Два сценарії для курсу гривні

До кінця квітня курс рухатиметься плавним ревальваційним трендом без різких стрибків — до 27,65−27,7 UAH/USD. У травні ми очікуємо, що курс продовжить плавне зміцнення до 27,5−27,55 UAH/USD до кінця місяця.

Ключовим фактом невизначеності є ескалація військового конфлікту. Залежно від формату військової агресії, ми припускаємо дві лінії поведінки НБУ.

Якщо дисбаланс, що виник на ринку, буде викликаний підвищеним попитом на валюту, але фундаментально валютним надходженням нічого не загрожує, то регулятор допустить різкий, але невисокий скачок курсу до 30 UAH/USD в перші два тижні. При цьому, банки і обмінні мережі намагатимуться «притримати» готівкову валюту, і з високою ймовірністю котирування готівкового ринку зростуть значно вище міжбанку.

Після стабілізації ситуації і адаптації настроїв населення до ризику некритичних військових обстрілів — валютний ринок самостійно збалансується і курс розгорнеться назад до 28,0−29,0 UAH/USD, лише частково «відігравши» попередню девальвацію.

З іншого боку, якщо в результаті загострення конфлікту постраждають критичні для експортних поставок об'єкти інфраструктури (наприклад, будуть заблоковані морські порти) або IT-компанії почнуть передислокацію співробітників в інші країни, Нацбанк буде змушений дати ринку збалансуватися на новому рівноважному рівні (що передбачає нові, більш низькі обсяги пропозиції валюти, які не можуть бути відновлені до попереднього рівня найближчим часом).

Наш базовий прогноз «Сценарій-А» курсу на кінець 2021 року — 27,2 UAH/USD.

Оптимістичний «Сценарій-B» передбачає ймовірність зміцнення курсу і до 25,7 UAH/USD (що пов'язано переважно з зовнішнім ефектом ослаблення долара до євро, але не з внутрішніми фундаментальними факторами).

Читайте також: Облікова ставка, нерезиденти, ОВДП і валюта: що буде з курсом долара

Мінфін недооцінив потенціал доходів держбюджету

Прогноз перевиконання держбюджету в 2021 році передбачає його перевиконання на 4,5%, а саме +74 млрд грн до первинного плану.

Так, перевиконання доходів бюджету за підсумками січня-березня вказує на те, що при складанні макропрогнозу Мінфін значно недооцінив потенціал економічного відновлення України та доходів держбюджету у 2021-му році. Ми також припускаємо, що видаткова частина за підсумками року буде недовиконаною на -0,5% (еквівалент 16 млрд грн).

Оптимальною стратегією управління держборгом з боку Мінфіну можна вважати збереження нинішнього рівня дохідності за «короткими» паперами (3−6 місяців) у гривні, в які охочіше готові інвестувати українські банки, особливо з урахуванням ревальваційних очікувань у поточному році, збільшення дохідності за ОВДП в іноземній валюті (до 4−5% річних) з терміном погашення до 2 років, які також можуть зацікавити українські банки, і суттєве підвищення дохідності (до 14−16% річних) за «довгими» (3−5 років) гривневими паперами, що є привабливішими для зовнішніх інвесторів.

Номінальний баланс держзалучень і виплат у 2021 році буде зведений позитивним сальдо + $3,4 млрд. З огляду на $2,7 млрд відсоткових виплат, баланс зменшиться до $0,75 млрд і незначно буде підтриманий покупкою Міністерством фінансів валюти у НБУ.

Наш помірно-оптимістичний прогноз включає в себе надходження лише одного траншу від МВФ і Світового Банку в обсязі $700 млн (листопад) і $350 млн (вересень) відповідно. Для того, щоб забезпечити виплати за держборгом, Мінфін ймовірно залучить $4,5 млрд на ринку єврооблігацій в травні, $1,5 млрд у червні, $2 млрд в серпні і ще $1 млрд в грудні.

Читайте також: Ігор Уманський: Без допомоги МВФ петляти вийде тільки за рахунок емісії

Ринок банківського кредитування

Відсоткові ставки за кредитами в гривні для бізнесу: за рахунок зростання обсягу виданих в березні пільгових кредитів за урядовою програмою «Доступні кредити 5−7−9%» середня ставка за довгостроковими позиками трохи знизилася до рівня 13,0−13,4% річних (у лютому 13,4−13,8%).

Ринкова ставка кредитування за забезпеченими кредитами в березні перебувала на рівні 15,0−16,0%. Що стосується короткострокових кредитів (до року), то підвищення облікової ставки 4-го березня вже відбилося в їх незначному подорожчанні: з 7,4% до 7,7−8%. Нагадаємо, прискорення інфляції в першому півріччі і плановане подальше підвищення облікової ставки, а також вимушене підвищення дохідності за ОВДП, підтримуватимуть зростання кредитних ставок у гривні до кінця року.

Відсоткові ставки за кредитами в гривні для фізосіб залишалися надзвичайно високими: банки пропонують короткострокові кредити під 36−37% річних, довгострокові — 27,5−33% річних.

За даними Мінфіну з моменту старту державної програми «Доступні кредити 5−7−9%» (01.02.20) уповноважені банки видали 10942 кредитів на загальну суму в 27 млрд грн.

За останній тиждень березня уповноважені банки видали 573 кредитів на загальну суму 1,5 млрд грн.

Насьогодні Фонд розвитку підприємництва в рамках реалізації програми «Доступні кредити 5−7−9%» уклав угоди про співпрацю з 27 банками.

Відсоткові ставки за депозитами для фізичних осіб і в гривні, і в іноземній валюті в березні продовжили тенденцію зниження дохідності. Так, ставки за короткостроковими депозитами в гривні на початок місяця становили 8,2% річних, а вже наприкінці — 7,4%. Ставки за довгостроковими депозитами в гривні на початок місяця становили 9,3%, наприкінці — 9,1%.

Короткострокові депозити від населення в іноземній валюті приймалися на початку місяця під 0,9%, наприкінці — 0,6%. Ставка за довгостроковими депозитами в іноземній валюті від населення протягом місяця не змінилася. Банки їх готові були залучати під 2,2%.

Відсоткові ставки за депозитами для бізнесу також продовжили загальну тенденцію зниження дохідності. При цьому, за «короткими» депозитами у гривні банки були гнучкішими, тому ставка в першій половині місяця перебувала в діапазоні від 3,8 до 4,6% річних, але ближче до кінця місяця — 3,8−4,0% річних.

Ставки за довгостроковими депозитами в гривні істотно коливалися. Якщо на початок березня їх приймали за ставкою 7,5% річних, то в певні дні дохідність за ними зростала навіть до 10,6% річних. Але вже наприкінці місяця ставки за ними знизилися до рівня 5,0−5,6% річних.

Ставки за валютними депозитами (коротко- і довгостроковими) коливалися, в залежності від термінів залучення, від 0,1 до 2,7% річних.

Важливим фактором, який стимулюватиме зростання обсягів кредитування в поточному році, можна вважати активне списання банками зі своїх балансів непрацюючих кредитів, за якими вже сформовано 100% резервів.

Читайте також: Хто і як заробляє в Україні понад 7% річних у валюті