Фінмоніторинг стає жорсткішим, кількість штрафів збільшується

Постанови № 26 та № 65, видані Національним банком України у 2023 році, вимагають від фінансових установ глибокого аналізу та впровадження нових підходів.

Постанова НБУ № 26 від 16.03.2023 «Про розкриття інформації щодо зв’язків клієнтів із державою, що здійснює збройну агресію проти України» вимагає від банків України та філій іноземних банків в Україні виявляти зв’язки клієнтів та їхніх контрагентів із державою, що здійснює збройну агресію проти України.

Постанова НБУ № 65 від 11.05.2023 «Про затвердження Положення про реалізацію спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» встановлює порядок реалізації санкцій суб'єктами, що вказані в цій Постанові.

Згідно з цими документами, до порушників фінмоніторингу регулятор може застосовувати штрафи, письмові застереження та інші види заходів впливу.

Наприклад, у серпні 2023 року було ухвалено рішення про відкликання ліцензії та ліквідації двох фінустанов: Айбокс банку та Конкорд банку. Також протягом лише восьми місяців 2023 року Нацбанк виписав 96 штрафів на 292 млн грн. Їх отримали банки та інші фінустанови за порушення вимог як фінмоніторингу, так і валютного законодавства. А от за 12 місяців 2023 року за порушення фінмону і валютних вимог фінустанови отримали 156 штрафів на 530 млн грн.

Читайте також: Фінмонтренди в Україні: найбільші штрафи та найпоширеніші порушення фінустанов

Зважаючи на тенденцію вживання покарань регулятором за нехтування вимогами фінансового моніторингу, банкам потрібно особливо ретельно підходити до перевірок своїх клієнтів. Суб'єкти фінансового моніторингу зобов'язані налаштувати внутрішні системи моніторингу для перевірки фінансових операцій перед їх здійсненням.

З огляду на чисельність санкційних списків та обов’язок суб'єктів реалізації санкції моментально реагувати на нові: налаштувати внутрішні системи моніторингу, щоб вони працювали ефективно й оперативно, — це чималий виклик для суб'єктів реалізації санкцій.

Виявити, вивчити, відзвітувати

Також у контексті вищезгаданої постанови НБУ № 26, варто зазначити, що з 1 січня 2024 року набули чинності відповідні зміни до цього документа. Останні закріплені Постановою НБУ № 118 від 26 грудня 2023 року, й ними передбачено, що під державою, яка веде збройну агресію проти України, потрібно вважати саме російську федерацію.

Встановлено обов'язок для банків щокварталу, не пізніше 10 робочого дня місяця, що слідує за звітним кварталом, надавати НБУ інформацію про наявність чи відсутність у них клієнтів зі зв'язками з росією. У разі виявлення таких клієнтів, банки зобов'язані подати деталізовану інформацію про ці зв'язки, з огляду на вимоги зазначеної Постанови. Раніше такий обов'язок банків полягав лише у фіксації і передачі такої інформації НБУ за його запитом.

Читайте також: Фінмоніторинг став жорсткішим: за що банки насправді блокують рахунки і що з цим робити

Ризики для бізнесу

Співпраця з підсанкційними особами несе значні ризики для будь-якого бізнесу: насамперед, це ризик обмеження або повної заборони здійснення банківських операцій із такими суб'єктами. Крім того, за певних умов співпраця з підсанкційними юр- та фізособами може привернути увагу правоохоронних органів, що, зі свого боку, може стати причиною розслідувань, обшуків і судових процесів.

Такі події не лише спричинять сповільнення роботи компанії, а й негативно вплинуть на її розвиток і репутацію. У зв’язку з цим, радимо постійно перевіряти та моніторити потенційних і поточних контрагентів на предмет санкцій, що зручно робити за допомогою функції моніторингу в автоматизованих системах із комплаєнсу.

Персональні спеціальні економічні санкції на рівні з секторальними санкціями та обмеженнями досі залишаються ключовими методами немілітарної боротьби з країнами-агресорами. Повномасштабне вторгнення рф в Україну у 2022 році викликало реакцію демократичного світу й українських органів влади, яка, крім збройної боротьби, охопила комплекс дій економічного характеру, спрямованих на фінансове виснаження країни-терориста для обмеження зростання військових можливостей.

Саме тому максимальна кількість запроваджених санкцій зафіксована у 2022 році — 15 205. Водночас, якщо орієнтуватися саме на санкції Ради національної безпеки і оборони України (РНБО), пік припадає на 2023 рік — 6 300 проти майже 5 000 підсанкційних осіб у 2022-му.