Данилишин нагадав, що банківський сектор виступає найбільшим покупцем державних облігацій, придбавши з початку 2020 року ОВДП на суму 174,3 млрд. гривень.

Читайте також: Мінфін розмістив ОВДП на 23,6 мільярда. Всього за грудень — майже на 116 млрд грн

«Вкладення в ОВДП набувають домінуючої ролі і у структурі активів банків України. Частка ОВДП у структурі чистих активів банків на 01.11.2020 досягла 25,7% (+3,3 відс. пунктів з початку року), у тому числі державних банків — 38,6% (+4,0 відс. пунктів з початку року)», — зазначив Данилишин.

На його думку, це ускладнює подальше збільшення портфелів ОВДП банками без шкоди для кредитування економіки. Проценти, отримані банками за ОВДП, вже три роки поспіль становлять понад 20% в структурі процентних доходів та майже 40% процентної маржі банків.

І що тепер робити?

Голова Ради НБУ впевнений, що подальше стимулювання вкладень банків в ОВДП матиме негативний вплив на доступність фінансових ресурсів для економіки та ускладнить її відновлення після коронакризи. Тому уряду спільно з Національним банком необхідно забезпечити злагоджений процес фінансування Державного бюджету, у тому числі шляхом прискорення розроблення та впровадження стратегії участі Національного банку України в операціях на відкритому ринку. Відповідне рішення було прийняте Радою Національного банку на засіданні 15 грудня 2020 року.

Які рекомендації надала Рада НБУ правлінню Нацбанку

На засіданні 15 грудня Рада НБУ надала наступні рекомендації:

  • прискорити розроблення та впровадження стратегії участі НБУ в операціях на відкритому ринку відповідно до Стратегії розвитку фінсектору до 2025 року (включаючи питання застосування операцій РЕПО та купівлі/продажу ОВДП);

  • дослідити міжнародний досвід здійснення центральним банком операцій з державними цінними паперами на відкритому ринку;

  • надати раді НБУ інформацію про можливість внесення змін до нормативних актів НБУ з питань валютного регулювання та банківської діяльності щодо уможливлення купівлі облігацій зовнішньої позики (ОЗДП) українськими банками;

  • надати раді НБУ детальні обґрунтування стрімкого підвищення значення нейтральної ставки України в 2020 р. за розрахунками НБУ, а також пояснення відмінностей таких оцінок від світових трендів нейтральної ставки; покращити ефективність комунікацій щодо оцінки характеру обрахунків та ролі нейтральної облікової ставки в процесі прийняття рішень з монетарної політики (в т. ч. її впливу на ступінь жорсткості монетарних умов та на якість припущень прогнозів);

  • здійснити оцінки лагів ефекту переносу обмінного курсу на споживчі ціни в умовах специфічного випадку коронакризи та проаналізувати чи вплинуло це на відтермінування корекції рівня інфляції в бік підвищення.

Читайте також: Рада НБУ знайшла спосіб наповнити бюджет із заначок українців