Якось на початку 2019 року я купив ОВДП з дохідністю 18% річних у гривні. За рік отримав обіцяний дохід і виграв на укріпленні курсу гривні десь ще 12% річних. Так вийшла фантастична інвестиція під 30% річних. Зараз дохідність ОВДП максимум 10−12% у гривні. І значного укріплення нацвалюти не передбачається.
Що це означає? — Зміни умов інвестування потребують змін інвестиційної стратегії. Хоча і зараз орієнтуюся на класичні інструменти, в тому числі, вкладаю кошти і в ОВДП. Загалом всі мої поточні вкладення умовно можна розділити на три великі кошики: бізнес, нерухомість і фондовий ринок (ETF-фонди). Доля кожного в — 20−35%. І кожна частина потребує окремого підходу в управлінні.
Читайте також: 50% портфеля — нерухомість, 40% — позики, решта — «розваги»
Стратегія на фондовому ринку: не гнатися за високою дохідністю
Зараз мій портфель акцій на 80% складається із фондів IWDA та EIMI, які регулярно купую протягом останніх трьох років. Я інвестував у них понад $10 тис.
Індекси фондів відображають капіталізацію певних компаній на розвинутих ринках та ринках, що розвиваються. Обрав саме ці, оскільки шукав фонди з низькою комісією — 0,2% та 0,18% відповідно. Перевагою фондів вважаю також те, що вони зареєстровані в Ірландії та мають додаткову опцію — автоматичну реінвестицію дивідендів. Тобто вони не виплачують дивіденди на мій брокерський рахунок, а відразу інвестують, тому я не маю додаткових податкових зобов’язань.
Решту мого інвестиційного портфелю (20%) я розділив на дві частини. 10% йде на різні нішеві фонди. Наприклад, фонд технологічних компаній Ізраїлю або фонд компаній в сфері кібербезпеки. Вкладаю гроші лише в інновації, в розвиток яких вірю.
Ще 10% капіталу виділив на tactical allocation — інвестую, як правило, в індексні фонди, але створюю позицію на конкретний рік в тій темі, в яку зараз вірю. Наприклад, в кінці минулого року почав купувати американський фонд VBR (small cap value). На початку 2021 року інвестиційна ідея показала дуже хороші результати.
На даний момент моя найдохідніша позиція в акціях — ізраїльський фонд IZRL, який виріс на 20% за півроку. Однак на фондовому ринку такий короткий проміжок не показовий.
Довгострокова дохідність портфелю акцій буде в діапазоні 7−10%. Якщо регулярно реінвестувати всі дивіденди, і не панікувати зайвий раз, то я би сказав, що можна сподіватися все-таки ближче до 10%. Це характерно загалом для американського фондового ринку, історію якого можна відслідкувати за 200 років до нашого часу.
Якщо брати проміжок з 1900 до 2016 року, середня реальна дохідність (з урахуванням інфляції) на фондовому ринку США складала 6,4%, на світовому фондовому ринку — 4,3%. Це дохід, на який реально сподіватися, оскільки зараз в цілях ФРС доларова інфляція на рівні 2%.
На особистому досвіді я переконався, що найкраща стратегія для інвестора, який не має часу слідкувати за ринком, — систематично та методично поповнювати свій портфель, а не гнатися за високою дохідністю.
Читайте також: Не варто перевіряти вартість «своїх» акцій щохвилини і читати забагато новин
У найкращому випадку вкладення в український бізнес окупляться за 2−10 років
Найбільш ризикованими інвестиціями у поточному портфелі вважаю акції українського підприємства Мотор-Січ. Акції компанії вже кілька років заморожував суд, продати їх не можу, жодних дивідендів не отримую.
Також три роки тому вклав гроші в сімейну пекарню March & Co. Левова частка грошей пішла на закупку обладнання. Під час першого локдауну в березні 2020 року пекарня була на грані виживання і ледь не закрилася. Та завдяки креативу та працьовитості команди бізнес вистояв.
Втім, зараз рано говорити, наскільки вдала це інвестиція. Я вклав гроші, але дивідендів поки отримав значно менше, ніж закладали в бізнес-плані.
Якщо пекарня стане повноцінним успішним бізнесом, то моя частка може коштувати набагато дорожче, ніж я проінвестував.
Якщо ж бізнес закриється, то таку інвестицію можна помножити на нуль. Адже, як показує практика, часто бізнес-плани не справджуються або їх реалізація затягується. Наприклад, був закладений дохід 30%, а інвестор реально отримує 10%. Окупність проектів за бізнес-планом може тривати від 2 до 10 років.
Читайте також: 20% вкладень агресивного інвестора можуть бути провальними
Інвестиції в ОВДП, як частина резервного фонду
Зараз на біржу в Україні виходять нові компанії. Тож, можна окрім ОВДП придбати корпоративні облігації. Наприклад, я вкладаю гроші в облігації підприємств, чию бізнес-модель я розумію. Так обрав облігації Card Service, за якими отримую 20% річних у гривні.
Але в основному купую ОВДП. Тепер інвестувати в них набагато легше, ніж, приміром, ще два роки тому. Поріг входу знизився — можна починати від 50 тис. грн. До того ж, дохід за ОВДП звільнений від податків — з доходів фізосіб і військового збору.
Я переказую кошти на брокерський рахунок (маю рахунки в Універ Капітал та ICU), як правило, через Приватбанк, де платіж коштує незалежно від суми 3 грн. Далі купую облігації онлайн, без зайвої комунікації з менеджерами, роздрукованих документів та оформлених заявок, що забирають час.
Зокрема, у ICU є спеціальна веб-система — ICU Trade, де досить натиснути кілька кнопок, щоб купити облігацію. В Універа — мобільний додаток Wotan. Раніше така транзакція йшла лише через менеджера і коштувала 200 грн. Зараз все можна зробити онлайн.
Інвестиції в державні цінні папери розглядаю як частину резервного фонду. До того ж це гривневий портфель, який генерує хорошу дохідність. Зокрема, нацвалюта помітно укріпилася у 2019 році. Гривня почала на позначці трохи вище 27, а на кінець року курс досягнув 24 грн/$.
Беру державні облігації переважно на 1−2 роки, тому що слідкую за економічною політикою уряду. Якщо буду бачити негативні тенденції, то перестану використовувати такий фінансовий інструмент.
Читайте також: Як заробити на нерухомості до 32% річних
Поради інвесторам-початківцям
Дуже багато інвесторів-початківців на фондовому ринку роблять класичні помилки. По-перше, женуться за високою дохідністю, тобто купують те, що найбільше виросло. Для довгострокових інвестицій така стратегія не годиться.
По-друге, часто інвестори страждають надмірною самовпевненістю, тобто починають інвестувати, не маючи на це достатньо часу, знань та навиків. Одне з досліджень в США показало, що такі люди платять більше комісій та податків і програють індексу S&P 500.
Інвестори мають реальний вплив на розмір сплачених комісій, податкову стратегію та регулярність інвестицій, тобто дисципліну вкладати гроші. І на цьому варто концентруватися в першу чергу.
Якщо інвестор потрапляє на ринок психологічно не підготовленим або в рожевих окулярах, то, ризикує отримати болючий урок.
Якщо інвестор має довгостроковий фінансовий план, пройшов тест на оцінку ризик-профілю, розуміє, що акції не є гарантованим доходом, має здорові очікування, то матиме гарні результати.