А це, як мінімум:
1) Не вирішені питання з МВФ (місія поїхала не давши чітких орієнтирів щодо перспектив і форм співробітництва на майбутнє), а попереду — основні періоди виплат валютних боргів. При цьому, за попередніми даними Нацбанку, золотовалютні резерви скоротилися на 1 жовтня до $16,637 млрд. Це менше трьох місяців критичного імпорту країни і є дуже негативним показником;
2) Назріває серйозна економічна криза та відтік капіталів з країн, що розвиваються, в тому числі, і з України, на американський ринок. Відсоткова ставка ФРС знов зросла і керівництво Федрезерву заявило про намір підвищити її ще, як мінімум, три рази в найближчий рік.
При нашій слабкій економіці це дуже велика небезпека отримати новий фінансовий удар найближчим часом, схожий із кризою 2008 року. Але ні Міністерство фінансів, ні Нацбанк, ні уряд не озвучують чіткий план «Б» щодо того, що буде робити держава в разі складнощів з отриманням нового зовнішнього кредитування на тлі майбутніх пікових розрахунків з кредиторами та розвитку негативного сценарію у світовій економіці;
3) Країна все більше занурюється у передвиборну гонку. Політикам вже не до здорового глузду. Економістів і практиків чути особливо не хочуть, адже вони задають неприємні питання і вимагають чітких відповідей, яких їм давати чиновники не зацікавлені;
4) Світові економічні протиріччя загострюються. В першу чергу, мова йде про торгові війни США та Китаю, що стає причиною уповільнення темпів росту світової економіки. Але Україна не прораховує ризиків і не вибудовує власну лінію захисту від можливого зниження обсягів свого експорту. Не особливо шукаємо ми і альтернативні ринки збуту своєї продукції для підтримки обсягів валютних надходжень в країну. Де-факто, розраховуючи лише на валютні перекази від заробітчан і на продаж сировинної групи товарів — металу та сільгосппродукції. Упускаючи при цьому той факт, що постійних рекордних врожаїв бути не може (агросектор досить циклічний в частині зміни врожаїв/неврожаїв), а металопродукція затребувана тільки тоді, коли зростають економіки країн — наших партнерів.
Україна все більше стає заручником поведінки міжнародних гравців, не маючи своєї чіткої економічної позиції та не відстоюючи своїх інтересів на світових ринках.
Але про це чиновники воліють не думати або у всякому разі публічно «не виносити сміття з хати». Українська економіка ризикує отримати черговий валютний і економічний шок. Громадянам його пояснятимуть світовими проблемами, хоча насправді він станеться через погане, а часто і некомпетентне керівництво державою. Розплачуватися за це знову буде населення, яке зі своєї кишені покриватиме недалекоглядність чиновницького апарату.
Більшість клієнтів і самі банкіри ці загрози для стабільності фінансової системи добре розуміють. Тому вони до останнього бережуть валюту навіть в ті періоди, коли настає ситуативне зміцнення позицій гривні за рахунок суб'єктивних факторів.
Поки ж в цілому за минулий тиждень долар на міжбанку впав при продажу на 16 копійок — з 28,21/28,26 до 28,075/28,10 гривень. Але всі ключові питання економічного розвитку країни залишилися відкритими.
На поведінку учасників торгів на цьому тижні буде впливати:
1) Необхідність забезпечення гривнею своїх поточних витрат по веденню господарської діяльності у підприємств. На початку жовтня компанії вже профінансували свої витрати по виплаті зарплати співробітникам за вересень та оплату орендних платежів. А витрати по забезпеченню операційної діяльності зберігаються. На тлі «неквапливості» виплат відшкодувань ПДВ з боку Держказначейства (в цьому чиновники були помічені ще починаючи з кінця вересня) — це простимулює активний продаж валюти експортерами для покриття своїх поточних виробничих витрат, що підстрахує гривню на міжбанку;
2) Готівковий ринок. Тут поки що все без змін — робота обмінників у форматі «з обороту» з низьким рівнем спреду і з оглядкою на те, що відбувається на міжбанку. У ці дні ми не бачимо особливих загроз з боку готівкового ринку. Він буде повністю залежати від рівня платоспроможного попиту громадян і залишиться досить стабільним. При малій різниці між готівковим та безготівковим курсами — особливого спекулятивного інтересу операції з переливання валюти з одного ринку на інший не виникає. Це не буде розгойдувати котирування як міжбанку, так і самих обмінників;
3) Рівень ліквідності в банківській системі і дії Нацбанку.
До кінця минулого тижня коррахунки банків закріпилися на позначці понад 50 млрд гривень. Цього цілком достатньо для виконання банками всіх нормативних вимог Нацбанку і навіть формально є надлишкова ліквідність в межах 1-2 млрд гривень.
Але тиснути на курс цей гривневий навіс не буде, оскільки зберігається нерівномірність розподілу цих ресурсів в банківській системі. Значна частина цієї гривні знаходиться в 7-10 банках і їх дії на валютному міжбанку обмежені обсягом клієнтських заявок та розміром валютної позиції, яка у більшості з них тепер уже майже заповнена. Вони не можуть використовувати весь надлишок гривневих ресурсів на валютному ринку, що допомагає нацвалюті.
Основна ж маса банків зараз не має вільної гривні і тому не в змозі активно качати курс.
На стабілізацію курсу вже почав впливати і фактор останнього підвищення облікової ставки НБУ. Гривня як ресурс стає все більш дефіцитною та дорогою. Банки змушені підвищувати ставки залучення коштів у населення і дорожнеча цього ресурсу робить багато спекулятивних операцій з валютою на міжбанку менш привабливими з точки зору остаточного фінансового результату з урахуванням плати за ресурси. Це знижує активність спекулянтів і підстраховує нацвалюту.
На цьому тижні ми очікуємо продовження періодичних виходів НБУ на міжбанк з метою викупу надлишку долара в резерви. Але значних обсягів таких надлишків не буде. За нашими розрахунками за цей період Нацбанк зможе поповнити свої резерви не більше, ніж на $50-70 млн. Регулятору знову доведеться періодично втручатися в ситуацію на ринку для згладжування ситуативних перекосів попиту і пропозиції. При таких обсягах надлишків валюти НБУ буде використовувати «тихий і анонімний» Matching.
Прогноз готівкового та міжбанківського курсів на тиждень:
На готівковому валютному ринку курс як і раніше буде орієнтуватися тільки на реальний обсяг платоспроможного попиту на валюту з встановленням низького рівня спреда. Лише в разі істотних стрибків котирувань на торгах — обмінники будуть коригувати свої цінники.
Ми очікуємо коридор по долару на 8-12 жовтня в обмінниках фінкомпаній в межах 28,00-28,35 гривень, і в банках — 27,90-28,40 гривень. Спред по долару в банках складе до 20-25 копійок, в обмінниках фінкомпаній — до 12-15 копійок. Більшість обмінників буде працювати тільки у форматі «з обороту».
На міжбанку. Ситуативні курсові завдання великих гравців, а також виходи/невиходи Нацбанку на торги з інтервенціями при перекосі попиту та пропозиції — будуть як і раніше формувати курсовий тренд на міжбанку.
Ми прогнозуємо рівень валютних коливань на торгах в межах не більше 7-12 копійок в день. Нацбанк періодично буде виходити на ринок з інтервенціями, використовуючи Matching.
За розрахунками «Мінфіну» котирування долара на міжбанку на цей тиждень будуть в межах коридору 28,00-28,35 гривень і майже зрівняються з рівнем готівкового ринку.
Обсяги щоденних операцій на міжбанку складуть:
1) У понеділок-четвер — в межах до $390-440 млн при укладанні до 510-640 угод з піками активності у вівторок і четвер;
2) У п'ятницю — традиційно знизяться через фактор закінчення тижня — до $370-410 млн при здійсненні до 460-500 угод.
Окрім самого регулятора основними гравцями на міжбанку на цьому тижні будуть 20 фінустанов, через які Нацбанк буде проводити в четвертому кварталі свої інтервенції за кращим курсом.
У тому числі: все держбанки, Альфа-банк, Банк Кредит Дніпро, ІНГ Банк Україна, Креді Агріколь Банк, ОТП Банк, банк «Південний», ПУМБ, Райффайзен Банк Аваль, Сітібанк, UKRSIBBANK, Укрсоцбанк, ПроКредит Банк, Індустріалбанк, банки Глобус та Альянс.