Як виникли величезні відсотки
Питання обов'язкової реструктуризації виплат за єврооблігаціями України минулого тижня порушив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Через соцмережі він нагадав громадськості про майбутню виплату відсотків і погашення українських доларових єврооблігацій 2015 року випуску обсягом $912,4 млн і купоном 7,75% (серія XS1303921214) у серпні 2024 року.
Гетманцев уточнив, що йдеться про $4,5 млрд, більша частина яких це відсотки:
- $3,61 млрд — відсотки;
- $0,91 млрд — погашення.
Так не часто буває, щоб відсотки за паперами перевищували суму їх випуску/погашення. Але в даному випадку це так, тому що цей випуск єврооблігацій пройшов реструктуризацію два роки тому, на початку повномасштабного вторгнення, коли виплати було неможливо забезпечити. Зараз влада має домовлятися про нову реструктуризацію зверху старої.
Тому відсотків набігло вчетверо більше позиченої суми.
«$3,61 млрд відсотків, що накопичилися за два роки (з серпня 2022 року), — це з відсотками на відсотки. Але там є нюанс: за умовами облігацій, ми можемо як сплатити всі ці накопичені відсотки відразу, так і капіталізувати їх (тобто збільшити суму боргу). За умови другого варіанта нам потрібно буде лише сплатити $0,67 млрд відсотків, а на іншу суму збільшити наш борг», — пояснив «Мінфіну» ситуацію керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій.
Скільки коштують бонди
Потребу в реструктуризації за євробондами чудово розуміють у Міністерстві фінансів, яке під час війни функціонує в умовах гострого дефіциту держбюджету, і має вільні кошти для боргових виплат. До того ж, Україна взяла на себе зобов'язання перед МВФ домовитися з власниками паперів, що зазначено в останніх наших Меморандумах. Очевидно, що Фонд не хоче, аби ми розплачувалися з власниками паперів його новими траншами.
«За умовами реструктуризації євробондів Україна погодилася платити купон 7,75% річних за єврооблігаціями, випущеними до 2015 року. Виплата відсотків проводиться у березні та вересні. З початком війни Україна не здійснює виплат за єврооблігаціями, домовившись про перенесення всіх виплат на 2 роки, і цей термін спливає цього літа.
Відповідно, до вересня потрібно домовитися про реструктуризацію, щоб не було необхідності входити в дефолт за даними зобов'язаннями, оскільки цілком зрозуміло, що в поточних умовах відсутня можливість заплатити цим кредиторам", — зазначив нам директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитро Чурін.
Ще за місяць до початку війни, коли ці євробонди мали гаситися у вересні 2022 року (до першої відстрочки), вони коштували близько 90 центів за 1 долар номіналу. Після вторгнення країни-терориста ціна падала до 14 центів і підвищувалася до 38,57 у вересні 2023 року, а минулий тиждень вони закінчили на рівні 35,86, підвищившись у п'ятницю на 8,5%.
«Переважно, всі два роки після початку повномасштабного вторгнення українські єврооблігації торгуються на рівні близько 30% від номіналу, що відображає ризики війни та невизначеності щодо подальшої частки виплат за єврооблігаціями», — сказав «Мінфіну» старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович.
Читайте також: Чи справді S&P прогнозує дефолт України
Дефолт чи реструктуризація
Багато хто здивувався повідомленню Данила Гетманцева лише за 4 місяці до граничного терміну виплат. Адже з самого початку повномасштабної війни було зрозуміло, що Україна не зможе проводити великі виплати за своїм держборгом, і це абсолютно точно стало зрозумілим із кінця 2023 року, коли виникли проблеми зі своєчасністю міжнародної допомоги (кредити, гранти) для нашої країни.
Втім, Дмитро Чурін уточнив, що неформальні переговори з власниками бондів почалися раніше і, мабуть, тривають й досі.
«У публічному просторі ніхто не повідомляє, які пропонуються умови реструктуризації, проте, враховуючи дію поточної програми МВФ до 2027 року, перенесення початку виплат за євробондами буде, щонайменше, до 2027-го», — зазначив Чурін, і запевнив, що наша влада зможе досягти домовленостей з кредиторами.
«Хоча кредиторам і хотілося б отримати повну суму своїх інвестицій у євробонди України, потрібно відверто констатувати настання справді форс-мажорних обставин», — додав він.
Не виключається і триваліша відстрочка виплат за бондами.
«На мій погляд, цього року нам не потрібно нічого вигадувати, і просто домовитися з кредиторами про чергове перенесення всіх платежів ще на 4 роки. Якщо зараз почати щось додатково вигадувати, то домовитись буде дуже складно. Адже всі розуміють, що у бюджеті немає грошей на виплату цих боргів. Якщо Україна (або МВФ, як фактичний ініціатор цих переговорів) щось додатково вигадуватиме — це затягнеться», — вважає Олександр Паращий.
Інші експерти також вірять в угоду з власниками єврооблігацій.
«Інвестори, загалом, позитивно налаштовані щодо повноцінної реструктуризації, а не продовження призупинення виплат, про яке домовилися у 2022 році. Тому досягти згоди не повинно бути складно», — запевнив Тарас Котович.
Ймовірність дефолту за бондами допускає мало хто, хоча експерти не бачать у ньому величезної сенсації і не вважають його катастрофічним для ринку загалом.
«Оголошення дефолту за єврооблігаціями України не здивує фінансовий світ. Обсяг українського боргу за євробондами мізерний, з погляду глобального боргового ринку, тому інвестиційні фонди, які мають у своїх портфелях єврооблігації України, мають бути готові зафіксувати певні збитки за цією інвестицією через наслідки російської воєнної агресії», — вважає Дмитро Чурін.
Читайте також: Держборг України оновив антирекорд: чи варто панікувати
Основні власники євробондів
Основними власниками єврооблігацій України є великі західні банки, інвестфонди та страхові компанії. Олександр Паращій зібрав для «Мінфіну» фігурантів:
- Black Rock;
- Neuberger Bergman;
- Allianz SE;
- Vanguard;
- Capital Group;
- Royal Bank of Canada;
- Credit Suisse;
- UBS;
- Credit Agricole;
- Intesa Sanpaolo.
Вважається, що у нашого Міністерства фінансів із ними гарні стосунки, які дозволять вийти на угоду, не виключається також допомога з боку Нацбанку.
За умовами випусків, Україна має отримати дозвіл на реструктуризацію не менше 2/3 від основної суми боргу та не менше 50% від кожного випуску окремо.
При цьому аналітики говорять про домовленості не лише за вищезгаданим випуском (XS1303921214), який потрібно гасити влітку, а за всіма єврооблігаціями.
«Загальна сума, яка може стати предметом переговорів, становить приблизно $23,3 млрд, і включає як озвучені паном Гетьманцевим суми, так й інші єврооблігації з погашенням у 2025—2035 роках. Це загальний номінал усіх суверенних єврооблігацій та відсотки, нараховані та не сплачені за період припинення виплат (із серпня 2022 року)», — розповів Тарас Котович.
Із офіційних урядових даних видно, що може йтися не лише про папери, які гасяться цього року, а й про 13 інших випусків. У тому числі тих, які потрібно буде гасити найближчими роками:
- вересень 2025 року — $1,4 млрд;
- лютий 2026 року — $750 млн;
- вересень 2026 року — $1,4 млрд;
- вересень 2027 року — $1,3 млрд;
- червень 2028 року — €1 млрд;
- вересень 2028 року — $1,3 млрд тощо.
Це лише погашення єврооблігацій, без відсотків, де також чималі суми. Повний список виплат можна отримати від Міністерства фінансів та вивчити дати із сумами.
Читайте також: Держборг у 165 українських економік: кому винні США і хто скуповує їх борги
МВФ — головний кредитор, але на відстрочку не піде
Втім, навіть якщо влада може домовитися про відстрочення з власниками єврооблігацій, це не означає, що Україна, в принципі, припинить платити за держборгом під час війни, причому платити чимало. Основним кредитором нашої країни, окрім Євросоюзу (макрофін та окрема допомога від різних країн) та США, від яких ще сподіваємося отримати $60 млрд, залишається Міжнародний валютний фонд. А от МВФ нам поблажок із виплатами не обіцяє, і навіть не збирається їх обговорювати.
Олександр Паращій вважає, що домовитися про реструктуризацію кредитів із МВФ нереально.
«Найбільші виплати за держборгом цього року — перед МВФ. Приблизно $2,3 млрд від уряду і ще $1,1 млрд від Національного банку «, — уточнив Паращій.
Втішити може лише те, що МВФ продовжує надавати Україні нові кредитні транші. Цього тижня Україні вже перераховано $880 млн, хоча зрозуміло, що цієї суми не вистачить навіть для того, щоб покрити поточні боргові виплати Фонду. Але щодо цієї частини боргу влада не ризикне навіть подумати про дефолт і забезпечуватиме виплати навіть у складній воєнній ситуації. З іншими новими запозиченнями має бути легше.
«Боргове навантаження України справді сильно збільшилося. З початку повномасштабної війни наша країна залучила від міжнародних партнерів близько $74 млрд. Водночас, більшість цих коштів надходили у формі грантів або пільгових кредитів. Відповідно, зараз не той момент, коли потрібно хвилюватися, як обслуговувати додаткові борги, тому що першочергове завдання влади — домовитися про надходження ще більших обсягів допомоги та інвестицій для перемоги над країною-терористом», — резюмував Дмитро Чурін.