►Підписуйтесь на сторінку «Мінфіну» у фейсбуці: головні фінансові новини
Що вирішили у Нацбанку
Нацбанк у лютому підвищить нормативи формування банками обов'язкових резервів за поточними рахунками в гривні з 0% до 2% (за коштами на вимогу) та за коштами в іноземній валюті з 10% до 12%.
Водночас резерви за строковими коштами — залишаться на рівні 0%.
За оцінками Національного банку, загальний обсяг обов’язкових резервів, який банки повинні будуть формувати, збільшиться орієнтовно на 24 млрд грн.
Що означає це рішення
НБУ намагається таким чином знизити тиск на міжбанк та курс гривні. Фактично рішення про посилення вимог щодо резервів позначиться на валютному ринку та курсі після 11 березня. Головна мета підняття облікової ставки з 9% до 10% та посилення вимог до резервів — підтримка гривні.
Нацбанк фактично скорочує на 24 млрд гривень вільну ліквідність у банківській системі та стимулює при цьому банки залучати кошти у гривні на термінові депозити, оскільки за ними у гривні резервування залишається на нульовому рівні.
Також НБУ бореться з доларизацією, оскільки збільшується і норматив резервування з валютних пасивів банків. При цьому резервування проводиться у гривні, що стимулює додатковий попит на гривню у банках.
Читайте також: НБУ перестарався: чому курс долара сьогодні несподівано знову пішов вгору
«Зв'язування» таких обсягів надліквідності в банківській системі (на 24 млрд гривень) з одного боку — знижує тиск на валютний ринок та можливості спекулятивного розгойдування котирувань міжбанку, а з іншого — не особливо впливає на можливості банків з кредитування економіки, оскільки надліквідність у банківській системі навіть з урахуванням такого «заморожування» ресурсів через резервування все одно збережеться.
Саме підвищення нормативу резервування в умовах, що склалися, з 11 березня цього року — вже давно назрілий крок з боку регулятора. І він є логічним з погляду необхідності впливу монетарними інструментами на зростання цін у країні.