Позиция ГФС в части операций по переуступке долга и признания их контролируемыми довольно ясна и однозначна, что подтверждалось, к примеру, и письмом от 23.11.2015 г. N 24857/6/99-99-19-02-02-15. 

Ок, с торговой задолженностью понятно, а как быть с задолженностью по кредиту и процентов по нему? Об этом «Минфину» рассказал Сергей Полищук, управляющий партнер «Юскутум-аудит». 

Именно таким операциям было посвящено решение суда от 22.03.2018 № 816/127/18. При кажущейся простоте оно заслуживает пристального внимания.

Итак, «история болезни»:

Резидент Украины заключает очень даже кредитные договора с банком сопредельной нам страны на протяжении 2007-2008 годов, получает деньги и выполняет взятые на себя условия договора.

В 2012 году вышеупомянутый банк передает право требования по указанным кредитным договорам финансовой компании той же сопредельной страны. Та, в свою очередь, той же датой передает такие права требования новому кредитору той же сопредельной страны.

Да, важное уточнение в условиях договора: стороны подтверждают, что на дату переуступки обязательства кредиты предоставлены в полном объеме.

По итогам 2015 года наш резидент начислил проценты в пользу нового кредитора в сумме 16,6 млн грн. Ну а налоговая, по результатам проверки, доначисляет 365 тыс. грн штраф за неподачу отчета о контролируемых операциях. Далее суд и позиция налогоплательщика:

  1. «обставина отримання кредитних коштів від нерезидента відсутня, що виключає обов'язок позивача подати звіт про контрольовані операції за 2015 рік»;
  2. «органами ДФС зроблено помилковий висновок про те, що у 2012 році до нового кредитора у повному обсязі перейшли всі права первісного кредитора так як, згідно договору на момент переходу права вимоги обов'язки щодо надання кредитних коштів банком виконані в повному обсязі»;
  3. «позивач не визнає застосований для нього критерій пов’язаності згідно з п 14.1.159 (співвідношення борг / капітал) та вважає, що недоведення контролюючим органом факту «пов'язаності» сторін господарської операції виключає обов'язок у платника податків подавати звіт про контрольовані операції за 2015 рік».

Но суд думал иначе: «пункт (14.1.159 ПКУ) не встановлює момент надання кредиту, а зазначає про наявність суми кредиту та власного капіталу, що визначається як середнє арифметичне значення (на початок та кінець звітного періоду). Тому доводи позивача про неповязанність з нерезидентом з огляду на положення підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, спростовуються вищенаведеним та є безпідставними».

И, как итог: «з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність обов'язку у позивача подати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за 2015 рік».

В сухом остатке:

  1. Переступка кредита не убирает связанность с тем, кому должны, при соотношении долгкапитал более 3.5;
  2. В таком случае, начисленные проценты при достижении числового критерия будут контролируемой операцией.

P.S. Предположим, что налогоплательщик откорректировал размер процентов до уровня половины EBITDA (140.2 НКУ) и в результате такой корректировки отнес в расходы сумму более чем 5 млн грн. В результате — опять контролируемая операция, но уже прошедшая через «сито» п. 140.2 НКУ.

Сергей Полищук, управляющий партнер «Юскутум-аудит»