Міжнародна фінансова корпорація (МФК, IFC), що входить до структури Світового банку, підписала договір з кредитування нашого Укргазбанку на 30 млн євро. Надалі ці кошти можуть бути конвертовані в 20% акцій банку. За цим бенчмарком можуть рівнятися і вартості інших банківських структур.
«Мінфін» дізнався про інші продажі та проаналізував з експертами наслідки вже укладеної угоди для фінансового ринку.
ЄБРР йде на угоду щодо Ощадбанку
Другою проданою цього року держструктурою може стати Ощадбанк. Це офіційно підтвердили «Мінфіну» в Європейському банку реконструкції та розвитку.
«За умови подальшого руху в потрібному напрямку трансформації Ощадбанку і загалом сектора державних банків ми сподіваємося вийти на угоду вже у 2021 році», — заявив «Мінфіну» заступник голови представництва ЄБРР в Україні Олександр Павлов.
Кабмін підписав з Європейським банком Меморандум про спільну підготовку Ощадбанку до приватизації ще в листопаді 2016 року. «Багато кроків щодо трансформації банку, що обумовлені в меморандумі про співпрацю з Мінфіном, вже здійснено», — уточнив зараз Павлов. Особливо він відзначив прогрес у реформі корпоративного управління.
У ЄБРР кажуть, що найважливіше для них — щоб Ощадбанк дотримувався заданої стратегії. Наступним кроком має стати вступ українського держбанку до Фонду гарантування вкладів фізосіб. Для цього повинен бути прийнятий відповідний закон. Це, до речі, є однією з умов Меморандуму, який наш уряд підписав з Міжнародним валютним фондом.
Читайте також: Більше мільярда на рік. Стало відомо, скільки Ощадбанк буде платити за участь у ФГВФО
Після цього Ощад повинен буде сплатити солідний вступний внесок у ФГВФО (1% статутного капіталу, що становить 49,5 млрд грн) і наступні регулярні внески у міру збільшення депозитного портфеля. При цьому буде скасована державна гарантія на 100% вкладів у цьому держбанку. Його вкладники зможуть розраховувати лише на 200 тис. грн, також, як і клієнти інших банків.
Після Європейський банк впритул підійде до укладання угоди щодо Ощадбанку.
«Сума, розмір частки, структура угоди та інструменти будуть визначені в результаті переговорів між сторонами. Важливо в результаті досягти головної мети — підготувати банк до приватизації за рахунок перетворення його у привабливий об'єкт для приватних інвестицій в конкретні реалістичні терміни. Безпосередня участь ЄБРР у фінансовому та інституційному розвитку банку має бути досить вагомою для досягнення цього надзавдання», — сказав «Мінфіну» Олександр Павлов.
Поки що не називаються навіть приблизні параметри майбутньої угоди. Хоча у 2017 році в представництві ЄБРР відкрито говорили, що їх цікавить покупка 10−25% акцій Ощадбанку. Не кредит, а пряма участь у статутному капіталі через додаткову емісію.
Розглядалася наступна схема інвестування: ЄБРР стає одним з акціонерів, його експерти разом з менеджментом Ощадбанку працюють над поліпшенням балансу і загального фінансового стану держбанку (скороченням портфеля проблемних кредитів), а також підтримують його поточний розвиток своїми технологіями, кредитними лініями і проектами. Все це триває 3−5 років. Після чого Ощад виводять на IPO (первинне публічне розміщення акцій) або після переговорної процедури залучають стратегічного інвестора. Можливі варіанти: він може стати співінвестором, але може бути і перепроданий пакет акцій Ощадбанку, який належав ЄБРР.
Чи піде Європейський банк цим шляхом у 2021 році — поки що невідомо. Хоча загалом його топ-менеджмент налаштований оптимістично. Відповідаючи на питання «Мінфіну», він зазначив, що не виключає інвестиції й в інші українські банки.
«В області капітальних інвестицій ми завжди відкриті до співпраці з професійними якісними приватними інвесторами з солідною репутацією», — запевнив Павлов. Імен нових потенційних партнерів він, звичайно, не назвав, але запевнив, що задоволений роботою інших своїх структур в нашій країні.
Як відомо, в Україні ЄБРР вже є акціонером трьох банків:
- Укрсиббанк — 40% акцій;
- Райффайзен Банк Аваль — 30% акцій;
- Мегабанк — 13,2% акцій.
Не виключено, що він збільшить свої портфелі.
«Будемо приймати рішення про розвиток нашої акціонерної участі в згоді з нашими партнерами і в інтересах банків. Як завжди, ми будемо керуватися економічною доцільністю і завданнями розвитку сектора, а також економіки загалом», — запевнив заступник голови представництва ЄБРР в Україні.
Приватбанк на паузі, наступний — Ексім
Після того, як приватизацію обкатають на Укргазбанку і Ощадбанку, на черзі стануть Приватбанк та Укрексімбанк. У 2020 році Кабмін затвердив стратегію розвитку держбанків, в якій чітко виписано, що частка держави в українській банківській системі повинна скоротитися з 55% до 25% і нижче.
Приватбанк напевно продадуть останнім — після того, як завершаться судові суперечки. Жоден інвестор, тим більше іноземний, не зважиться купити організацію, яка веде пачку судових позовів (включаючи міжнародні), в тому числі і щодо прав власності.
Тому наступним стане Укрексімбанк. У його випадку можуть застосувати схему з розміщенням невеликого пакета (5−10%) в ході публічного розміщення акцій (IPO) і з подальшим продажем стратегічному інвесторові. В урядовій стратегії говориться наступне: «Держава прагне знайти міноритарного інвестора на 5-річному горизонті з потенційною приватизацією в довгостроковій перспективі».
Поки що Україна самостійно фінансує Експортно-імпортний банк. Восени 2020 року Кабмін розмістив держоблігації на 6,8 млн грн (під 9,3% річних) і капіталізував держбанк на цю суму. Його керівництво запевняє, що цих коштів вистачить для нормального розвитку структури.
«Банк отримав можливість сформувати буфер фінансової стійкості і з запасом виконує всі нормативні вимоги НБУ в частині капіталу. Стратегією розвитку передбачається подальше довгострокове фінансове оздоровлення банку та оптимізація його балансу. Ми будемо намагатися досягти чистого прибутку на рівні 3 млрд грн на рік, рентабельності капіталу (ROE) 22% і ефективності діяльності (CIR) не нижче 36%», — повідомив" Мінфіну «голова правління Укрексімбанку Євген Мецгер.
За рахунок державних коштів були перекриті збитки, які довгими роками накопичувалися на балансі Укрексімбанку. Вони утворилися через неповернення кредитів, деяким з яких до 10 років.
Але це не означає, що уряд буде регулярно вливати в капітал Ексімбанку великі суми з бюджету. Мінфін хоче, щоб банк працював з поганими позичальниками в судах і паралельно нарощував поточний прибуток. Одна половина прибутку Укрексімбанку йтиме на поточну виплату дивідендів державі, інша — на його капіталізацію і розвиток.
«Бізнес-план розвитку на 2021−2023 роки передбачає досягнення цільового рівня капіталу на 1 січня 2024 року на рівні 15 млрд грн. Тобто його збільшення на 4,5 млрд грн за три роки за рахунок прибуткової діяльності «, — уточнив Мецгер.
Вважається, що після розчищення кредитного портфеля, капіталізації та збільшення прибутковості, Укрексімбанк зможе стати цікавим для інвесторів. В цьому випадку буде створено умови для IPO і подальшого продажу стратегічному інвесторові. Експерти, з якими спілкувався «Мінфін», вважають, що перший продаж акцій держбанку може відбутися не раніше 2023 року.
Уцінили наполовину
Угода щодо Укргазбанку, укладена 25 січня, передбачає, що МФК виділить держбанку кредит на 30 млн євро терміном на 5 років з правом його конвертації в 20% акцій. Мінфіну України зараз належить майже 95% акцій банку.
Але покупка акцій Укргазбанку — це лише право IFC. Яким корпорація може і не скористатися, тобто може і не стати акціонером нашої структури.
«Зараз немає 100% гарантії, що входження IFC в капітал Укргазбанку відбудеться», — пояснив «Мінфіну» фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.
Аналітики хором говорять про те, що переговори зі структурою Світового банку сильно затягнулися (тривали понад трьох років). Може тому їх вирішили форсувати і зафіксувати операцію за поточною ціною. Навіть при тому, що ціна не найвища, і уряд не зможе окупити своїх вкладень в Укргазбанк.
«Весь його капітал оцінюється в 150 млн євро (еквівалент 5,1 млрд грн.) При власному капіталі 9,1 млрд грн на початок грудня 2020 року. Отже, коефіцієнт становить близько 0,56 капіталу», — уточнив фінансовий директор рейтингового агентства IBI-Rating Олександр Калашников.
Читайте також: Укргазбанк отримає від IFC кредит на 30 млн євро. Що далі
На перший погляд, трохи більше половини капіталу — не найщедріша пропозиція. Адже всі пам'ятають, як 15−18 років тому іноземці платили за наші банки по 3−4 капітали. Тому була надія на 0,8−1 капітал в угоді за Укргазбанком.
«На жаль, після кризи 2008 року в Україні абсолютна більшість банків продавалася за ціною істотно нижче вартості капіталу. Деякі з них — за 1 гривню. Що стосується державного банку, то прецедентів продажу приватному інвестору в країні ще фактично не було», — нагадав Михайло Демків.
Керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій зазначив, що ціни на акції банків впали не тільки в Україні, а у всьому світі загалом. Ось так зараз торгуються акції провідних фінансових інститутів: за мультиплікатором Р/В — капіталізація/власний капітал:
- Deutsche Bank — 0,33;
- Barclays — 0,44;
- BNP Paribas — 0,51;
- Credit Suisse — 0,63;
- UBS — 0,89.
«У нас за Укргазбанком головний позитив в тому, що фактично зафіксований мінімальний мультиплікатор угоди в 0,5 капіталу», — сказав Паращій.
На цей рахунок різні думки: одні аналітики вважають, що державі варто було почекати завершення коронакризи, і не раніше 2022−2023 року підписувати угоду з інвестором. Інші кажуть, що тягнути вже не було куди.
«Угода з МФК передбачає капіталізацію від 150 млн євро (або 5,1 млрд грн), що на 63% нижче ціни входу держави. А якщо рахувати в євро за курсом входу, то на 82% нижче. Очевидно, що окупити таку інвестицію державі нереально навіть за наступні 5 років. Тому сенсу затягувати продаж особливо і немає», — пояснив Паращій.
Вважається, що уряд більше виграє від вливань Міжнародної фінансової корпорації в Укргазбанк. Від нашої фінустанови чекають активнішого кредитування бізнесу і економіки загалом. Зараз держбанк робить акцент на фінансуванні підприємств-постачальників газу, а також компаній, пов'язаних з «зеленою» енергетикою (через спеціалізацію на екологічні проекти), які сильно постраждали від кризи неплатежів за «зеленим» тарифом з боку держави. Через це пішли затримки платежів за кредитами. Зараз влада намагається врегулювати ці проблеми, але, коли вони будуть повністю закриті — невідомо.
3−4 банки продадуть
Експерти поки що не беруться прогнозувати ціни для майбутніх угод з купівлі/продажу українських банків. Хоча визнають, що покупці можуть рівнятися на угоду між Укргазбанком та IFC. Звичайно ж, із застереженнями і конкретизацією щодо кожного банку.
«Вважаю, ця угода може бути ціновим орієнтиром. Однак, варто розуміти, що остаточна ціна на кожен окремий банк залежатиме від багатьох факторів, в тому числі від якості активів, достатності капіталізації та ліквідності, рентабельності, стійкості бізнес-моделі тощо», — пояснив «Мінфіну» Олександр Калашников.
Читайте також: Що чекає на банки та їх клієнтів у 2021 році
Експерти вважають, що у 2021 році продаватимуться не тільки держбанки, а й комерційні структури. Прогнозується декілька угод.
Уже зараз зрозуміло, що за підсумками стрес-тестування у 2021 році багато банків можуть отримати від НБУ розпорядження про збільшення капіталів. А от кошти на це знайдуть напевно не всі. Багато хто захоче піти з бізнесу.
Зрозуміло, що це краще робити до негативного висновку регулятора. Тоді можна спробувати продати банк за вигіднішою ціною. Тому власники банку ще у 2020 році почали підшукувати інвесторів для своїх структур.
«Охочих вийти з банківського бізнесу в Україні достатньо. Питання в тому, що попиту на фінустанови практично немає. Хоча у 2021-му можна очікувати свого роду „буму“ в цьому питанні — відкриття ринку землі потенційно може збільшити попит на банки. Наприклад, з боку тих же агрохолдингів або іноземних інвесторів у вигляді міжнародних фондів, у яких є для цього і ресурс, і глибоке розуміння ринку. Але навіть якщо це припущення виявиться справедливим, навряд чи йтиметься про більш ніж 3−4 угоди», — прокоментував «Мінфіну» ситуацію фінансовий аналітик Василь Невмержицький.
Відкрито називається небагато претендентів на продаж.
«Наприклад, нещодавно Нацбанк не дав згоди на придбання іноземним інвестором БТА Банку. Можливо, його акціонери продовжать пошук нового покупця. Також акціонери Сбербанку не раз заявляли про бажання продати установу, однак цей процес неможливий на даний час через введені санкції, термін дії яких закінчується у березні 2021 року», — сказав Олександр Калашников.
За майбутніми продажами банків дають дуже скромні прогнози. Хорошим цінником у 2021 році буде вважатися 0,4−0,6 капіталу. Не виключаються і так звані «безгрошові» угоди. Коли не відбувається емісії акцій, а наявні перед інвестором борги обмінюють на акції.
«Зараз акцент зміщується на користь стартапів. А там вартість визначається, головним чином, ідеєю, бізнес-моделлю, репутацією, а не квадратними метрами офісів або мільйонами капіталу. Останніми роками частіше за все мова йде або про покупку фінтех-стартапів, як наприклад, у випадку з покупкою VISA за $5,3 млрд стартапу Plaid. Або, навпаки, купівлю стартапами класичних банків, коли мова йде, в основному, про придбання ліцензій», — підкреслив Василь Невмержицький.
Класичні банки, що надають основні послуги всім підряд, що не мають перспективної клієнтської бази і технологій, які можна швидко монетизувати, зараз мало цікавлять покупців. Інвестори ретельно вивчають бізнес-модель, перевіряють наскільки вона адаптована до ризиків коронакризи, і, звичайно ж, перевіряють якість кредитного портфеля і структуру неповернень.
Олена Лисенко для «Мінфіну»