Варто зазначити, що дані стосовно залишків доступні лише на початок кожного місяця, але між цими датами залишки можуть кардинально відрізнятися. Так, у лютому 2014 року залишок на ЄКР кілька разів опускався нижче від мільйона гривень – це в тисячу разів менше, ніж сьогодні.
Обмежений фінансовий ресурс Казначейства вже мав наслідком затримки із перерахуванням соціальних виплат – коли в Пенсійного фонду був касовий розрив між надходженнями та необхідністю здійснювати виплати, ресурси Казначейства унеможливлювали невідкладне надання фонду позики.
Надходження до державного бюджету відстають від планових приблизно на 20 млрд грн, водночас видатки фінансують практично в повному обсязі. Проти Мінфіну грало зміцнення гривні, внаслідок чого скарбниця отримала дещо менші митні платежі. Надходжень від приватизації ще не було, як і самої приватизації. Також, минулого року помітний ефект мала конфіскація коштів.
Варто очікувати, що Мінфін шукатиме додаткові джерела надходжень. Зокрема, очікується 5,5 млрд грн від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який позичав в уряду кошти для здійснення масових виплат клієнтам збанкрутілих банків. Після того, як запустили продажі кредитів та іншого майна цих фінустанов, фонд може поступово розраховуватися за боргами, накопичивши приблизно 7 млрд грн на рахунках. Іншим великим джерелом має бути перерахування дивідендів від Нафтогазу – приблизно 17 млрд грн до кінця року.
Мінфін буде продовжувати виходити на ринок внутрішніх запозичень. Так, на минулому аукціоні ставка запозичення за 6-місячними ОВДП зросла на 0,3 п.п. – до 18%. Додатковим джерелом грошового ресурсу мають стати місцеві бюджети, які внаслідок децентралізації накопичили на депозитах щонайменше 15 млрд грн. Зважаючи на порівняно низьку ставку, як правило 10-10,5%, місцеві ради можуть розмістити частину цих коштів в ОВДП під вищу дохідність.
У будь-якому разі, для уникнення ситуації з затримками платежів у передвиборчий рік, Мінфіну доведеться креативно підходити до питання фінансування бюджету.