Що приваблює населення в ОВДП і які ризики супроводжують таку інвестицію, розбирався «Мінфін».

Суцільні переваги

Підвищена цікавість до ОВДП серед населення не новина: тренд почався ще у 2017 році. Тоді інвестиції громадян в держборг зросли з 104 млн до 1,5 млрд грн в еквіваленті. Тенденція посилилася в кінці 2017 — початку 2018, коли НБУ чотири рази поспіль підвищив облікову ставку, від якої прямо залежить дохідність ОВДП.

«Зростання облікової ставки прямо вплинуло на дохідність ОВДП, на відміну від депозитів — на них ставка впливає більш опосередковано і, до того ж, з певним часовим лагом. Зараз дохідність річних депозитів за індексом UIRD для топ-20 банків становить 15,5% у гривні та 3,7% в доларах, тоді як дохідність річних ОВДП — близько 18% і 7% річних відповідно», — пояснює заступник голови правління банку Кредит Дніпро Андрій Мойсеєнко.

Дані «Мінфіну» показують більш вражаючу різницю: середні ставки за гривневими вкладами на рік в банках з портфелем депозитів понад 1 млрд грн (таких на даний момент 31) в період з 28 вересня до 12 листопада становили всього 13,86%, в доларах — 2,87%.

БОНУС ДО ДЕПОЗИТУ В ДОЛАРАХ: ДО 0.7% РІЧНИХ ДО БАЗОВОЇ СТАВКИ

Це набагато нижче, ніж навіть мінімальні дохідності по ОВДП: як зазначає начальник операцій на фондовому ринку ОТП Банку Олег Сердюк, коридор ставок за держпаперами зараз коливається в районі 17,5% -19% по гривні і 5% -7,5% по долару .

НБУ продовжив підвищувати облікову ставку, збільшивши її ще в липні до 18%. Але банки по суті проігнорували цей тренд: з початку року ставки за 12-місячними депозитами у гривні зросли всього на 1 п.п., у валюті — практично не змінилися.

За словами директора департаменту казначейства Піреус Банку Ігоря Якобчука, крім високої дохідності, ОВДП приваблює покупців-фізосіб ще й відсутністю податків. Власники депозитів змушені платити державі 18% зі свого відсоткового доходу плюс військовий збір. Тримачі ОВДП платять тільки військовий збір в розмірі 1,5%.

Хто купує держоблігації

Якщо різниця між дохідностями депозитів та ОВДП залишиться такою ж або збільшиться, населення буде ще більш активно скуповувати держоблігації, — прогнозують в Кредобанку. Поки ж частка фізосіб в загальній кількості ОВДП в обігу невелика: навіть якщо виключити НБУ, який контролює приблизно половину всього випуску (348 з 742,3 млрд грн), на громадян прийдеться лише 1,23%. Це помітно менше, ніж у юросіб та нерезидентів.

«Серед потенційних інвесторів-фізосіб поширена помилка, що цей інструмент недоступний та працювати з ним можуть лише банки та професійні учасники фондового ринку. Тому їм цікавиться порівняно невеликий прошарок клієнтів», — розповідає директор департаменту казначейства Ідея Банку Ярослав Кабін.

За словами Ігоря Якобчука, до ОВДП зазвичай виявляють зацікавленість досить заможні клієнти, у яких вже є досвід операцій з цінними паперами. В Кредобанку типового індивідуального покупця держборгу описують як «фінансово-грамотного бізнесмена середнього класу». Такі інвестори зазвичай знають, як, в разі необхідності можна оперативно продати ОВДП на вторинному ринку.

Як зазначає Андрій Мойсеєнко, держоблігації дійсно можуть стати хорошою альтернативою для громадян, заощадження яких перевищують 200 000 грн. В даному випадку держава на 100% гарантує повернення інвестиції, незалежно від її суми. У депозиту такої переваги немає: як відомо, Фонд гарантування вкладів у разі банкрутства банку компенсує не більше 200 000 грн.

Ще один нюанс — в ОВДП йдуть багато колишніх валютних вкладників банків. Фінустанови не особливо охоче працюють з депозитами в доларах або євро через повну відсутність кредитування в цих валютах. В кінці 2017 року питома вага валютних держпаперів на руках у населення становила 87,6%, зараз гривні стало трохи більше — валюта займає 74,7%.

«Валюта в ОВДП переважає незважаючи на те, що різниця в дохідності гривневих та доларових ОВДП становить близько 10 п.п. на користь перших. Це свідчить про те, що інвестори розглядають вкладення в ОВДП переважно як інструмент мінімізації девальваційних ризиків в середньостроковій перспективі», — каже Мойсеєнко.

Зробити більш масовими інвестиції громадян в ОВДП намагаються Міністерство фінансів та держбанки, підконтрольні Мінфіну. Держчиновники всіляко популяризують купівлю громадянами держоблігацій, а ПриватБанк до кінця року навіть пообіцяв запровадити продаж ОВДП через Приват24. У подальших планах банку — кредитування під заставу держоблігацій.

Але поки що на практиці ОВДП цікавляться в основному VIP-клієнти Привату. За даними держбанку, в цьому році він почав експеримент з продажем ОВДП у VIP-відділеннях, що дало державі 0,5 млрд грн або 15% всього приросту за рік.

За даними експертів Кредобанку, зараз попитом користуються в основному короткострокові папери (до 6 місяців) при загальній сумі інвестиції до 1 млн грн.

Мінуси, про які мовчать

Як зазначає заступник голови правління Конкорд Банку Юрій Задоя, робота з ОВДП максимально ефективна, якщо банк має доступ до первинного розміщення цінних паперів на ринку. В цьому випадку у нього є можливість працювати з ними за кращою ціною. А для цього банк повинен вибудувати необхідну інфраструктуру — як в рамках програмних комплексів, так і по організаційній структурі. Все це витрати, які необхідно окупати за рахунок великих обсягів роботи з ОВДП.

«Тому ми не прагнемо заходити на ринок, який давно поділений між великими банками. Запускати проект роботи з ОВДП через демпінг ми також вважаємо недоцільним. Для нас більш цікаво — використання напрацювань фінтех — сектора по створенню і запуску на території України зручного і простого сервісу інвестування в іноземні цінні папери в рамках дозволених Нацбанком еквівалента $ 50 тис. кожній фізичній особі», — говорить Юрій Задоя.

На практиці банки дійсно обмежують коло потенційних покупців ОВДП — той же Приват встановив нижню планку для таких клієнтів в 1 млн грн або $40 тис. За словами Андрія Мойсеєнко, пакети фінустанов, як правило, стартують від 50 000 грн і $10 000. Часто купити держоблігації можна лише в головних офісах банків.

«Для фінустанов операції з ОВДП набагато більш трудомісткі та витратні, ніж депозити. Тому вони визначають мінімальну суму вкладень виходячи з бажаного доходу, який хочуть отримувати від обслуговування такої операції», — пояснює Ігор Якобчук.

Приховані витрати – це головний «підводний камінь» інвестицій в ОВДП.

При купівлі держпаперів фізособі доводиться зіткнутися з цілим рядом фінансових посередників, кожен з яких бере свою комісію. При невеликих сумах інвестування в ОВДП, питома вага супутніх витрат на відкриття та супровід інвестиційного рахунку може бути досить вагомою. Це знижує загальну дохідність інвестиції.

За словами Ярослава Кабіна, щоб відкрити рахунок в цінних паперах потрібно, як мінімум, підписати договір на брокерське обслуговування з торговцем цінними паперами. Олег Сердюк уточнює, що загальні витрати інвестора-фізособи, включаючи витрати на обслуговування рахунку в цінних паперах і 1,5% військового збору, можуть скласти близько 0,5% від загальної суми інвестиції.

Читайте також: Все про інвестиції в ОВДП

«Потрібно відкрити рахунок в цінних паперах (500-1000 грн), заплатити за зберігання цінних паперів депозитарію (0,005% від суми), плюс комісійні торговцеві за виплату купонного доходу за цінними паперами, а також інші банківські комісії за відправку та зарахування грошових коштів», — перераховує Кабін.

Як зазначив співрозмовник «Мінфіну» в Кредобанку, комісійне навантаження стає нечутливим для інвестора лише при сумі інвестиції від 500 тис. грн. В Ідея Банку радять починати з 1 млн грн і $500 тис., в ОТП Банку оптимальною також вважають інвестицію в 1 млн грн, термін — від 6 до 12 місяців.

Не лише банки

Інші уявлення про мінімальну інвестицію мають небанківські фінансисти. За розрахунками СЕО інвестгрупи Універ Тараса Козака, ОВДП приносять більш високу дохідність, ніж депозити вже при вкладенні 30 000 грн. Стартувати з 30-50 тис. грн радить і керівник відділу брокерського обслуговування ICU Євгенія Грищенко. За її словами, у випадку з валютними держоблігаціями поріг входу вище — 30-50 тис. доларів/євро.

«При довгострокових інвестиціях, скажімо на 5 років, ставка ОВДП фіксується на тому рівні, на якому ці папери придбані. Кошти на депозитах на такий тривалий термін розмістити неможливо — максимальний вклад у банку становить близько двох років», — каже Грищенко.

Небанківські торговці ОВДП не обмежують клієнтів в сумі, але й у них є свої умови. Наприклад, Універ бере комісію за покупку облігацій в розмірі 0,05% від суми, але не менше 200 грн. ICU також бере 200 грн за кожну операцію купівлі держпаперів. За словами Козака, депозитарій може і не брати комісію за відкриття рахунку в цінних паперах.

«Депозитарієм виступає Депозитарій НБУ, гроші зберігаються на індивідуальному рахунку інвестора в банку Розрахунковий центр, але доступ до нього має тільки охоронець, як правило, цю функцію виконує торговець», — розповідає Козак.

Але і на небанківському ринку пропозицій для фізосіб поки що не так багато. За даними Козака, купити ОВДП поза банком населення може у 3-4 торговців.

Ольга Терещенко