Що ж — НБУ можна зрозуміти.
З одного боку, перед ним стоїть завдання намагатися зміцнити нацвалюту або принаймні не давати їй значно девальвувати.
З іншого боку, в існуючих реаліях приплив валюти в країну можуть забезпечить три джерела:
1) МВФ і міжнародні програми фінансування, але якими б не були «дешевими» ці валютні вливання — це все одно кредитні кошти і їх доведеться повертати. Та й з реформами — не дуже густо і наші міжнародні партнери не готові вже давати просто так ресурси під голослівні обіцянки влади, а вимагають реального прогресу в проведенні змін в країні. А тут теж все дуже непросто;
2) Спекулятивні капітали нерезидентів — що ми і спостерігали недавно під час скупки наших ОВДП іноземцями. Це істотно зміцнило гривню за короткий термін, але — «гарячі» гроші спекулянтів будуть негайно виведені в тому випадку, якщо прибутковість інших світових майданчиків стане вище. Так що ці ресурси досить умовні і недовговічні;
3) Надходження від експортерів і прямі інвестиції. З другим — країна відверто «пасе задніх» і прогресу не спостерігається. Залишається тільки надія на експортні надходження, які фактично формуються двома-трьома десятками компаній. Але це більш-менш стабільне джерело валюти (крім звичайно, заробітчан).
Саме тому Нацбанк змушений рахуватися з думкою великих експортерів, а тому не може дозволити собі допускати значних обвалів курсу, що надзвичайно боляче б'є по фінансовому становищу цих компаній, знижує обсяги надходжень валюти в країну (можуть же і не поспішати заводити валюту, а притримати її за кордоном ), але й автоматично також і занижує бюджетні надходження від податків та митних зборів.
Ось і змушений НБУ сидіти відразу як мінімум на двох валютних стільцях і намагатися утримувати курс від значних перекосів. У тому числі і від різкого зміцнення.
На даний момент ми спостерігаємо на ринку період ситуативного зміцнення гривні і Нацбанк не дає їй активно зміцнитися, викуповуючи надлишок в ЗВР за рахунок своїх інтервенцій.
Хід торгів:
Вже з перших хвилин сесії пропозиція валюти почала перевищувати попит і курс пробив рівень спочатку 27 гривень, потім — 26,90 гривень і пішов до позначки 26,85 гривень.
НБУ спішно провів «запит кращого курсу» на загальну суму 10 млн доларів і викупив його в межах 26,84 гривень. Це не зупинило рух котирувань і Нацбанк оперативно оголосив аукціон з викупу 100 млн доларів з терміном подачі заявок до 11 годин. Часу на роздуми у учасників ринку було дуже мало — вийти на аукціон встигли не всі. Проте результати аукціону непогані.
Купив регулятор 49,9 млн доларів по ціні відсікання — не вище 26,85 гривень при загальній заявці банків на 78,3 млн. У цей момент на торги вийшли і великі покупці, мабуть вважаючи, що дешевше вже не буде. Тому відразу після 11 години на ринку сформувалося відносна рівновага попиту і пропозиції в межах 26,80/26,84 гривень, яка потім й зберегалася під час активної частині торгів.
Тільки ближче до кінця сесії — на поодиноких операціях — долар ще трохи просів — до 26,79/26,83 гривень вже до самого закінчення робочого дня.
За даними ВалКлі більшість угод сьогодні пройшло в межах коридору 26,8404-26,8708.
Головні події понеділка:
1. Зниження курсу долара на 21 копійку — з ранкових 27,00/27,03 до 26,79/26,83 гривень;
2. НБУ виходив на ринок в більш публічному форматі аукціону з викупу долара (купив 49,9 млн доларів по ціні відсікання — не вище 26,85 гривень), а також в більш «тихому» режимі «запиту кращого курсу»;
3. Хороша статистика торгів: зареєстровано 550 угод на суму $ 430 млн за середньозваженим курсом 26,8404.