1 січня 2019 року закінчилася дія мораторію на перевірки малого і середнього бізнесу, який вперше ввели у 2014 році. Крім планових перевірок, інспектори ДФС можуть заблокувати діяльність підприємства і занести його в число ризикових без вагомих аргументів. Це негативно позначається на роботі бізнесу: блокування податкової звітності паралізує налагоджені і прозорі бізнес-процеси.
Детальніше про те, як податкова служба створює проблеми малому і середньому бізнесу в Україні, розповіла «Мінфіну» адвокат, партнер АО «Клочков і партнери» Анастасія Гурська.
Випадки, коли працівники ДФС без законних підстав привласнюють підприємству гриф «ризиковий», блокують реєстрацію податкових накладних та, як наслідок, господарську діяльність, в Україні вже стали тенденцією.
Всі сумлінні підприємства-платники ПДВ зобов'язані реєструвати податкові накладні при роботі з контрагентами. Деякі компанії щомісяця зобов'язані реєструвати понад сотню податкових накладних на суми від 10 грн до 10 000 грн і більше. Жоден контрагент не захоче платити за товар або послуги, якщо відповідні податкові накладні не зареєстровані. Більшість договорів передбачають таку умову.
Коли ДФС блокує податкові накладні, то як правило приводить на свій захист аргумент про наявність процедури оскарження їх блокування.
Як проходить процедура оскарження
Спочатку підприємство може надати підтвердження реальності господарської операції по кожній накладній в позасудовому порядку, а вже потім звернутися до суду. Однак підготовка пояснень і відповідних документів — це великий об’єм роботи для бухгалтерів та юристів компанії. Наприклад, потрібно надати підтвердження, звідки надійшов товар, як саме його доставили, на підставі чого відбулася операція тощо.
Крім того, оскарження блокування податкової накладної у суді виливаються у втрату часу — близько року судового процесу, та витрати на судовий збір — близько 4000 грн за одну податкову накладну, навіть якщо сума податкової накладної 100 грн.
Виникає закономірне питання — як в таких умовах може функціонувати бізнес? І про який сприятливий інвестиційний клімат в Україні можна говорити, якщо діяльність підприємства може бути заблокована в будь-який момент під приводом «комусь здалося, що ви ризиковий підприємець». Виходить, що у правовій державі не діє принцип презумпції невинуватості і податкові органи залишають за собою право визнавати підприємства ризиковими без наявності повноважень.
Загальна картина на реальному прикладі
Візьмемо для наглядності типову ситуацію з компанією «N», яка займається оптовою торгівлею в Україні біля десяти років, та є підприємством реального сектору економіки. Протягом тривалого періоду воно здійснює господарську діяльність із повним дотриманням вимог чинного законодавства України:
- постійно та вже тривалий час орендує одне й те саме приміщення (офіс) та склад;
- утримує штат найманих працівників;
- подає звітність у встановлені законом строки;
- стосовно підприємства, його керівництва та засновників відсутні кримінальні провадження;
- воно не проводить жодних ризикових операцій.
Однак досить скоро таке підприємство може стати банкрутом через блокування його діяльності.
Приблизно півроку тому підприємству стало відомо про віднесення його до ризикового Платника відповідно до вимог пп.1.6. Критеріїв ризиковості платника. Підприємство отримало лист від 05 листопада 2018 року №4065/99-99-07-05-04-18 «Критерії ризиковості платника податків». З яких підстав — незрозуміло. ГУ ДФС у місті Києві не надає чіткої відповіді про підстави включення підприємства до числа ризикових на запити підприємства та його представників. Рішення також не підпадає під жодну з ознак Критеріїв ризиковості.
Аби домогтися розблокування господарської діяльності, підприємство неодноразово зверталося до ГУ ДФС у м. Києві із відповідними заявами та зверненнями, надавало повну інформацію та усі необхідні первинні документи на підтвердження усіх операцій з усіма контрагентами.
Через включення підприємства до переліку ризикових суб'єктів господарювання заблоковано реєстрації податкових накладних та коригування до них, а відтак паралізована уся його діяльність. Адже підприємство має зобов’язання перед контрагентами щодо постачання товару, які не може виконати через неможливість реєстрації податкових накладних. Внаслідок цього воно порушує умови договорів із контрагентами та несе майнову відповідальність, встановлену договором та не отримує належний їй прибуток.
Компанія щодня фіксує колосальні збитки, адже кожна торговельна мережа очікує від підприємства поставки товару, які технічно неможливо оформити. Легко передбачити, що буде з підприємством вже за місяць, адже без доходу немає з чого платити податки та заробітну плату працівникам. У результаті співробітники звільняться, податковий борг щодня буде зростати, а підприємство стане заручником ситуації «відсутня реєстрація податкової накладної – немає оплати та є штраф».
Що зробили представники підприємства на захист своєї діяльності
Своєчасно надали до ГУ ДФС у м. Києві докази на підтвердження цих обставин службовим особам ГУ ДФС у м. Києві. Та після цього підприємство не виключили з переліку ризикових й не надали відомості про конкретні підстави для його віднесення до переліку ризикових суб'єктів господарювання.
У керівництва підприємства виникає підозра: ймовірно, у ДФС від блокування діяльності підприємства очікують неправомірну вигоду. Дійсно, дії з боку службових осіб ГУ ДФС у м. Києві дають підстави припускати, що певні службові особи мають власну зацікавленість у блокуванні господарської діяльності підприємства. Припускаємо й можливу наявність бажання у цих службових осіб отримання неправомірної вигоди від підприємства за неперешкоджання господарській діяльності.
Більше того, ГУ ДФС у м. Києві блокує господарську діяльність підприємства, беручи до уваги і посилаючись виключно на Лист ДФС України від 05.11.2018 року №4065/99-99-07-05-04-18 щодо Критеріїв блокування ПН/РК, який скасували рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.04.2019 р. (справа №640/1240/19).
Дії ДФС у цьому випадку є протиправними, адже у зупиненні реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН вони керуються листом від 05 листопада 2018 року №4065/99-99-07-05-04-18 «Критерії ризиковості платника податків», котрий суд зобов'язав ДФС України відкликати як такий, що не підлягає виконанню. Вказані Критерії ризиковості платника податку не затверджені нормативним актом ДФС України та не погоджені Міністерством фінансів України, що суперечить вимогам п. 10 Порядку №117. Це означає: лист щодо критеріїв визнаний Верховним Судом таким, що не має сили нормативно-правового акту.
Верховний Суд дійшов висновку, що наразі відсутній належним чином затверджений нормативно-правовий акт, який би врегульовував питання визначення підстав для зупинення реєстрації податкових накладних. Згаданий лист ДФС не може вважатися таким, оскільки не є нормативно-правовим актом. Таку позицію зайняв Верховний Суд у своїй постанові від 02 квітня 2019 року у справі N 822/1878/18.
Підприємство звернулось і до Ради бізнес-омбутсмена, аби захистити свої права. Аби уповноважений орган сприяв перевірці дій податківців щодо можливого вчинення корупційних діянь та/або інших порушень законних інтересів суб’єктів підприємництва внаслідок дій або бездіяльності з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання (№1904191700120 від 19 квітня 2019 року), представники підприємства написали скаргу.
Що далі
Підприємство «N» максимально використало наявні законні інструменти для свого захисту. Зараз воно перебуває у режимі очікування та терпить збитки. Боротьба підприємства за продовження нормальної діяльності — це наочна відповідь, чому невеликі компанії постійно закриваються, а інвестори розвинених держав не поспішають в Україну.