Государственный долг Украины превышает 9,6 трлн грн (по состоянию на август 2026 года). Около 76% этого долга — внешние кредиты, в основном долгосрочные льготные займы от МВФ/ВБ/ЕС. Средняя ставка по долгу падает (4,37% в августе 2026 года, против 4,87% год назад), но внутренние заимствования обходятся значительно дороже (примерно 13−15% годовых).
Для бытового инвестора ОВГЗ с доходностью ≈12−15% при инфляции около 9−10% дают невысокую реальную прибыльность. В то же время валютный риск высокий (свыше 67% долга — в евро/долларе). Значит, уже сейчас нужно диверсифицировать портфель между ОВГЗ и валютой/депозитами, с учетом временных горизонтов и ликвидности, ориентируясь на сценарии инфляции и курса.
Сколько и кому задолжала Украина
На 31 августа 2026 года совокупный государственный и гарантированный долг составлял 9 602,9 млрд грн (примерно $215,6 млрд). Из них внешний долг — 7 341,7 млрд грн (76,45% от общего), внутренний — 2 003,4 млрд грн (20,86%).
Государственные гарантии — еще около 2,7% долга. Более 64,6% портфеля — долгосрочные льготные займы от МФО/правительств (главный кредитор — ЕС с 39,2% долга). В валютной структуре доминирует евро (44,97%), далее следуют доллар США (22,94%), гривна — 19,98% (другие — СДР МВФ 8,96%). Долг распределен по срокам — средний срок погашения около 13 лет. С 2025 по 2026 год портфель вырос (в основном за счет валютной переоценки и новых кредитов), при этом доля гарантированного долга уменьшается.
Стоимость внешних и внутренних заимствований
Внешние кредиты Украины почти полностью льготные: средняя ставка — около 1,95% годовых, средний срок — 15,3 лет. Внутренний долг — в основном ОВГЗ со средней ставкой 13,2% и сроком около 5,3 лет.
Для населения Минфин предлагает ОВГЗ с доходностью 12−18% (но фактическая согласованная — до 15% при аукционах). Это значительно выше средней ставки депозитов ФЛП (около 10%) и долларовых вкладов (2−3%). Таким образом, гривневые ОВГЗ на бумаге приносят больший номинальный доход, однако их реальная доходность сильно зависит от инфляции и курса.
Как долг влияет на курс гривны и инфляцию
Высокий объем внешних обязательств означает необходимость значительных валютных поступлений для обслуживания долга. Это оказывает давление на обменный курс гривны. Пока НБУ пытается сдерживать «чрезмерные колебания» курса, но дефицит бюджета и постоянные заимствования повышают инфляционное давление. В апреле 2026 года годовая инфляция составила 8,6%, а НБУ прогнозирует около 9,4% к концу 2026 года с постепенным понижением до 6,5% в 2027 году и 5% в 2028 году.
Однако в эти прогнозы не верят и в НБУ, поскольку часто их пересматривают. Девальвация гривни (учитывая войну и энергетические шоки) снижает реальную доходность гривневых активов. Поэтому розничному инвестору нужно учитывать, что высокие облигационные ставки частично компенсируют риск девальвации, но в случае сильного ослабления валюты даже облигации могут приносить нулевую или отрицательную реальную доходность.
Вартість зовнішніх і внутрішніх запозичень
Зовнішні кредити України майже повністю пільгові: середня ставка — біля 1,95% річних, середній строк — 15,3 років. Внутрішній борг — здебільшого ОВДП, із середньою ставкою 13,2% та строком близько 5,3 років.
Для населення Мінфін пропонує ОВДП із дохідністю 12−18% (але фактична погоджена — до 15% при аукціонах). Це значно вище, ніж середня ставка депозитів ФОП (біля 10%) і доларових вкладів (2−3%). Таким чином, гривневі ОВДП на папері приносять більший номінальний дохід, проте й їхня реальна дохідність сильно залежить від інфляції та курсу.
Як борг впливає на курс гривні та інфляцію
Високий обсяг зовнішніх зобов’язань означає необхідність значних валютних надходжень для обслуговування боргу. Це створює тиск на обмінний курс гривні. Наразі НБУ намагається стримувати «надмірні коливання» курсу, але дефіцит бюджету та постійні запозичення підвищують інфляційний тиск. У квітні 2026 року річна інфляція становила 8,6%, а НБУ прогнозує близько 9,4% до кінця 2026 року із поступовим зниженням до 6,5% у 2027 році та 5% у 2028 році.
Проте в ці прогнози не вірять і в НБУ, оскільки доволі часто їх переглядають. Девальвація гривні (з огляду на війну та енергетичні шоки) знижує реальну прибутковість гривневих активів. Через це роздрібному інвестору потрібно враховувати, що високі облігаційні ставки частково компенсують ризик девальвації, але у разі сильного ослаблення валюти навіть облігації можуть приносити нульову або негативну реальну прибутковість.
ОВДП: очікувана дохідність та альтернативи
За базового сценарію (інфляція близько 10%, девальвація гривні 5%) номінальна дохідність ОВДП 13% дає реальну 3%.
Оптимістичний сценарій (інфляція 5%, девальвація мінімальна) забезпечує реальну дохідність біля 8−9%.
Песимістичний сценарій (інфляція 15−20%, гривня — на 10−15% дешевша) може перекреслити всю прибутковість ОВДП.
Для порівняння: гривневі депозити при тих самих сценаріях дадуть дещо нижчу номінальну ставку, а валютні депозити/нал через довіру триматимуть прибутковість лише 1−3%. Тому за помірних інфляційних очікувань ОВДП вигідніші, натомість у кризовому сценарії захист від інфляції/девальвації забезпечує долар чи євро.
Читайте також: Нова реальність трежеріс: коли рекордні 5% дохідності виправдають ризики інвестора
ОВГЗ: ожидаемая доходность и альтернативы
При базовом сценарии (инфляция около 10%, девальвация гривны 5%) номинальная доходность ОВГЗ 13% дает реальную 3%.
Оптимистический сценарий (инфляция 5%, минимальная девальвация) обеспечивает реальную доходность около 8−9%.
Пессимистический сценарий (инфляция 15−20%, гривна — на 10−15% дешевле) может перечеркнуть всю доходность ОВГЗ.
Для сравнения: гривневые депозиты при тех же сценариях дадут несколько ниже номинальную ставку, а валютные депозиты/нал из-за доверия будут держать доходность всего 1−3%. Поэтому при умеренных инфляционных ожиданиях ОВГЗ более выгодны, а в кризисном сценарии защиту от инфляции/девальвации обеспечивает доллар или евро .
Читайте также: Новая реальность трежерис: когда рекордные 5% доходности оправдают риски инвестора
Риски госдолга для частного инвестора
Риск дефолта/реструктуризации: в случае резкой остановки международной финпомощи или эскалации войны есть риск отсрочки выплат по внешнему долгу или даже долларизированным ОВГЗ. Исторически в Украине долг уже реструктуризировались (например, 2015 и 2022 гг.). С ростом долговой нагрузки даже гривневый долг может оказаться невыгодным (из-за инфляции или монетизации бюджетного дефицита).
Девальвация: Большая часть внешнего долга (евро/доллар) повышает волатильность курса. Значительная девальвация уменьшает стоимость доходов от ОВГЗ (особенно валютных).
Читайте также: Достаточно ли у Нацбанка рычагов, чтобы удержать курс гривны в октябре
Фискальные риски: Рост расходов на обслуживание долга ухудшает бюджет, давящий на инфляцию и налоги. При высоком долге правительство вынуждено сокращать расходы или повышать налоги, что влияет на экономический рост и платежеспособность (и, наконец, на безопасность инвестиций в ОВГЗ).
Инфляция: Даже если долг и дешевеет (благодаря конвертации), дальнейшее отпущение монетарной политики или внешние шоки могут внезапно ускорить инфляцию выше ожиданий.
Рекомендации розничному инвестору
Диверсификация: Не держать весь капитал в одном инструменте. К примеру, часть сбережений держать в валютах (USD/EUR), как «страховой» актив, часть — в ОВГЗ для получения дохода. При волатильности рынка валютная часть поможет сберечь средства.
Ризики держборгу для приватного інвестора
Ризик дефолту/реструктуризації: у випадку різкої зупинки міжнародної фіндопомоги чи ескалації війни є ризик відтермінування виплат за зовнішнім боргом або навіть доларизованими ОВДП. Історично в Україні борг уже реструктуризували (наприклад, 2015 і 2022 рр.). Зі зростанням боргового навантаження навіть гривневий борг може стати невигідним (через інфляцію чи монетизацію бюджетного дефіциту).
Девальвація: Велика частка зовнішнього боргу (євро/долар) підвищує волатильність курсу. Значна девальвація зменшує вартість прибутків від ОВДП (особливо валютних).
Читайте також: Чи достатньо у Нацбанку важелів, щоб утримати курс гривні у жовтні
Фіскальні ризики: Зростання видатків на обслуговування боргу погіршує бюджет, що тисне на інфляцію та податки. За високого боргу уряд змушений скорочувати витрати або підвищувати податки, що впливає на економічне зростання та платоспроможність (і, зрештою, на безпеку інвестицій в ОВДП).
Інфляція: Навіть якщо борг і дешевшає (завдяки конвертації), подальше відпущення монетарної політики чи зовнішні шоки можуть раптово прискорити інфляцію вище очікувань.
Рекомендації роздрібному інвестору
Диверсифікація: Не тримати весь капітал в одному інструменті. Наприклад, частину заощаджень тримати у валютах (USD/EUR), як «страховий» актив, частину — в ОВДП для отримання доходу. За волатильності ринку валютна частина допоможе зберегти кошти.
Часові горизонти: ОВДП із коротким/середнім строком (1−3 роки) зазвичай ліквідніші. Якщо ви плануєте інвестувати на декілька років, середньострокові ОВДП (3−5 років) можуть бути вигідними, проте інвестор має тримати їх до погашення, адже продаж раніше може відбуватися зі знижкою при зростанні ставлення ринку. Валютні запаси потрібно використовувати лише за необхідності та коли відсутня інша вигідна можливість.
Ліквідність: Завжди залишайте частину коштів у легкодоступних інструментах (депозити, короткі ОВДП) на випадок форс-мажору. ОВДП для населення можна продати на вторинному ринку, але в кризовий момент покупців може не бути, і ви втратите в курсі чи ціні.
Моніторинг макропоказників: Слідкуйте за інфляцією та рішеннями НБУ щодо облікової ставки — вони сильно впливають на реальні доходи ОВДП. Якщо інфляція раптом зростає понад очікування або Нацбанк починає різко підвищувати ставку, вартість уже випущених ОВДП може зменшитися (їх курс впаде).
Порівняння альтернатив: На поточному етапі державні цінні папери — один із найдоступніших і відносно безпечних способів інвестування з високим номінальним доходом в Україні. Банківські депозити дають меншу ставку, але більшу гарантію ліквідності. Вибір між депозитом, ОВДП та валютою залежить від вашої ризиковості та очікувань щодо економіки. У будь-якому разі, важливо не вкладати всі кошти лише в гривневі інструменти під час нестабільності.
Отже, Україні властиве контрольоване зростання боргу (переважно завдяки пільговим запозиченням). Проте, відтак, інвестору побутового рівня варто бути готовим до помірної інфляції та можливих коливань курсу. Рекомендовано поєднувати гривневі ОВДП (для доходу вище депозитного) з валютними заощадженнями (для захисту від девальвації), диверсифікувати строкові горизонти і регулярно переглядати портфель, із огляду на макроекономічні зміни.
Временные горизонты: ОВГЗ с коротким/средним сроком (1−3 года) обычно более ликвидны. Если вы планируете инвестировать на несколько лет, среднесрочные ОВГЗ (3−5 лет) могут быть выгодными, однако инвестор должен держать их до погашения, ведь продажи раньше могут происходить со скидкой при росте отношения рынка. Валютные запасы следует использовать только при необходимости и когда отсутствует другая выгодная возможность.
Ликвидность: Всегда оставляйте часть средств в легкодоступных инструментах (депозиты, короткие ОВГЗ) на случай форс-мажора. ОВГЗ для населения можно продать на вторичном рынке, но в кризисный момент покупателей может не быть, и вы потеряете в курсе или цене.
Мониторинг макропоказателей: Следите за инфляцией и решениями НБУ по учетной ставке — они сильно влияют на реальные доходы ОВГЗ. Если инфляция вдруг растет сверх ожиданий или Нацбанк начинает резко повышать ставку, стоимость уже выпущенных ОВГЗ может снизиться (их курс упадет).
Сравнение альтернатив: На текущем этапе государственные ценные бумаги — один из самых доступных и относительно безопасных способов инвестирования с высоким номинальным доходом в Украине. Банковские депозиты дают меньшую ставку, но большую гарантию ликвидности. Выбор между депозитом, ОВГЗ и валютой зависит от рисков и ожиданий экономики. В любом случае важно не вкладывать все средства только в гривневые инструменты во время нестабильности.
Следовательно, Украине присущ контролируемый рост долга (преимущественно благодаря льготным заимствованиям). Однако инвестору бытового уровня следует быть готовым к умеренной инфляции и возможным колебаниям курса. Рекомендуется совмещать гривневые ОВГЗ (для дохода выше депозитного) с валютными сбережениями (для защиты от девальвации), диверсифицировать срочные горизонты и регулярно пересматривать портфель, учитывая макроэкономические изменения.