З одного боку — певною мірою підтримують гривню на ринку наслідки локдауна. Скоротився попит на валюту з боку імпортерів за винятком нафтотрейдерів, великих продуктових ритейлерів і дилерських мереж з продажу автомобілів. Одночасно продовжують активно продавати валюту металурги і аграрії. Це створює певну перевагу пропозиції валюти на ринку і страхує гривню на міжбанку.

Низький попит відчувається і на готівковому ринку, де не було ажіотажу навіть в момент найвойовничішої риторики при загостренні ситуації на кордонах України з Росією і заявах окремих політиків про неминучість розширення військового конфлікту.

Навіть в цей напружений період населення здавало валюти більше, ніж її купувало. Як зазначив заступник Голови Правління НБУ Юрій Гелетій, «на готівковому ринку зараз панує значна чиста пропозиція валюти і середньоденний обсяг перевищує $20 млн».

Паніки на ринку немає і це головне. Дефіцит гривні у бізнесу в першій половині цього тижня за рахунок пікових платежів клієнтів за податками тільки додає обгрунтованого оптимізму в цьому питанні. І не дарма всі спроби спекулянтів «загнати» курс міжбанку значно вище 28 гривень нічим поки що особливо не закінчувалися.

З іншого боку, є декілька факторів, які можуть істотно вплинути на курсоутворення найближчі кілька тижнів.

В першу чергу, це стосується поведінки нерезидентів. За останній час іноземці скоротили вкладення в українські ОВДП з недавніх 104 млрд гривень в еквіваленті до 98,37 млрд гривень станом на 16.04.2021. І хоча часто нерезиденти навмисне запевняють чиновників і ЗМІ в тому, що зробили це на побоюваннях подальшого загострення конфлікту на Донбасі, основна причина криється в іншому.

Нерезиденти очікували рішення НБУ щодо підвищення облікової ставки з розрахунком на зростання дохідності українських паперів. З 15 квітня облікова ставка підвищена відразу до 7,5% річних і це, безсумнівно, відіб'ється як на вартості вже випущених ОВДП, так і на дохідності при нових розміщеннях. На повернення нерезидентів до формату активної купівлі українських боргів зараз дуже розраховують чиновники Нацбанку і Мінфіну.

Читайте також: Підвищення облікової ставки НБУ не вихід: як приборкати інфляцію

Нагадаємо, цього року державі треба погасити в еквіваленті близько 600 млрд гривень внутрішніх і зовнішніх боргів, а також покрити плановий дефіцит бюджету в сумі 276 млрд гривень. Значна частина цих боргів знаходиться в облігаціях у портфелі держбанків і буде фактично перевкладена у нові ОВДП.

Але від того, чи повірять іноземці-власники ОВДП, а це близько 10% всього портфеля випущених облігацій, в перспективи стабільності економічної, політичної і військової ситуації в Україні, багато в чому залежить їх подальша поведінка в частині операцій з ОВДП.

Якщо вони продовжать виходити з гривневих паперів і купувати на ці кошти валюту, тиск на курс нацвалюти різко зросте. Якщо ж нерезиденти почнуть знову активно купувати наші нові випуски облігацій і нарощувати свій портфель, це посилить позиції нацвалюти на ринку.

Крім цього, є ще проблема наповнення дохідної частини бюджету і фінансування його поточних витрат. До бюджету закладено середньорічний курс 29,1 гривень за долар, до якого зараз ще дуже далеко. І явно присутнє не особливо афішоване бажання деяких чиновників девальвувати гривню до цього рівня.

Це збільшить податкові та митні надходження до бюджету за статтями, прив'язаними до офіційного курсу, і така ідея має певну підтримку в податкових, митних та мінфінівських колах. Тому девальвувати гривню під наявні зараз інформаційні приводи — суттєва і реальна спокуса для цих чиновників.

Стримують подібні ідеї:

  1. домовленості з МВФ за курсовими та бюджетним параметрами;
  2. певний спротив з боку Нацбанку, який не хоче знову стати головним негативним «героєм» в очах населення через значне зростання цін на товари першої необхідності і знецінення заощаджень;
  3. неготовність самого ринку до значного зростання курсу в умовах локдауна. Ділова активність зараз низька, платоспроможність населення залишає бажати кращого і стрибок курсу для бізнесу в подібних умовах — шлях в нікуди як в частині зростання продажів, так і в частині отримання додаткового прибутку.

Тому при бажанні держави можна знайти ситуативні передумови для розкручування курсу і закриття руками «злих» нерезидентів проблеми зростання курсу для збільшення податкових надходжень. Це є спокусою для досить великої групи чиновників, зав'язаних на виконанні бюджету.

Читайте також: Про незалежність НБУ і співпрацю з МВФ — основні тези інтерв'ю Кирила Шевченка виданню Global Capital

З іншого боку, незважаючи на весь негатив за статистикою коронавірусу в Україні, напруженість на кордонах, «зависання» переговорів з МВФ і скорочення портфеля нерезидентів — за рахунок активності експортерів з продажу валюти і малих можливостях щодо її купівлі у імпортерів — економічних проблем для гривні в умовах «замороженності» української економіки зараз немає.

Тому від того, як у такій непростій ситуації в кінцевому підсумку себе поведе гривня найближчими днями, і залежить загальний тренд по курсу на період, принаймні, до кінця квітня-середини травня цього року.

Першим тестом у цій історії будуть результати аукціону Мінфіну з розміщення ОВДП 20 квітня. Від того, з якою дохідністю, в яких сумах і хто стане покупцями облігацій, багато в чому залежатиме подальший розклад на фондовому, валютному та ресурсному ринках України на найближчий час.

На момент написання статті на аукціоні 20 квітня чиновники Мінфіну України пропонуватимуть до продажу гривневі ОВДП на 70 днів з обмеженням в 500 млн гривень і облігації на 322,581, 763, 1127 і 2226 днів без обмежень. Після консультацій з первинними дилерами чиновники можуть скоротити перелік пропонованих паперів, але в будь-якому випадку пропозицій, що залишилися, вистачить, щоб дати загальне розуміння учасникам аукціону і аналітикам про найближчі перспективи фондового і валютного ринку.

За нашим прогнозом, на аукціоні 20 квітня Мінфін зможе продати гривневі ОВДП з дохідністю від 7,9% до 12,70% річних, залежно від термінів розміщення. А загальний обсяг розміщення складе від 6,5 до 12,7 млрд гривень.

Певна надлишкова ліквідність на ринку (на ранок минулої п'ятниці залишки на коррахунках банків перевищували 84,89 млрд гривень) зараз не стане причиною зростання котирувань на міжбанку. Частково цей гривневий навіс піде у вигляді податкових платежів на рахунки Держказначейства, а частково буде «заморожений» необхідністю виконання банками нормативів НБУ з ліквідності і резервування на коррахунках фінустанов у Нацбанку.

За прогнозами «Мінфіну», коррахунки банків на ранок цього тижня перебуватимуть в межах від 48 до 74 млрд гривень. І з урахуванням нормативу обов'язкового резерву банків на коррахунку в НБУ в період 11.04.2021 до 10.05.2021 року в розмірі 53,29 млрд гривень особливого гривневого навісу над валютним ринком не створить.

Проте, психологічний фактор при курсоутворенні цього тижня не можна скидати з рахунків. У цих умовах зростає роль НБУ в частині своєчасного проведення інтервенцій з купівлі/продажу валюти для вирівнювання попиту та пропозиції. Особливо, якщо спекулянти спробують розгойдати курс.

Читайте також: Загострення на Донбасі. НАТО допоможе? Що буде з курсом долара (відео)

За нашими прогнозами, як мінімум 1−2 рази регулятору доведеться з'являтися цього тижня з продажем долара, щоб стабілізувати міжбанк в момент ситуативного браку валюти на ринку. І при загальній сумі інтервенцій в межах до $55−95 млн цього буде достатньо, щоб повністю стабілізувати ринок. Котирування НБУ при подібних інтервенціях стануть головним курсовим орієнтиром для всіх учасників торгів цими днями.

Психологічний фактор, податкові платежі, а також реакція нерезидентів на підвищення облікової ставки і результати аукціону Мінфіну від 20 квітня — будуть головними факторами для курсоутворення цього тижня.

Прогноз котирувань міжбанку та готівкового ринку на тиждень

На міжбанку. Визначальними для формування курсу на торгах в період 19−23 квітня будуть:

  • оперативність виходів Нацбанку з інтервенціями для вирівнювання перекосів попиту і пропозиції по валюті;
  • результати аукціону з розміщення ОВДП 20 квітня і поведінка нерезидентів на первинному і вторинному ринках держоблігацій;
  • пік бюджетних платежів у клієнтів на початку тижня.

За розрахунками «Мінфіну», в період 19−23 квітня коридор за доларом на міжбанку перебуватиме в межах 27,75 — 28,15 гривень, а євро в межах 33,15 — 33,80 гривень.

Обсяги щоденних операцій складуть:

Понеділок-четвер — в межах до $135−190 млн при укладанні до 430−650 угод;

У п'ятницю — в межах до $115−135 млн при укладанні до 380−430 угод.

На готівковому валютному ринку. Через локдаун навіть при ситуативному зростанні курсу на торгах особливого ажіотажу з купівлі готівкової валюти з боку громадян ми не очікуємо.

Власники обмінників виставлятимуть свої курси, виходячи з:

  • ситуації на торгах;
  • співвідношення пари євро/долар на міжнародних ринках;
  • реального попиту і пропозиції з боку населення за готівковою валютою в своєму регіоні.

«Мінфін» прогнозує на 19 — 23 квітень коридор:

за готівковим доларом — в обмінниках фінкомпаній в межах 27,75 — 28,10 гривень при спреді в 15−25 копійок і в банках 27,65 — 28,15 гривень при спреді в межах до 25 копійок.

за готівковим євро — в обмінниках фінкомпаній в межах 33,05 — 33,60 гривень при спреді в 20−25 копійок і в банках 33,00 — 33,85 гривень при спреді до 30 копійок.