Як змінилася позиція України
Попередня велика конференція щодо відбудови України відбулась на початку липня минулого року в Лугано. Запам'яталася вона, насамперед, астрономічною сумою, яку прем'єр-міністр Денис Шмигаль назвав необхідною для відбудови України, — $750 млрд. Ці кошти наші можновладці планували освоїти за 10 років.
Як урядовці планують скористатися цими грошима — вони написали 24-томне пояснення. Водночас, значних фінансових вливань наша держава за підсумками заходу не отримала — західні донори тоді зосередились на поточній допомозі Україні для порятунку бюджету.
Довгострокова підтримка тоді була не настільки актуальною через низку факторів. По-перше, ще не було зрозуміло, як розвиватиметься ситуація на фронті: російські війська лише нещодавно залишили північ України. По-друге, виникали запитання до того, як Україна використовуватиме гроші, а також, хто контролюватиме їх використання.
Цього разу і наша делегація, і делегації партнерів, прибули на конференцію більш підготовленими. Основною на заході стала промова Дениса Шмигаля, саме на неї звернули найбільшу увагу іноземні медіа. Цього разу суми, які він називав, були значно скромнішими.
Як зазначив Шмигаль, за оцінкою Світового банку, в Україні є 5 секторів, які потребують швидкого відновлення, і для цього необхідні $14,1 млрд на наступні 12 місяців. При цьому частина коштів вже виділена, і тому пріоритет — довести допомогу до цієї суми.
Передбачається, що ці гроші потрібні на:
- Ремонт енергетичної системи до нового опалювального сезону;
- Гуманітарне розмінування;
- Ремонт житла;
- Відбудову критичної інфраструктури;
- Економічну підтримку малого та середнього бізнесу.
Не обійшлося і без обговорення ініціатив на довшу перспективу. Наприклад, очільниця Мінекономіки Юлія Свириденко розповіла у Лондоні про плани підвищити ВВП України за 10 років у понад 6 разів — до $1 трлн.
«Зараз ми працюємо над конкурентоспроможною податковою системою і зосереджені на розвитку ринку праці, щоб впоратися з проблемами повоєнного відновлення України», — зазначила вона. За її словами, щоб відбудувати все знищене, доведеться влаштувати будівельний бум, якого Європа давно не бачила.
Інший амбітний план — Енергетична стратегія до 2050 року, яка передбачає зростання в рази виробництва струму та розробку газових родовищ. Щоправда, ці проєкти ще напередодні презентації критикувались за надмірну амбітність та сумніви в можливості реалізації.
Читайте також: Кабмін хоче обійти Швейцарію за розміром економіки
Скільки отримали грошей
Загальна сума всіх фінансових зобов'язань, які взяли на себе уряди та інституції українських партнерів, сягає $60 млрд. Сюди входять як гранти, так і кредити. Для порівняння: дефіцит цьогорічного держбюджету становить $30,7 млрд.
Серед основних рішень про виділення фінансової допомоги наступні:
50 млрд євро від Європейскього Союзу на 2024−2027 роки. Із них орієнтовно 17 млрд євро грантів і 33 млрд кредитів. Основна частина цієї суми передбачається на фінансування дефіциту бюджету, менша частка — на забезпечення гарантій і створення умов інвестування в Україну, а також на технічну допомогу.
$3 млрд надає Велика Британія для багаторічного пакету фінансової підтримки, що містить кредитні гарантії Світового банку для підтримки життєво важливих державних послуг — зокрема, на роботу шкіл та лікарень. Додатково 240 млн фунтів стерлінгів двосторонньої фінансової допомоги.
$1,76 млрд буде залучено від Міжнародного банку реконструкції та розвитку для фінансування поточних потреб.
$1,3 млрд пообіцяли США на відновлення енергосистеми, розвиток «зеленої» енергетики, допомогу українським підприємствам, модернізацію залізниці та інші проєкти.
600 млн євро надасть Європейський банк реконструкції та розвитку для державних компаній — Укргідроенерго, Укренерго та Нафтогаз України.
500 млн євро надасть Європейський інвестиційний банк на відновлення шкіл, лікарень, транспортних мереж, інфраструктури водопостачання тощо.
381 млн євро від Німеччини на гуманітарну допомогу у 2023 році (генератори, продукти харчування, намети тощо).
40 млн євро надасть Франція для відновлення критичної інфраструктури та обладнання для системи охорони здоров'я.
Україна знову на перших шпальтах світових ЗМІ: що говорять експерти про результати конференції
Не лише урядовці, але й переважна більшість експертів, які слідкували за конференцією, відзначали її позитивні результати.
«З політичного погляду, конференція вдалася, Україна захопила перші шпальти всіх провідних світових ЗМІ. При цьому, схоже, вдалося перейти від стратегії гасіння пожеж до середньострокового планування підтримки — насамперед, фінансової», — зазначив інвестиційний банкір Сергій Фурса.
На довготривалішу пітримку звернув увагу і фінансовий аналітик ICU Михайло Демків. «Зобов'язання підтримувати Україну з визначеними сумами на роки вперед — це вже хороша новина. Минулого року горизонт планування фактично був, у кращому випадку, місяць — щомісяця було незрозуміло, надійдуть кошти західної допомоги чи не надійдуть, доведеться друкувати гривню Нацбанку чи не доведеться», — пояснив він.
Експерти також відзначили кращу підготовку укранської делегації. Як розповів «Мінфіну» директор економічних програм Ukrainian Institute for the Future Анатолій Амелін, за результатами попередньої конференції в Лугано виникало питання, що там презентували, адже була низька якість презентацій і проробки проєктів.
«Мені телефонували друзі зі США та Європи і запитували, що це було. Адже нікому не було зрозуміло, що ми пропонуємо і хочемо. Зараз більше конкретики. Мені сподобалось, що Україна почала говорити про візію, я маю на увазі виступ Юлії Свириденко, це дуже амбіційно», — згадує Анатолій Амелін.
Європа бере гроші під контроль
Під час конференції Україна презентувала систему управління відновлення DREAM. Це інтерактивна база, яка дозволить моніторити проєкти відновлення та джерела їх фінансування. Цю систему називають своєрідним Prozorro для відновлення. На сайті DREAM у реальному часі можна спостерігати за проєктами відбудови та їхньою ефективністю.
Водночас, ЄС, який оголосив про виділення найбільшої допомоги, заявив, що його програма передбачає власні правила контролю за використанням коштів.
Україна має створити систему моніторингу і щорічно звітувати про виконання плану відбудови. Серед іншого, потрібно буде повідомляти про будь-які суми, які були неналежним чином використані.
Також наша держава оприлюднюватиме дані про фізичних та юридичних осіб, які отримують фінансування, що перевищує еквівалент 500 тис. євро для реалізації програм відбудови за кошти Союзу. Зі свого боку, Єврокомісія матиме повноваження перевіряти проєкти щодо виконання плану.
Допомогти з контролем за грошима має і спеціальна незалежна аудиторська рада, яка звітуватиме Єврокомісії про використання коштів.
Анатолій Амелін переконаний: якщо західні партнери дають гроші на виконання бюджету чи реалізацію інфраструктурних проєктів, то вони мають право контролювати їх використання. «Якщо ці гроші хтось краде, то він краде не українські гроші, а кошти платників податків із інших країн», — пояснює він логіку донорів.
За словами голови департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталія Ваврищука, система фінансового контролю може бути впроваджена у багатьох форматах та на декількох платформах. Водночас, на його думку, потенційних інвесторів, насамперед, навряд чи цікавить технічна сторона контролю. «Головне питання — отримати запевнення, що є політична воля забезпечити прозорість та підзвітність управління зовнішньою допомогою», — наголосив він.
Чого не досягли на Конференції
Фінансові обіцянки донорів у рази менші за суми, які потрібні Україні на відбудову. За оцінками Світового банку, для повної відбудови знадобиться $411 млрд. Наразі про подібні суми навіть не йде мова.
«Меседж Заходу полягає в тому, що, так чи інакше, гроші на відбудову надходять, але коли війна закінчиться, Україна має зробити свій внесок, виконавши програму реформ (державне управління, судова реформа, боротьба з корупцією, верховенство права). Приватні інвестиції просто не прийдуть, якщо не відбудеться кардинальних змін у бізнес-середовищі, які були до повномасштабного вторгнення.
З цього приводу я не погоджуюся з вихідною точкою Сунака з його програмної промови про те, що до повномасштабного вторгнення Україна представляла себе, як чудову інвестиційну можливість. Реальність, як визнає більшість українських спостерігачів, полягала в питаннях верховенства права/управління, прогрес був надто повільним. Україна, можливо, пропонувала можливості, але також і величезні ризики, пов'язані з поганим бізнес-середовищем.
Ми сподіваємося, що війна і реальна перспектива вступу до ЄС змінять це, але цього може і не статися. Зеленський був чудовим лідером під час війни — просто неймовірним, — але в мирний час йому було важко давати раду усім проблемам, пов'язаним із верховенством права", — написав Тімоті Еш, британський економіст, експерт із питань України у своїй розсилці для Bloomberg.
Тобто Захід чітко прив'язує розмір фінансових планів із відновлення України до швидкості проведення реформ.
Офіційно використання заморожених російських активів на відбудову нашої країни не знято з порядку денного. Але Захід, схоже, робитиме ставку саме на відновлення України за рахунок приватних інвестицій. Зокрема, про це повідомила голова Єврокомісії (ЄК) Урсула фон дер Ляйєн. ЄК представить відповідний план ще до літньої паузи, пообіцяла вона, наголосивши, що «злочинця має бути притягнуто до відповідальності».
Однак, ці плани можуть зіштовхнутися з несприйняттям окремих членів Євросоюзу. Зокрема, проти плану Європейської комісії віддати Україні прибуток від заморожених активів країни-терористки вже висловлюється уряд Німеччини. На думку німецьких можновладців, поспішний крок може спричинити юридичні чи фінансові ризики. Про це йдеться в матеріалі Financial Times.
Глава МЗС Німеччини Анналена Бербок заявила, що рф «буде змушена заплатити за шкоду, яку вона завдала Україні», ФРН робить усе, що в її силах, щоб знайти та заморозити активи російських осіб і компаній, які перебувають під санкціями.
Але ідея використання російських коштів для відновлення України викликає «складні фінансові та юридичні питання», — додала вона. Інший чиновник пояснив виданню: якщо ЄС візьме гроші з російського ЦБ або отримає доходи від інвестування коштів, це створить прецедент для інших, як-от претензії Польщі щодо отримання відшкодування від Берліна за збитки під час Другої світової війни.
Джерела, ознайомлені з дискусіями, розповіли, що на зустрічі з ЄК декілька дипломатів закликали бути обережними, сказавши, що на важливі запитання необхідно відповісти, перш ніж буде зроблено офіційну пропозицію.
Біснес же поки що на пропозицію инвестувати в Україну обмежується загальними фразами.
Під час заходу представники 500 компаній зі 42 країн світу підписали угоду Ukraine Business Compact. Це великі компанії, до переліку яких входять, зокрема, Google, Siemens, Philips, Rolls-Royce, а їхня загальна капіталізація сягає $5,2 трлн.
Угода має декларативний характер і конкретних зобов'язань не містить. «Бізнес не спішить бути основним драйвером реконструкції — він вимагає гарантій, окрім власне самої перспективи прибутку. Ця конференція намагалася відповісти на це питання, запевнити бізнес, що компроміс між урядовими рішеннями, міжнародними гарантіями воєнних ризиків і, власне, очікуваним прибутком знайти можна», — зазначила голова напрямку Регіональна безпека та дослідження конфліктів у Фонді «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» Марія Золкіна.
Як повідомив Денис Шмигаль, разом із ЄС, Норвегією, Швейцарією та ЄБРР було підписано спільну угоду щодо створення страхування військових ризиків. Однак, на думку власника інвестиційної компанії Concorde Capital Ігоря Мазепи, страхування не зможе кардинально змінити ситуацію.
«Давайте не будемо наївними: як би західні інвестори не любили Україну, свої гроші вони люблять значно більше. А це означає, що принесуть вони свої інвестиції до нас виключно тоді, коли будуть впевнені в тому, що ці гроші їм зароблять ще більші гроші. Перше — вони мають переконатися в тому, що активи, що вони створюватимуть, не будуть зруйновані», — зазначає він.
Читайте також: Як Ірландія стала економічним тигром: 3 уроки для України
За словами Ігоря Мазепи, страхування від таких подій — це річ важлива, але за високих ризиків настання страхового випадку воно мало допоможе, бо страхова виплата хіба що поверне вкладене, а тому без безпекових гарантій рівня НАТО про інвестиційний бум говорити не варто.
І, нарешті, ще одна важлива деталь: попри масштабні плани з відновлення, у нинішньої влади немає чіткого бачення, як осучаснити вітчизняну економіку. Проєкти, на які робить ставку Офіс Президента, знову зводяться до відновлення секторів, які були рушіями української економіки до війни.
Зокрема, перед відкриттям конференції Ростислав Шурма, заступник голови Офісу Президента Володимира Зеленського, сказав Reuters, що Україна шукає до $40 млрд для фінансування першої частини «Зеленого плану Маршалла» щодо відновлення своєї економіки. Насамперед, увагу буде приділено чорній металургії.