло широкого вжитку останніми роками, не обмежуючись власне діяльністю з перевірки даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб'єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки про її достовірність та відповідність вимогам законів та інших положень. Іншими словами, організації є аудиторськими лише за назвою, але не за змістом. Наприклад, ГО «Публічний аудит» має на меті забезпечення прозорості державних структур за допомогою відслідковування їх управлінських рішень. Безумовно, така діяльність має дуже мало спільного з діяльністю аудиторів, як незалежних фахівців в галузі аудиту. Не зважаючи на це, представники цього громадського об’єднання називають себе публічними аудиторами. До того ж деякі організації стали вже фантомами. Прикладом може бути «Федерація керівників аудиторських фірм», Національний клуб аудиторів та бухгалтерів «ЕКАУНТ» та ін. Їх засновники, знані в минулому аудитори, відійшовши від справ, полишивши по собі згадані організації. Проте, це в жодному випадку не означає відсутність авторитетних об’єднань в аудиторській спільноті України. Найбільш відомими професійними організаціями є Спілка аудиторів України (САУ) та Федерація професійних бухгалтерів і аудиторів. Проте серед багатьох професійних організацій існує дуже умовна межа між аудиторами та бухгалтерами. На практиці це означає відсутність аудиторів в самій організації, не кажучи вже про зайняття ними керівних посад. Тобто, проблема представництва інтересів є досить болючим питанням. При цьому САУ залишається єдиною організацією, яка об’єднує виключно аудиторів. Саме в цьому полягає її відмінність від інших професійних об’єднань (включаючи, Федерацію), де аудитори, зазвичай, грають другорядну роль порівняно з бухгалтерами чи іншими спорідненими спеціальностями. Ймовірними запобіжниками від викривленого функціонування запропонованого проекту можуть стати професійні цензи, що дозволить відсіяти частину організацій, які за формою чи змістом своєї діяльності не займаються аудитом. Інструментом такого відбору може стати, наприклад, визначення мінімальної кількості сертифікованих аудиторів або ж кількості аудиторських фірм, що є членами громадського об’єднання. Діючий закон про аудиторську діяльність каже не надає визначення, які саме громадські об’єднання вважати професійним об’єднанням аудиторів. В цьому і полягає головне питання в межах запропонованих проектом «Порядку визнання громадських об’єднань як професійних організацій аудиторів» нововведень Аудиторської палати. АПУ пропонує розширити можливості професійних організацій за рахунок власних повноважень. Логічним кроком у реалізації Стратегії діяльності АПУ на 2012-2017 роки стало затвердження Положення про зовнішні перевірки системи контролю якості аудиторських послуг від 30 жовтня поточного року. Вказаний нормативний акт вводить поняття «уповноважені з контролю якості організації», під яким пропонується розуміти визнані АПУ громадські об’єднання та професійні організації, які уклали з АПУ угоду про здійснення зовнішніх перевірок систем контролю якості суб’єктів аудиторської діяльності. Втім, нововведення передбачає наявність у професійних організаціях та об'єднаннях відповідних процедур, програми та бази для здійснення вказаних процесів. Адже відсутність означеного може призвести до небезпечних наслідків, серед яких паралізація деяких функцій регулятора, що безпосередньо призведе до проблем на ринку аудиторських послуг. Закладені цінності та принципи при створенні інституту, зазвичай, визначають його спроможність до дієвості. У Положенні про зовнішні перевірки системи контролю якості аудиторських послуг виписані вимоги до уповноважених організацій. Однак, розподіл повноважень, ініційований АПУ, може зустрітися з такими неоднозначними проблемами, як пасивність самої спільноти аудиторів або ініціативи від випадкових непрофільних організацій. Щодо інертності громадянського суспільства, то Революція Гідності спростувала багато стереотипів щодо українців. Хоча професійні кола поки що не здатні похвалитися такими результатами, втім залишається надія на професійну активність. Щодо випадкових організацій, то їх, як було продемонстроване, занадто багато. За словами голови АПУ Івана Нестеренка, потреба у такій формі дерегуляції є нагальною та відображає окреслені прагнення Стратегії, розробленої ще у 2012 році. «Відповідна ініціатива не з’явилася сама по собі, а є послідовним та логічним кроком у реалізації затвердженої Стратегії діяльності АПУ на 2012-2017 роки. Ґрунтовне обговорення бажаних змін дозволить виробити спільне бачення між регулятором та професійною спільнотою з наближенням української аудиторської практики до європейських стандартів». Варто сподіватися, що відкритий діалог дозволить сформувати ефективну систему дерегуляції, а заодно й зруйнувати міфи про неможливість співпраці регуляторів та учасників ринку. Поширеною практикою в Україні є фасадна функція багатьох позитивних на початку інститутів, коли вони існують просто для виконання законодавчої норми. Втім, самостійність рішення регулятора аудиторських послуг може свідчити про щире бажання інституційних змін. Не дивлячись на це, загрози існують й з боку професійних спільнот. Залишається сподіватися, що раціональні рішення призведуть до ефективної співпраці, а не номінальної стимулюючої діяльності професійних організацій.