Про те, які зміни відбудуться в доступному для огляду майбутньому на українському ринку платіжних послуг, розповідає юрист практики міжнародного бізнес-адміністрування ЮК Juscutum Діана Губська.
Очікувалося, що вже з 1 квітня 2019 року українські банки почнуть відкривати клієнтам рахунки за новими стандартами. У перехідний період, до початку квітня, в якості альтернативи можна буде використовувати і колишні реквізити, і нові — IBAN. Але в кінці лютого Нацбанк відклав впровадження IBAN до 5 серпня, а в обов'язковому порядку — до 1 листопада 2019 року на прохання банківської спільноти.
Одним з ключових напрямків діяльності НБУ на 2019 рік буде розвиток ринку фінтех-послуг, розширення платіжної інфраструктури, легалізація нових нетривіальних учасників платіжного ринку — PSIP, AISP, TPP. Ці та інші нововведення стануть можливими після впровадження в українське законодавство норм європейської директиви PSD2, мета якої — інтеграція новітніх платіжних рішень.
PSD2 — основа здорової конкуренції
Платіжна директива Європейського союзу 2015/2366/ЄС (Directive on Payment Services), відома як PSD2, набрала чинності в січні 2016 року. Вона регулює порядок надання платіжних послуг, принципи взаємодії учасників ринку і, серед інших, питання ліцензування. По суті, ця директива встановлює нові правила гри для банків та фінансово-технологічних компаній, які активно розвиваються (фінтех-стартапів).
Всі країни ЄС зобов'язалися перейти на ці правила ще до січня 2018 року. Україна, яка декларує курс на євроінтеграцію, вже кілька років активно готується до нововведень і поступово імплементує окремі норми Директиви в національне законодавство. НБУ проводить роботу з гармонізації українського платіжного законодавства з європейським. Нижче ми розглянемо зміни, які вже торкнулися української регуляторної бази.
Поява нетривіальних суб'єктів фінансового ринку
На початку 2016 року Нацбанк України представив ринку концепцію законопроекту «Про платіжні послуги та постачальників платіжних послуг». Його мета не обмежується внесенням точкових поправок до чинної нормативки, а охоплює створення єдиної не колізійної нормативної бази. В основу законопроекту покладена PSD2, що визначає порядок функціонування компаній, які обслуговують платежі. Серед класичних гравців — банки та НФУ.
Також на арену виходять нетривіальні суб'єкти фінансового ринку:
- PI — Payment Institutions (платіжні оператори);
- EMI — Electronic Money Institutions (оператори електронних грошей);
- Постачальники поштових послуг (в якості постачальників платіжних послуг);
- PISP — Payment Initiation Service Provider (провайдери послуг ініціювання платежу);
- AISP — Third Party Account Information Service Providers (провайдери послуги надання інформації про стан рахунку).
Список послуг суттєво поповниться: на зміну збірному поняттю «переказ коштів» приходить 9 самостійних сервісів. З точки зору розширення ринкової інфраструктури найцікавіші наступні з них:
- обслуговування платежів, які проводяться за допомогою цифрових або інформаційних пристроїв дистанційної комунікації, в числі яких термінали готівкової оплати («cash-in»);
- • ініціювання оплати;
- • збір агрегованих даних про баланс рахунку (ів), коли клієнт надає дозвіл на отримання та збір таких даних за допомогою цифрових або інформаційних пристроїв дистанційної комунікації. Фактично поява цього сервісу викликана вимогою Директиви про відкриття API та появою концепції Оpen banking.
Цифровізація фінансового ринку
Серед ключових технічних вимог Директиви, які привели до змін на ринку, були відкриті API (Application Programming Interface). Тепер банки зобов'язані давати доступ до платіжних акаунтів своїх клієнтів фінтех-компаніям, з якими вони, по суті, конкурують. Якщо упустити технічні подробиці, то API — це спосіб спілкування і обміну інформацією комп'ютерних програм між собою. Різні види ПО взаємодіють, відповідаючи на запити і виконуючи певні команди. Отримані дані будуть використовуватися для створення інноваційних продуктів на ринку фінансових послуг. Звичайно, тільки за згодою клієнта та з дотриманням законодавства щодо захисту персональних даних GDPR.
Як API працює на практиці
Клієнт планує взяти кредит, але його не влаштовують умови банку, в якому він обслуговується. Тепер він може скористатися послугами фінтех-компанії, яка проаналізує для нього пропозиції усіх банків. Клієнт обере найкращу з них і оформить кредит онлайн, без особистого відвідування банку. Персональні дані користувача будуть передані новому банку співробітниками фінтех-компанії через API.
Підібрати кращі умови кредиту
Сказати, що це значний прогрес, складно. Але якщо його помножити на обороти європейських фінансових ринків, вийде вражаючий ефект мультиплікатора. Система ідентифікації клієнта та посилений захист даних під час їх передачі стороннім постачальникам фінпослуг дають провайдерам свободу дій. Вони отримують клієнтські дані, які можна використовувати для створення більш вигідних продуктів.
Комерційні банки підтримують імплементацію Директиви та вдосконалюють свої платіжні послуги в рамках поточного законодавства. Наприклад, незважаючи на вектор розвитку української економіки в бік безготівки, послуга зняття готівки вже отримала масштабний розвиток і підтримку з боку рітейла. Весною 2019 року готівкові кошти можна буде зняти не тільки в банкоматі, але й в магазині або на АЗС. Ця ініціатива важлива в плані розвитку платіжної інфраструктури для тих споживачів фінпослуг, які проживають в глибинці, де банкомати зустрічаються не дуже часто. Першими, хто підтримав дане нововведення, став банк «Восток» і мережа супермаркетів «Фоззі» та «Сільпо». Зараз до проекту вже підключилися MasterCard і Visa, а ідеєю зацікавилися багато українських банків. Подібні пункти видачі готівки — звична практика для ЄС і США.
Європейський досвід
Регулювання платіжних послуг має свої особливості в різних юрисдикціях. У країнах Балтії надавати подібні послуги можуть компанії, які мають платіжну ліцензію. А також кредитні установи та постачальники поштових послуг, які займаються переказом коштів. Їх поведінка на ринку та рівень капіталу зазвичай контролює Комісія ринку фінансів і капіталу. Щоб почати працювати, таке підприємство проходить реєстрацію в Комісії, а ще воно повинно відповідати певним критеріям. В цьому випадку спеціальну ліцензію отримувати не потрібно.
Мальта — юрисдикція, у якій є чим зацікавити операторів платежів. Ця держава нещодавно врегулювала питання криптоактивів, визначивши їх в категорію цифрових фінансових активів (virtual financial assets).
Кіпр також не здає позиції європейського фінансового центру. Установи, які тут зареєстровані, відносяться до однієї з двох категорій:
- компанії, діяльність яких регулює кіпрський Центробанк;
- компанії, чия діяльність підпадає під регулювання CySEC — Комісії з цінних паперів.
Ліцензії видають виключно юридичним особам-резидентам Кіпру, так як головний офіс фінансової компанії зобов'язаний перебувати в країні реєстрації.
У країнах ЄС вже налагоджено чітке і деталізоване регулювання ринку платіжних послуг, тому українському регулятору досить слідувати кращим практикам з урахуванням локальної специфіки. Для розвитку інфраструктури національного платіжного ринку потрібно враховувати «золоту формулу» балансу між інтересами бізнесу і споживача та вимогами безпеки (AML, KYC etc.).
НБУ не раз публічно заявляв про свої плани впровадження Директиви: попередньо активна фаза змін чекає український ринок в останньому кварталі 2019 року. Деякі положення Директиви Нацбанк уже застосував у наявній нормативній базі. Наприклад, модернізував процедуру надання ліцензій НФУ (небанківським фінансовим установам) на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків.
Постановою Правління НБУ N 80 від 17.08.2017 року вводяться вимоги до:
- аналізу структури власності ліцензіатів;
- ділової репутації ліцензіатів;
- репутації керівників ліцензіатів і бенефіціарів;
- рівня капіталу фінустанов на рівні європейських.
Проте, ринок поки не побачив однозначного проекту «дорожньої карти» його імплементації, крім законопроекту «Про платіжні послуги та постачальників платіжних послуг».
З великою ймовірністю, 2019 рік може стати не тільки роком переходу на IBAN, але і значної зміни суб'єктів українського платіжного ринку — на користь динамічного розвитку фінансово-технологічних компаній. Також в зв'язку з імплементацією PSD2 і AML4 можна очікувати трансформацію класичних банків в «необанки». Тому постачальникам платіжних послуг слід поступово готуватися і приводити свою діяльність у відповідність до вимог, а нам, як споживачам цих послуг, — чекати подальших рішучих кроків НБУ.