Суть у тому, що українцям повертатимуть частину коштів за купівлю вітчизняних товарів. Влада хоче простимулювати таким чином продажі й допомогти українському бізнесу. А у гасла «купуй українське» чи не вперше з'явиться фінансове підґрунтя.
Втім, думки щодо цієї програми у бізнес-середовищі розділилися. Одні вважають задум хорошим і впевнені, що він реально дозволить підтримати вітчизняних виробників. Але багато й тих, хто не вірить у перспективи «українського кешбеку».
«Мінфін» розбирався, чи може влада простимулювати українців купувати вітчизняне, і що це означає для бізнесу.
Компенсації на 20 мільярдів
У лютому цього року Президент Володимир Зеленський, виступаючи на презентації платформи «Зроблено в Україні», анонсував запуск програми кешбеку «Купляй українське».
Він повідомив, що українці зможуть отримувати часткову компенсацію за придбання товарів, які братимуть участь у програмі. Ці кошти їм почнуть перераховувати на спеціальні картки. «Вже готуються параметри українського кешбеку: фінансові та технічні», — заявляв тоді Зеленський.
Нещодавно у ЗМІ просочилися нові подробиці щодо українського кешбеку. Зокрема, як повідомив «Форбс Україна», в ОП вже йдуть консультації щодо цієї програми. Запустити її можуть уже в липні цього року. Українцям повертатимуть 10% від суми придбаних товарів від компаній, які беруть участь у проєкті. Стартувати планується з ритейл-мереж, деякі вже погодилися брати участь у програмі. Зокрема, йдеться про торгову мережу «Епіцентр».
У мережі «Епіцентр»" Мінфіну «підтвердили свою участь у консультаціях з українського кешбеку. «Ми підтримуємо українських виробників. Вже проводили ярмарок українських брендів, за результатами якого, частка продажів українських товарів зросла на 20%», — повідомили в компанії.
У консультаціях бере участь також monobank. Але, як сказав «Мінфіну» співвласник банку Олег Гороховський, додаткових коментарів поки що не буде.
Зазначимо, що кешбек у 10% є більш ніж щедрим. Комерційні програми з кешбеку, зазвичай, не перевищують 5−7%.
Втім, ці подробиці поки що неофіційні. І, як каже джерело «Мінфіну» в уряді, все ще може змінитися.
Але сам факт роботи над програмою він підтвердив.
«Подробиці „українського кешбеку“ має прописати окремим документом Кабмін. Там вкажуть також джерело фінансування цієї програми, оскільки поки що його немає. У бюджеті на цей рік не передбачена стаття за компенсації за придбання вітчизняної продукції. Якщо як джерело визначать саме держбюджет, то потрібно буде окремим законопроєктом внести до нього зміни, а під це ще мають бути голоси в парламенті», — каже голова Економічного дискусійного клубу Олег Пендзін.
За оцінками голови секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрія Забловського, може йтися приблизно про 20 млрд гривень на рік. Економіст Олексій Кущ оцінює бюджет програми у «декілька мільярдів на рік».
Пендзін каже, що гроші, а точніше їх відсутність, можуть пригальмувати український кешбек. «У нас за програмою пільгового кредитування бізнесу 5−7−9 є величезні борги перед банками. Який сенс запускати ще один проєкт та розпорошувати кошти», — дивується експерт.
«В експертному середовищі дійсно є сумніви, чи варто спрямовувати 20 млрд на нову програму, з урахуванням обмеженості фінансових ресурсів та наявності інших державних потреб», — підтвердив Забловський.
«Серед депутатів багато хто дивується, навіщо нам зараз ці понти, на які в бюджеті немає грошей. Але „український кешбек“ дуже підтримує Президент Зеленський, тому, найімовірніше, за нього проголосують, і гроші знайдуться», — сказав «Мінфіну» один із народних обранців на умовах анонімності.
Олексій Кущ каже, що декілька «зайвих» мільярдів із бюджету — це «копійки», а ось ефект від програми може бути дуже відчутним для економіки.
Читайте також: Програми лояльності: Як заробити або заощадити на банківських послугах
Збільшення продажів або «пастка» для бізнесу
На думку Куща, український кешбек може стимулювати збільшення продажів вітчизняної продукції.
«Поки що немає особливих подробиць щодо товарних груп, які можуть увійти до програми. За логікою, включати до неї варто ті товари, виробництво яких найбільше локалізовано в Україні, плюс є імпортні аналоги. Тобто покупців потрібно переконувати зробити вибір саме на користь українського товару.
Цим параметрам найбільше відповідають деякі продукти харчування, зокрема, молочні продукти, овочі, фрукти. Але є винятки. Який сенс давати компенсацію за купівлю, наприклад, української соняшникової олії, якщо люди її й так куплять, адже імпортних аналогів цього виду олії в нашому роздробі просто немає. Також у програму варто було б включити продукцію легпрому", — розмірковує Кущ.
Власниця компанії «Ріто» (український виробник трикотажних виробів) Тетяна Абрамова розраховує, що український кешбек справді допоможе наростити продажі вітчизняних товарів.
Читайте також: Кешбек від держави: НБУ сподівається на підтримку Mastercard під час реалізації програми «Купляй українське»
«Попит на українську продукцію від початку війни й так зростає. А якщо покупців ще й простимулюватиме грошима, ефект буде взагалі вибуховим. Зростання продажів — це збільшення податкових відрахувань до бюджету. Тож витрати на компенсації повернуться державі сторицею», — пояснює вона.
«Кешбек — це дуже цікава штука, це не тільки й не стільки про гроші. Йдеться про якусь „гру“, в якій багатьом покупцям захочеться брати участь. З'являється елемент азарту, а скільки мені вдасться накопичити, і що за ці гроші можна буде придбати», — каже Вікторія Кулакова, засновниця платформи «Це крафт», через яку продаються локальні продукти.
А ось керівник концерну «Ярослав» (швейне виробництво та виробництво макаронів) Олександр Барсук вважає, що особливого ефекту від українського кешбеку для економіки не буде. «Краще б ці гроші роздали підприємцям грантами», — каже він.
«Там де гранти окремому бізнесу — завжди є ризики корупції. А кешбек із невеликими сумами адресно кожному споживачеві такі ризики нівелює», — парирує йому Кущ.
За словами Забловського, багато підприємців поки що «придивляються» до українського кешбеку, і не можуть визначитися, чи хочуть вони в ньому брати участь, чи ні.
Головна «страшилка» для бізнесу — що влада запропонує взяти участь грошима у компенсаціях споживачам. І, нібито, якщо на це вже «підпишешся», то потім буде складно відмовитися. Втім, поки що ці побоювання нічим не підкріплені.
«На сьогодні участь у програмі є точно цікавою торговим мережам та фінансовому сектору, які «розраховують отримати свої дивіденди», — каже Забловський.
У випадку з ритейлом йдеться, насамперед, про збільшення відвідуваності. Плюс — для мереж «український кешбек» — гарна реклама. Банки ж можуть розраховувати на нових клієнтів та збільшення кількості операцій за картками.
Що отримає покупець
Програми кешбеків і банки, і торговельні мережі вже давно розвивають без участі держави.
А з 2 квітня кешбек за купівлю української продукції запустила мережа «Аврора» у партнерстві з «А-Банком» та Visa. Як повідомили в «Аврорі», проєкт запровадили, «доки президентська ініціатива знаходиться в розробці», і розраховують, що так само вчинятимуть й інші мережі. Кешбек за продукцією зі спеціальним логотипом становитиме 5% від цінника, але лише за умови оплати карткою Visa від «А-Банку».
Тобто споживачам, які захочуть робити покупки у цій торговій мережі з кешбеком, спочатку доведеться відкрити картку в певному банку.
Теоретично, український кешбек від держави вигідний для українців, оскільки дозволяє отримувати частину грошей від покупки назад на картку. Скажімо, якщо повертатимуть 10% вартості товару, то за пальто від вітчизняного виробника за 4 тисячі гривень можна буде повернути 400 гривень.
Як саме перераховуватимуть кешбек від держави — питання поки що відкрите. Не виключено, що в хід підуть картки «єПідтримки» в «Дії», які вже готові, і запустити їх у програму було б найпростіше.
Втім, не виключено, що кешбек можна буде виводити на будь-які карти, які є в наявності.
Але можуть бути умови щодо витрачання цих коштів. Як варіант — їх дозволять витрачати тільки на купівлю українських товарів. Тобто купив українське, отримав кешбек, і знову купив вітчизняний продукт.
«Такі умови можуть бути вигідні тим покупцям, які й так купують українські товари, вони таким чином зможуть накопичити певну суму та отримати бонусну покупку», — каже Кулакова.