Боротьба з колекторами

Як зауважив Шевченко, понад 60% звернень стосуються порушення права на приватність колекторськими компаніями. Тому захист персональних даних він вважає стратегічним напрямком, а спільні зусилля з омбудсменом у межах підписаного Меморандуму будуть спрямовані на забезпечення належного рівня захисту персональних даних українців під час отримання ними фінансових послуг.

«У 2019 році до офісу Уповноваженого з прав людини надійшло понад 500 скарг громадян. За майже дев’ять місяців 2020 року маємо навіть більший показник – понад 600 скарг», – наголосила Людмила Денісова.

Третина звернень стосовно роботи банків – 623 скарги – мали ознаки порушення прав споживачів фінансових послуг.

У межах співпраці Національний банк та Уповноважений Верховної Ради з прав людини обмінюватимуться аналітикою та статистикою, розроблятимуть спільні пропозиції до проєктів законів, нормативно-правових актів, державних програм та планів дій, а також проводитимуть спільні заходи.

Читайте також: Поскаржитися на фінустанову стане простіше

Що робити у разі порушень прав споживача

Послідовність дій може дещо відрізнятися залежно від типу порушення, проте є універсальні правила, яких необхідно дотримуватися:

  • уважно читати всі документи, в яких викладено умови надання послуги;
  • завжди уточнювати повну вартість послуги, зокрема кредиту, включаючи всі додаткові платежі, а також ознайомитися з умовами та паспортом споживчого кредиту;

Читайте також: Як боротися з погрозами колекторів. Роз'яснення Мін'юсту

  • якщо споживач вважає, що банк порушив його права, потрібно написати звернення безпосередньо керівнику банку (деякі порушення прав можна легко вирішити на цьому рівні);
  • якщо банк не реагує на скаргу, варто звертатися до Національного банку.

Читайте також: Як захиститися від колекторів. НБУ роз'яснив переваги та недоліки кредитного онлайн-договору

Нагадаємо

Як повідомляв «Мінфін», щомісяця НБУ надходить тисяча скарг, більшість з яких стосуються методів стягнення боргів мікрофінансовими організаціями.