Які борги списують бідним
Колись борець з кредитною заборгованістю країн, що розвиваються, Ерік Туссен виділив декілька ознак боргу, який кредитори зобов'язані списати бідній країні:
- Незаконний борг, при отриманні якого було порушено певні процедури.
- Одіозний борг — коли він залучався диктаторськими режимами.
- Корупційний борг — коли кошти йшли не на розвиток країни, а банально розкрадалися.
- Нестабільний борг — коли його погашення загрожує країні соціально-економічною дестабілізацією, тобто перерахування грошей кредиторам відбувається за рахунок недофінансування соціальних статей витрат.
Надалі ці принципи активно використовувалися провідними світовими вченими з питань боргової політики: Кеннетом Рогоффом та Кармен Рейнхарт.
Прецедент подібної аргументації є і в Україні: ми не віддаємо $3 млрд «боргу Януковича», вважаючи цю позику «одіозним боргом».
Читайте також: Світовий держборг досягне рекордних $71,6 трильйона у 2022 році
Три причини списати борг Україні
Наразі ми маємо можливість застосування пункту 4 для проведення реструктуризації держборгу України — він очевидно «нестабільний», тобто відволікає кошти держави від першочергових завдань: оборона, економіка, соціальна система.
Але є й інші причини.
На початок війни валютний еквівалент держборгу України становив приблизно $90 млрд.
За ВВП на рівні 200 млрд на кінець 2021 року отримуємо показник відношення «борг до ВВП» на рівні менше 50%. А критичним вважається рівень понад 60% (маастрихтські критерії євроінтеграції).
А тепер уявімо, що у 2022 році наш ВВП впаде до рівня $90−100 млрд, що цілком реально. Отримуємо співвідношення боргу до ВВП на рівні 100%!!! Це показник країни-банкрута.
Так, у таких країнах як Японія або США цей показник вищий. Але вони позичають у своїх національних валютах, а наш зовнішній та частково внутрішній борг номінований у євро, доларах та СПЗ.
Але ж борговий маховик не зупиняється.
Значна частина зовнішньої ліквідності надходить в Україну у вигляді нових боргів.
До кінця року у формі кредитів та євробондів із нульовим купоном може бути залучено додатково ще 30−40 млрд. Тобто сумарний держборг збільшиться до $110−120 млрд і становитиме 120−130% ВВП!!!
Що це означає простими словами?
Кредитний зашморг затягуватиметься
Україна НАЗАВЖДИ потрапить до боргової ями і НІКОЛИ не зможе зняти кредитний зашморг. Такий рівень заборгованості в іноземній валюті — однозначне зло.
Чому так категорично?
Маастрихтський критерій у 60% розрахований дуже просто: виходячи з двох базових індикаторів. Це — дефіцит бюджету не більше 3% і темпи зростання — понад 5% на рік (3/5×100 = 60%).
Очевидно, що в умовах війни дефіцит бюджету у нас буде значно більшим за 3%. А про темпи зростання і мріяти не доводиться — буде падіння.
Тож, за умов падіння, коли темпи ВВП від'ємні — навіть кредит під 0,1% збільшує навантаження на обслуговування боргу. Крім того, девальвація гривні збільшує гривневий еквівалент валютних боргів та пропорційно посилює вартість обслуговування валютної заборгованості для бюджету. Я вже не говорю про те, що прийом країни з таким рівнем держборгу до ЄС вельми проблематичний.
Хтось може сказати, що нам усе спишуть напередодні вступу, але ми маємо чудово розуміти, що якщо ситуація складеться подібним чином і держборг досягне такої критичної позначки, рівень суб'єктності та суверенності країни суттєво знизиться. Так само, як і ймовірність зовнішньополітичного успіху.
Читайте також: Війна скоротить ВВП України на 45%, — прогнозує Світовий банк
Що робити?
Насамперед реструктуризація боргу (зовнішнього та внутрішнього) на наступних принципах:
- Списання 50% боргу.
- Відтермінування платежу на 20 років.
- Зниження ставки за купоном до 1−3%.
- Реструктуризації не підлягають оборонні облігації.
Це дозволить знизити рівень держборгу до 45 млрд або 40−45% ВВП, тобто до відносно безпечного рівня.
Крім того, в критерій 60% вміщується ще $15−20 млрд нових кредитів, які Україна повинна буде залучити до кінця року для фінансування бюджетного дефіциту.
У результаті до кінця року ми підійдемо з розміром держборгу на рівні до $60 млрд, маастрихтським критерієм у 60% та зниженим навантаженням на бюджет із обслуговування боргу (виплата відсотків). Але для цього потрібна реструктуризація боргу.
Шукаємо винних
А тепер, хто винен, що подібне досі не сталося? Колосальне лобі фінансових спекулянтів у коридорах влади. Фінансові мародери.
Простий приклад: єврооблігації України з погашенням у вересні 2022 року котируються за 50% від номіналу та можуть принести покупцеві дохідність до 250% річних!
Уявляєте, який куш для тих, хто зараз задешево скуповує українські борги!
І якою є ціна інсайдерської інформації про те, чи буде погашення! І якою є ціна ухвалення рішення про реструктуризацію як для держави, так і для приватних інвестфондів!
Показник дохідності у 250% — це ще й гарна ілюстрація на тему про те, чи повинна Україна погашати «борги до останнього українця» для збереження свого реноме як позичальника.
Рівень ризику зараз нівелює будь-яке реноме. І такі значні фінансові жертви лише гріють чиюсь кишеню, а не створюють наш престиж як позичальника.
Загалом тут потрібне політичне рішення перших осіб країни.
Читайте також: Україна просить у «Великої сімки» $50 млрд на покриття дефіциту бюджету