► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини

Сутність закону

Законопроєкт був прийнятий парламентом 22 лютого. Його метою називалася побудова на українських ринках капіталу та організованих товарних ринках ефективної системи регулювання, нагляду та запобігання зловживанням.

Серед пропозицій документа перелічувалися підвищення інституційної спроможності НКЦПФР як національного регулятора ринків капіталу та організованих товарних ринків, розширення її повноваження, а також гарантії незалежності. Також удосконалюються законодавчі норми щодо міжнародного співробітництва НКЦПФР.

Документ пропонує будувати ефективну систему нагляду на ринках капіталу та організованих товарних ринків за принципами IOSCO, Міжнародної організації комісій з цінних паперів. Впроваджуються механізми запобігання маніпулюванням, інсайдерській торгівлі, незаконного використання інсайдерської інформації тощо. Також визначається відповідальність за порушення законодавства на ринках капіталу.

Законопроєкт також передбачає пряму заборону фінансових пірамід — схеми інвестування, за якої залученим інвесторам обіцяється отримання пасивного доходу, виплата якого залежить від залучення нових інвесторів.

Прохання НКЦПФР

На початку березня Магомедов звернувся до Президента з проханням застосувати право вето щодо прийнятого закону. Магомедов хотів, щоб регулятор самостійно затверджував штатний розпис, тоді як зараз це робить уряд, передбачивши відповідні видатки у державному бюджеті. Також очільник НКЦПФР просив прибрати з закону норму про конфлікт інтересів, яка забороняє працівникам Комісії та членам їхніх сімей мати частку в підконтрольних учасниках ринку, отримувати від них матеріальну винагороду чи просто займати там будь-яку посаду.

Як зазначається у пресрелізі на сайті НКЦПФР «Комісія засуджує будь-які спроби окремих депутатів вчиняти політичний тиск, маніпулюючи отриманням фінансової допомоги від наших міжнародних партнерів. При цьому ще й ставлячи під загрозу проведення важливих реформ на ринках капіталу, які забезпечать залучення мільярдних інвестицій в економіку України».

В Комісії також прокоментували питання зарплат:

«Наразі у прийнятому тексті питання зарплат працівників, через правки групи депутатів, була вилучена база для нарахування зарплат. І в той же час в Законі про державний бюджет для визначення зарплат зроблене посилання на даний Закон, що свідчить про цілеспрямовану акцію підриву спроможностей Комісії залучати кваліфікований персонал».

Щодо теми конфлікту інтересів, то текст Закону вводить значні додаткові заборони в доповнення до «Закону про запобігання корупції», яких немає в міжнародних практиках, немає в іншому фінансовому регуляторі (Національному банку України), зазначили в НКЦПФР.

«Заборони поширюються не лише на працівників Комісії, а й на значне коло осіб, периметр яких нечітко визначений. Наприклад, співробітники і їхнє близьке коло осіб не мають право отримувати будь-який дохід з банків (депозити, бонуси тощо), купувати державні облігації».

Широке трактування цієї норми призводить до заборони родичам таких працівників займати будь-які посади не тільки в професійних учасниках ринків капіталу та організованих товарних ринків, а й навіть в Національному банку України, вважають в регуляторі.

До теми: Голова НКЦПФР просить президента накласти вето на закон про ринки капіталу, бо може позбутися посади