Юристи Приватбанку зазначають, що тривалий час колишні власники і топменеджмент використовували мережу банківських відділень для продажу послуг лише двох страхових компаній — «Кредо» та «Інгосстрах».
Після націоналізації Банк розірвав з ними договори, проте страхові компанії звернулися з позовом про стягнення з Банку збитків у вигляді упущеної вигоди.
«У матеріалах справи відсутні докази щодо будь-якої протиправної діяльності банку. Позивач навіть не зміг сказати, коли саме у нього почались „збитки“. При розгляді справи позивач спочатку посилався на липень 2019 року, потім на момент націоналізації Приватбанку, а це 2016 рік, а в подальшому вказував на те, що Банк перестав виконувати умови договору в січні 2018 року», — розповів адвокат банку Віктор Тарасенков.
«В договорах відсутня будь-яка інформація, яка б вказувала, скільки саме договорів на місяць банк мав укласти. Адже це договори добровільного страхування. Банк не вправі змушувати своїх клієнтів їх оформлювати — це було б порушенням законодавства. В свою чергу, єдиним доказом розміру збитків була „табличка“ А4. У вказаній табличці наведено виключно гіпотетичний розрахунок: так, позивач визначив як збитки суму коштів, яку він міг би отримати, якби Банк укладав кожного місяця таку ж кількість договорів, як і в липні 2019 року, і ні на один менше», — додає Віктор Тарасенков.
Приватбанк вітає справедливе рішення колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у цій справі.
Нагадаємо, у липні цього року Приватбанк остаточно переміг у аналогічному спорі з пов'язаною з колишніми власниками страховою компанією «Інгосстрах». Тоді Верховний Суд постановив, що немає підстав для стягнення з банку збитків у розмірі понад 200 млн грн та констатував відсутність порушень договорів, про які стверджувала страхова компанія.