Висока інфляція захлеснула практично весь світ і єдиного рецепта виходу із ситуації немає ні в кого. Враховуючи, що останні зниження показників інфляції у США та в Євросоюзі мають різні економічні причини, настрої у керівників регуляторів з того й цього боку океану абсолютно різні.
При цьому загроза світової рецесії лякає всіх. І в цій ситуації пальма першості щодо впливу рішень регуляторів на світову економіку явно за Федрезервом.
Що думає Федрезерв
У м'якому охолодженні показників економічної активності Штатів, що спричинить поступове зниження інфляції до комфортного для всіх орієнтира у 2%, зацікавлені не тільки самі американці, а практично і весь світ.
Нагадаю, що зараз у Штатах процентна ставка становить 4,5% річних, а в Європі ключова ставка набагато нижча — лише 2,5% річних.
Говорити про завершення епохи підвищення ставок ще явно рано, але вже зрозуміло, що агресивний етап їхнього зростання в США одразу по 0,75% на кожному засіданні Федрезерву вже позаду.
Зростання відсоткових ставок має тимчасовий лаг щодо впливу на основні показники американської економіки й на цьому засіданні аналітики чекають від ФРС підвищення ставки максимум на 0,25−0,5% річних.
Тобто лише до 4,75%-5% річних, хоча ще нещодавно лунали припущення і про цілі в 5,5%-7% річних до кінця другого-третього кварталу 2023 року з більш агресивними рівнями підняття ставок.
Подібний сценарій дуже подобався інвесторам та спекулянтам, які роблять ставку на подальше швидке зростання привабливості активів у доларі.
Але зважаючи на все, «сильний» долар уже небезпечний для американської економіки і є багато світових економічних груп впливу, зацікавлених у його частковому ослабленні.
Які плани в ЄЦБ
Набагато складніше з перспективами зростання економіки в ЄС. Фактично основну роль зниження показників інфляції грає суто погодний і політичний чинник.
Тепла зима у поєднанні із завершенням переорієнтації «локомотивів» Європи — Німеччини та Франції — з російського на американський газ дозволили суттєво знизити енергетичну складову в європейській інфляції, хоч і ще не до кінця.
У результаті, для закріплення успіху в зниженні цін саме на фундаментальному рівні ЄЦБ поки що має проводити досить агресивну політику в піднятті ставок, тобто поступово «наздоганяти» і наближатися до американського рівня.
І це призведе до підвищення ставок Європейського центрального банку ще як мінімум на 0,25−0,5% річних двічі, а то й тричі. Тобто до мети в 3,25%-4% річних вже цього півріччя.
Плани ЄЦБ щодо підвищення ставок стають дедалі цікавішими для спекулянтів та великих інвесторів. При цьому чиновники ЄЦБ, зазвичай дуже обережні, все частіше говорять про досить м'який сценарій погашення інфляції в Європі без тяжких наслідків у вигляді рецесії, що також заспокоює гравців на світових фінансових ринках.
Що буде з курсом євро та цінами на золото
Засідання Федрезерву відбудеться 1 лютого, а вже наступного дня зустріч проведе ЄЦБ. Часу між засіданнями регуляторів практично не буде. А це означає, що на радість спекулянтам валютний та фондовий ринки, а також золото знову потраплять у період високої турбулентності.
Валютні ризики, злети та падіння фондового ринку, побоювання інвесторів щодо швидкого згортання політики зростання ставок Федрезервом знову роблять привабливими вкладення в золото і підштовхують на нього ціни.
За моїми розрахунками,золото найближчим часом перебуватиме в коридорі від $1870 до $1965, а найбільші коливання котирувань золота спостерігатимуться в період з 30 січня по 3 лютого.
На мій прогноз, першого лютого ФРС США на своєму засіданні підвищить відсоткову ставку лише на 0,25% річних з метою подальшого спостереження за поведінкою американської економіки. При цьому риторика чиновників Федрезерву буде у форматі «подивимося, що буде ближче до весни і в разі потреби — знову піднімемо її ще на 0,5% річних на наступному засіданні».
А ось зазвичай більш консервативний і обережний ЄЦБ цього разу може здивувати та 2 лютого одразу підняти ключову ставку на 0,5% річних, тим самим скоротивши розрив з процентною ставкою Федрезерву до 1,75% річних (зараз, за фактом цей розрив складає 2%).
Якщо цей сценарій спрацює в повному обсязі, це призведе на першому етапі до подальшого поступового зміцнення позицій євровалюти до коридору по парі євро/долар від 1,075 до 1,098 в найближчі 2−3 тижні. Але потім швидке зміцнення євро почне вже бумерангом «бити» по європейських виробниках і на нас чекає черговий період корекції з боковим трендом у межах коридору від 1,07 до 1,09 долара за євро.
Що буде з курсом в Україні
На українському валютному ринку така ситуація позначиться негайно. На міжбанку за умови збереження коридору Нацбанку по безготівковому долару 36,5686 — 36,9343 гривні, коридор по безготівковому євро буде в межах від 39,31 до 40,55 гривні. А потім настане час певної стабілізації котирувань євро у період корекції та бокового тренду на міжнародних ринках у межах коридору від 39,12 до 40,26 гривні.
Складніше буде з готівковим ринком, де через меншу кількість обмежень Нацбанку та відсутність утримуваного коридору по долару, власники обмінників оберуть перекласти всі свої валютні ризики на пересічного споживача.
Фінансисти не лише розширять спред у період найбільшої волатильності від 20−25 копійок до 1 гривні за доларом і від 25−30 копійок до 1,20 гривні за євро, а й спробують періодично пограти «на підвищення» під час продажу євровалюти.
Особливо у разі, якщо населення піддасться деякому ажіотажу щодо євро за сильних його коливань протягом дуже напруженого на міжнародному валютному ринку кінця січня-початку лютого цього року.
У цьому випадку, на готівковому ринку в цей період курс долара в банках буде в межах коридору покупок і продажів від 39,70 гривень до 41,10 гривень, а євро розкид цінників складе від 42,20 до 44,25 гривні.
Обмінники фінкомпаній працюватимуть у традиційно вужчому коридорі, ніж банки. Але теж не забудуть заробити, працюючи в наступному коридорі: долар у межах від 40 гривень до 41 гривень і євро від 42,80 до 44,05 гривень.
Пересічному українцю варто бути готовим до суттєвих стрибків цінників євро в наших обмінниках як мінімум до кінця січня — початку першої декади лютого цього року.