Як йдеться у рішенні суду, клієнт відкрив картку monobank та згодом поповнив її на суму 1 107 600 гривень. На наступний день на його e-mail надійшов лист від банку про призупинення використання коштів. Аналогічне повідомлення надійшло також в мобільний застосунок monobank. Банк попросив клієнта надати документи для підтвердження походження коштів. Аналіз документів тривав 28 днів та в результаті банк повернув кошти.

Тим часом клієнт неодноразово звертався до служби підтримки, вимагаючи зняття коштів до завершення перевірки. Він вважав, що банк не виконав своїх обов’язків за договором про надання банківських послуг, незаконно призупинив і не виплачував його кошти з банківського рахунку, чим порушив його права як споживача на належну якість послуг.

В решті, клієнт подав позов до суду, вимагаючи визнати дії банку неправомірними. Крім того, він просив суд стягнути з відповідача на його користь пеню в розмірі 930 384 грн, також 3% річних в розмірі 2 549 грн, а також 11 000 грн моральної шкоди.

Моральна шкода, на думку позивача, полягала в тому, що дії банку спричинили порушення нормальних життєвих зв’язків та вимагали від нього додаткових зусиль для організації свого життя. За словами клієнта, він був шокований блокуванням коштів та відмовою їх одразу повернути; він отримав стрес і навіть моральну травму, яка виразилася у підвищеній тривожності, підвищеному серцебитті, відсутності апетиту, безсонні. До того ж, позивач був у розпачі, адже банк заблокував кошти, які були позичені ним в борг і він не мав змоги їх повернути. Клієнт очікував вибачень від банку.

В першій інстанції суд дослухався до аргументів клієнта та задовольнив позов у повному обсязі, постановив стягнути з фінустанови вищезазначені платежі.

Втім, банк не погодився з таким судовим рішенням та подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду, в якій просив скасувати протиправне рішення, яким задоволено позов клієнта. Банк переконаний, що Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючого — судді Буша Н. Д., не дослідив належним чином докази та дійшов хибних висновків, оскільки банк не порушував жодних прав клієнта та діяв виключно у рамках укладеного між сторонами договору про надання банківських послуг та чинного законодавства України.

Директор юридичного департаменту АТ «Універсал Банк» Світлана Воїна зазначила, що в апеляційній скарзі банк звернув увагу суду на важливі обставини справи, а саме:

  • банком не порушено жодних прав позивача при призупиненні операції з поповнення його банківського рахунку, банк діяв відповідно до умов договору та норм Цивільного Кодексу України, Закону України «Про банки і банківську діяльність»; також в даній судові справі не підлягає застосуванню Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

  • до даних правовідносин не підлягає застосування Закону України «Про захист прав споживачів», до якого апелював позивач, вимагаючи сплатити йому пеню: внесені клієнтом на банківський рахунок кошти в жодному випадку не можна вважати вартістю банківських послуг, отже, на суму поповнення не може бути нарахована пеня. Також, позивач не надав жодних доказів завданих йому збитків.

  • на запит банку надати документи що підтверджують походження коштів, клієнт першочергово надав копію заяви на оформлення банківського вкладу у розмірі 500 000 грн в іншій фінустанові, що не є належним доказом походження коштів, а є доказом протилежного — витратної операції. Після другого запиту банку клієнт надав розписку щодо отримання у позику 1 500 000 грн від третьої особи, однак такий документ також не є належним доказом походження коштів — позика без цільового призначення характеризується відсутністю економічної доцільності (сенсу), що наражає Банк на залучення до ризикової діяльності.

  • відповідно до Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» кошти зберігатимуться на транзитному рахунку до дня завершення перевірки Банком джерел їх походження, якщо операція носить нетиповий характер та щодо них виникає підозра невідповідності фінансовому стану клієнта (використання рахунку для здійснення підприємницької діяльності). Варто зазначити, що в Анкеті-заяві при укладенні Договору з Банком клієнт вказав, що його середній дохід в місяць складає близько 70 000 грн.

Детально вивчивши аргументи банку, апеляційний суд прийшов до висновку, що банком не порушено жодних прав клієнта та банк діяв відповідно до умов договору і норм закону. Апеляційний суд постановив, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог. Таким чином, суд задовольнив скаргу та визнав дії АТ «Універсал Банк» правомірними, а також скасував стягнення з банку платежів на користь клієнта.