Податкова технічно готова до автоматичного обміну
З 1 липня 2023 року Україна приєдналася до міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки — Common Reporting Standart (CRS). Це зафіксовано у відповідному законі (2970-IX), який парламент ухвалив 20 березня цього року.
А 17 серпня наша Податкова служба повідомила про завершення розробки під CRS спеціального програмного забезпечення та технічної готовності до перших обмінів за стандартом Country-by-Country Reporting (CbCR). Вони можливі з понад 100 іноземними податковими службами.
В українських банках «Мінфіну» розповіли, що з літа вже збирають у своїх клієнтів-нерезидентів анкети під CRS та інформування ДПС. Дані про іноземців вирушать до них на батьківщину — до місцевих податкових органів. Але значно більше нас зацікавило, як надходитимуть до нашої податкової фінансові дані про українців, про що ми розпитали у Держподатслужбі. «Мінфін» публікує ключові відповіді ДПС на офіційний запит, із додатковими коментарями юристів.
Яку інформацію збиратимуть українські фінустанови
Що говорить ДПС
Фінансовий агент надає інформацію про всі підзвітні рахунки за звітний період в обсязі, визначеному розділом I Загального стандарту звітності CRS.
Кожна фінустанова повинна повідомляти про наявний у нього підзвітний рахунок наступну інформацію:
1. Ім'я, адресу, юрисдикцію (юрисдикції) резидентства, ІПН, дату та місце народження (для фізичної особи) власника рахунку. А у разі організації — найменування, адресу, юрисдикцію/юрисдикцію резидентства, ІПН, а також ім'я, адресу, юрисдикцію (юрисдикції) резидентства, ІПН та дату/місце народження кожної контролюючої особи у структурі.
2. Номер рахунку, або функціональний еквівалент за відсутності номера рахунку.
3. Найменування та реєстраційний номер підзвітної фінансової установи.
4. Залишок чи вартість рахунку. Якщо йдеться про страховий договір із викупною сумою та договором ануїтету — розмір викупної суми чи вартості, що підлягає відшкодуванню. Усе станом на кінець відповідного звітного календарного року чи іншого відповідного звітного періоду. Або, якщо рахунок було закрито протягом такого року/періоду, — на дату закриття рахунку.
5. Якщо йдеться про кастодіальний рахунок:
- Загальну валову суму відсотків, дивідендів та іншого доходу, згенерованого щодо активів на рахунки, які виплачені або зараховані на рахунок (або за рахунком) протягом календарного року чи іншого відповідного звітного періоду.
- Загальну валову суму надходжень від продажу або викупу фінансових активів, сплачених або зарахованих на рахунок протягом календарного року або іншого відповідного звітного періоду, за яким фінустанова виступала, як зберігач, брокер, номінальний власник або агент власника рахунку.
6. У випадку з депозитним рахунком — загальна валова сума відсотків, сплачених або зарахованих на рахунок протягом календарного року або іншого відповідного звітного періоду.
7. Якщо це будь-який інший рахунок — загальну валову суму, сплачену або зараховану власнику рахунку протягом календарного року або іншого відповідного звітного періоду, щодо якого фінустанова є боржником або дебітором. У тому числі сукупну суму будь-яких викупних виплат.
«В автоматичному режимі не передаються відомості про розмір кожної окремої операції з рахунку та рух коштів за рахунком. Простіше кажучи, інформація, яка підлягатиме обміну, — це загальна фінансова інформація про вартість залишків коштів на рахунках, розмір депозитів у банках, вартість цінних паперів на інвестиційних рахунках на кінець року та обсяг доходів за рік (у тому числі інвестиційних доходів, нарахованих відсотків тощо)», — пояснила «Мінфіну» керуючий партнер ЮК GLS Ольга Черевко.
Від редакції
Надаватимуть інформацію про рахунки у двосторонньому порядку не лише банки, а й страхові компанії, депозитарії, інвестиційні компанії та інші фінустанови.
Кастодіальна установа — будь-яка організація, яка здійснює зберігання фінансових активів на користь інших, як істотної частки своєї господарської діяльності. Кастодіальні рахунки ще називають інвестиційними — їх відкривають у депозитарних установах/банках для зберігання цінних паперів. Ними активно користуються за кордоном для інвестицій у ЦП.
«Людина, відкриваючи інвестрахунок у банку чи брокерській компанії, отримує доступ до купівлі акцій та облігацій на фондових ринках всього світу. Тобто може купити акції публічних компаній, наприклад, Apple, Microsoft, PepsiCo тощо, або облігації публічних компаній для отримання доходу у вигляді дивідендів або купонного доходу за облігаціями, та інвестиційного прибутку під час продажу цінних паперів із прибутком», — навів «Мінфіну» приклад адвокат юридичної фірми «Ілляшев та Партнери» Дмитро Лазебний.
Він також уточнив, що під час обміну фінансовою інформацією мають враховуватися лише ті суми, які фактично надійшли на рахунки. У разі купівлі страховки враховуватиметься фактор реальної виплати: якщо людина/організація отримала страхову виплату (гроші на рахунок) за страховим випадком, то інформація буде передана податковим органам, але, якщо страховий випадок так і не настане/виплата не відбудеться, — звіт не подаватиметься.
Якщо мова зайде про купівлю цінних паперів, то інформація буде надана, оскільки ЦБ є фінансовим активом.
Читайте також: Податківці автоматично почнуть ділитися інформацією: що це означає для клієнтів банків
За який період збиратиметься інформація
Що говорить ДПС
Звітним періодом вважається попередній календарний рік, якщо угодою CRS, відповідно, не встановлені інші правила.
Для цілей Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS першим звітний період розпочинається 1 липня 2023 року та закінчується 31 грудня 2023 року.
Від редакції
Перший обмін інформацією заплановано на вересень 2024 року за звітний період 2023 року. Україна розпочала перевірку рахунків на предмет підзвітності для автоматичного обміну інформацією з 1 липня 2023 року. Тому у 2024 році наша країна направить дані фіскалам інших країн за півроку. Далі передбачено 9-місячний режим інформування.
Старі відомості, за попередні роки, подаватися не повинні.
Але оскільки інші країни-учасниці CRS збирають інформацію з початку 2023 року, то існує велика ймовірність, що Україна отримає інформацію про фінансові рахунки своїх податкових резидентів в інших країнах-учасницях CRS за весь 2023 рік. Автоматичному обміну підлягає інформація щодо фінансових рахунків податкових резидентів України лише з моменту приєднання нашої країни до CRS, тобто з 2023 року. За попередні роки інформація в автоматичному режимі не передаватиметься", — вважає Ольга Черевко.
Формат CRS передбачає автоматичний обмін даними. Але якщо нашу ДПС зацікавлять дані у ретроспективі щодо конкретних осіб/організацій, то вона зможе їх отримати у іноземних колег у рамках двосторонніх угод за наявності рекомендацій — наприклад, судового провадження у кримінальній справі.
«9-місячний режим означає, що країни-учасниці обмінюються інформацією протягом 9 місяців із моменту закінчення звітного періоду. Звітний період за стандартом CRS — календарний рік. Тобто країни обмінюватимуться інформацією за попередній рік до 30 вересня кожного наступного року», — уточнила Ольга Черевко.
ДПС надсилатиме/отримуватиме інформацію одним траншем раз на рік: як це відбуватиметься
Що говорить ДПС
Для виконання вимог Багатосторонньої угоди CRS ДПС розроблено підсистему «Автоматичний обмін податковою інформацією», як складову ІКС «Міжнародний автоматичний обмін інформацією». Вона забезпечуватиме:
- прийом звітів про підзвітні рахунки, подані фінустановами,
- формування в пакети даних у розрізі країн-партнерів із обміну та направлення за призначенням через міжнародну систему передачі даних Common Reporting System (CRS).
Такий обмін відбуватиметься один раз на рік, якщо не буде потрібно направлення коригуючих (виправлених/додаткових) даних.
Хто фактично надсилатиме до ДПС інформацію про українців
Інформацію у рамках міжнародного обміну наша податкова отримуватиме від компетентних органів країн-учасниць угоди.
Що говорить ДПС
В Україні компетентним органом для CRS визначено ДПС.
Компетентні органи іноземних юрисдикцій визначаються урядами відповідних юрисдикцій.
Інформація, що підлягає обміну, надсилатиметься кожним компетентним органом відповідної підзвітної юрисдикції окремо, через міжнародну платформу обміну даними Common Reporting System (CRS).
Наразі до багатосторонньої угоди CRS приєдналося 120 країн світу, з повним переліком та назвами яких можна ознайомитися безпосередньо на порталі ОЕСР тут.
Перелік підзвітних юрисдикцій, з яким Україна здійснює інформаційний обмін за стандартом CRS, оприлюднюватиметься на вебпорталі ДПС.
Наскільки детально податкова вивчатиме отриману інформацію
Є думка, що, враховуючи велику військову міграцію українців, в автоматичному режимі ДПС отримає купу даних, які складно буде автоматично систематизувати. Тому дехто вважає, що спочатку податківці вибірково оброблятимуть відомості.
«З огляду на міграцію, зараз багато громадян України мають рахунки за кордоном. Практично кожна людина, яка виїхала з нашої країни, втікаючи від війни, відкривала рахунок для отримання фінансової допомоги від іноземних держав або гуманітарних організацій. Крім того, значна кількість людей працевлаштувалась за кордоном або відкрила бізнес, отримує доходи. Зрозуміло, що опрацювати нову інформацію про декілька мільйонів громадян та зіставити її з інформацією, отриманою у деклараціях, буде практично неможливо, особливо у перший період», — прокоментувала «Мінфіну» це припущення радниця юрфірми Totum LF Яна Михайлюк.
Вона також пояснила градацію рахунків для фізосіб, яку запровадять за чинним законодавством:
- Рахунки з високою вартістю — залишок/ціна понад $1 млн на 30 червня 2023 року,
- Рахунки з низькою вартістю — залишок/ціна до $1 млн на 30 червня 2023 року.
Для юридичних осіб залишок/вартість до $250 тис. на 30 червня 2023 року.
«Насамперед, здійснюватимуться перевірки рахунків із високою вартістю. Тому при формуванні штату ДПС враховуватиме, передусім, кількість рахунків із високою вартістю. Зараз ключовим завданням є не проаналізувати відомості про кожен отриманий рахунок, а виділити інформацію про рахунки з високою вартістю та проаналізувати її, і, звичайно, порівняти її з отриманою в деклараціях та іншими податковими даними. Не менш важливо забезпечити конфіденційність таких відомостей», — вважає Михайлюк.
Читайте також: Соцдопомога, квартири та бізнес за кордоном: про що спитають наші податківці біженців
Хто у податковій займатиметься обробкою отриманих даних
Що говорить ДПС
Питання створення окремого підрозділу перебуває на стадії обговорення. На сьогодні запровадження інформаційного обміну за стандартами CRS здійснюється Департаментом запобігання фінансовим операціям, пов'язаним із легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом, та іншими департаментами в межах компетенції.
Від редакції
«На мій погляд, набирати нові штати співробітників до податкових органів буде не потрібно. І ті співробітники, які вже є у штаті, здатні впоратися з обробкою необхідних даних. Можливо, переведуть співробітників із одного підрозділу до іншого. Можливо, певні процеси необхідно буде автоматизувати, проте на всі ці запитання ми отримаємо відповіді з часом.
Що ж до масової перевірки, то, найімовірніше, у цьому випадку спиратимуться не на час чи дату (2024 чи 2025 роки), а на налагодження механізмів перевірки. Якщо податкові органи зрозуміють, що відповідні механізми перевірки працюють, розпочнеться масова перевірка іншої інформації", — висловив свою думку Дмитро Лазебний із «Ілляшев та Партнери».
Він каже, що метою збору таких відомостей є виявлення іноземних фінансових активів резидентів України за кордоном, які можуть оподатковуватись.
«Після отримання первинної інформації можна буде визначати деякі KPI — збільшення кількості осіб, за якими потрібно буде обробляти інформацію, збільшення податкових надходжень тощо», — вважає Дмитро Лазебний.
Які саме завдання допоможе виконати податковій CRS
Що говорить ДПС
Отримання ДПС інформації про іноземні фінансові активи резидентів України є важливим інструментом контролю за своєчасністю та повнотою декларування доходів, що підлягають оподаткуванню, виявлення незадекларованих доходів та для боротьби з ухиленням від сплати податків фізичними особами.
Зокрема, забезпечення регулярного міжнародного обміну інформацією про фінансові рахунки сприятиме підвищенню ефективності застосування нових правил оподаткування контрольованих іноземних компаній, що набрали чинності
Крім того, це сприятиме належному виконанню Україною міжнародних зобов'язань щодо обміну інформацією для податкових цілей, а також запровадженню найкращих міжнародних політик та практик у сфері обміну інформацією з юрисдикціями-партнерами.
Від редакції
«Основним завданням податкової завжди було наповнення держбюджету. У контексті відповідальності варто звернути увагу на норму закону про неможливість використання отриманої інформації для здійснення донарахувань для осіб, сукупний залишок або вартість іноземних рахунків яких не перевищує 250 тисяч доларів.
Таке звільнення діятиме до кінця року, на який припадає період дії воєнного стану. Тобто, у будь-якому випадку, до кінця 2023 року, а якщо військовий стан буде продовжено, що є ймовірним, то, відповідно, й далі. Отже, тим, у кого залишок на рахунках не перевищуватиме 250 тисяч доларів, хвилюватися поки що не варто. Також важливо наголосити на тому, що йдеться саме про залишок, а не про загальну суму коштів, що перебувала протягом року на рахунку", — роз'яснила Яна Михайлюк.
При цьому вона нагадала, що автоматичний обмін інформацією не змінює правил декларування та сплати податків в Україні.
«Якщо особа є податковим резидентом, вона має сплачувати податок із іноземних доходів, якщо вони підлягають оподаткуванню в Україні. Автоматичний обмін змінює лише рівень обізнаності українських податкових органів щодо іноземних доходів українських резидентів. Якщо раніше податкові органи могли отримати інформацію лише за персональним запитом, тобто до цього вони вже мають мати якусь інформацію про особу, щоб подати такий запит, то тепер можна буде відштовхуватися вже від самої отриманої інформації в рамках автоматичного обміну», — пояснює Михайлюк.
Головне питання: чи очікується збільшення податкових донарахувань та штрафів після обкатки СRS?
«На мій погляд, усе почнеться з діалогу та вмовлянь, а вже потім — будуть штрафи та інші процедури. Підуть від малого до більшого. Цілком можливо, що більшість платників податків задекларують свій іноземний стан та сплатять відповідні податки. Однак, найімовірніше, на мою думку, нам варто очікувати на зростання кількості податкових суперечок», — зазначив Дмитро Лазебний.
Чи застосовуватиме податкова санкції у разі розбіжності даних їх податкової декларації та отриманих від іноземних партнерів
Що говорить ДПС
Податковим органам надано право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи контролю.
Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема, від банків, інших фінансових установ про наявність та рух коштів на рахунках платника податків, звіти про підзвітні рахунки, подані від фінансових агентів.
Однією з підстав для проведення податковим органам документальної позапланової перевірки є виявлення недостовірності даних, що містяться в податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних, та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів із дня, наступного за днем отримання запиту.
Отримані в рамках автоматичного обміну інформацією дані використовуватимуться підрозділами перевірок оподаткування фізичних осіб, як додаткова інформація при здійсненні заходів податкового контролю.
Читайте також: Податкова отримуватиме інформацію про кошти небанківських постачальників платіжних послуг
Чи очікує ДПС на збільшення податкових зборів із українців, які перебувають за кордоном після запуску інформаційного обміну
Що говорить ДПС
Наявність у Державної податкової служби інформації про підзвітні рахунки громадян України в інших юрисдикціях (країнах) впливає на підвищення рівня добровільної сплати податків та можливість податкового контролю за доходами українців, отриманими за межами України.
Чи вимагатимуть податкові органи від громадян України, які перебувають за кордоном та отримують там доходи, подавати податкові декларації
Що говорить ДПС
Платниками податків є, зокрема:
- фізичні особи — резиденти, які отримують доходи, як із джерела їх походження в Україні, так й іноземні доходи;
- фізичні особи — нерезиденти, які отримують доходи з джерела їхнього походження в Україні.
Дохід, отриманий з джерел за межами України, це будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їхньої діяльності за межами митної території України. Включно з:
- відсотками,
- дивідендами,
- роялті та будь-якими іншими видами пасивних доходів,
- спадщиною,
- подарунками,
- виграшами,
- призами,
- доходами від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами,
- від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до портів, що розташовані за межами України,
- доходами від продажу майна, розташованого за межами України,
- доходом від відчуження інвестиційних активів, зокрема корпоративних прав, цінних паперів.
А також інші доходи від будь-яких видів діяльності поза митною територією України чи територій, непідконтрольних контролюючим органам.
Платник податків, який отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за результатами звітного податкового року, а також сплатити податок за такими доходами.
Податкова декларація подається на вибір платника податків, якщо інше не передбачено Кодексом, одним із таких способів:
- особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
- за допомогою засобів електронного зв'язку в електронній формі.
З метою підвищення рівня добровільності декларування доходів громадян ДПС запроваджено електронний сервіс в Електронному кабінеті (cabinet.tax.gov.ua) у розділі «ЕК для громадян» — «Податкове право на майновий стан та доходи». Він надає можливість громадянам подати податкову декларацію про майновий стан та доходи в електронному вигляді. Скористатися вказаним сервісом зможуть особи, ідентифіковані за особистим ключем, виданим кваліфікованим постачальником довірчих електронних послуг.
Читайте також: Банки знову блокують рахунки: чому фінансисти це роблять зараз і що радять, щоб цього уникнути
Чи потрібно українцям платити податки з соцдопомоги, яка отримується за кордоном
Що говорить ДПС
До складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків за 2022 та 2023 рік податкові (звітні) роки не включаються доходи у вигляді суми коштів або безоплатно наданих товарів (послуг)/допомога, надані за рахунок бюджетних коштів іноземних держав та їх державних фондів такому платнику податків та членам його сім'ї першого ступеня споріднення як особам, які постраждали внаслідок збройної агресії рф проти України та скористалися правом на тимчасовий захист, відповідно до законодавства такої іноземної держави.
При цьому зазначена пільга поширюється на всі форми надання зазначеної допомоги, у тому числі у разі її отримання як додаткового блага, а також від іноземних компаній, організацій, які, відповідно до законодавства відповідної іноземної юрисдикції, здійснюють благодійну діяльність.
Пунктом 27 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу визначено, що якщо платник податків отримував доходи, передбачені цим пунктом, то його обов'язок щодо подання декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається. Якщо платник податків зобов'язаний подавати декларацію, відповідно до інших положень Податкового кодексу, то в ній поряд із іншими доходами зазначаються доходи, передбачені цим пунктом.