Чому це може статися, в статті для «Мінфіну» написав віце-президент «Концерну Галнафтогаз», член Української ради бізнесу Василь Даниляк.
Українська рада бізнесу з самого початку уважно слідкувала за процесом створення Бюро економічної безпеки. Адже останніми роками розслідування економічних злочинів у сфері бізнесу використовувалося в Україні часто-густо з метою здійснення незаконного тиску на підприємців. Враховуючи кількість цих органів — починаючи з Державної фіскальної служби та закінчуючи економічними підрозділами низки силових відомств — така практика набула загрозливих масштабів для вітчизняної економіки.
Саме тому важливо було створити єдиний орган, який би розслідував економічні злочини. Нещодавно Верховна Рада ухвалила проєкт закону № 3087-д «Про Бюро економічної безпеки». Тішить, що істотну частину правок до документу, запропонованих УРБ, законодавці врахували. Зокрема, норму про те, що БЕБ підпорядковуватиметься Кабміну, а його діяльність згодом координуватиме Мінфін. Також цим документом усувається дублювання функцій Національної поліції, СБУ та підрозділів ДФС під час розслідування економічних злочинів. Гранична кількість працівників Бюро — 4 тисячі осіб, що дозволить не розпорошувати зусилля, а зосередитися на аналізі та протидії системним фінансовим порушенням.
Значну увагу у документі приділено кадрам, котрі працюватимуть у новому правоохоронному органі. Їх обиратимуть шляхом прозорого конкурсу, перед працевлаштуванням претенденти проходитимуть психофізіологічне опитування із застосуванням поліграфа, а нагляд за їхньою діяльністю здійснюватимуть спеціалізовані прокурори. Є надія, що у новому Бюро економічної безпеки працюватимуть найкращі, відповідно, і зарплати їм встановлено цілком ринкові — щонайменше 20 прожиткових мінімумів.
Тепер головне, щоб закон виконувався саме так, як задумано, а не перетворився на черговий «каральний» орган. Для цього потрібно, щоб в роботі БЕБ превалювала не оперативно-слідча, а інтелектуальна складова. Тобто, співробітники Бюро повинні проводити моніторинг господарських процесів у сфері бізнесу, аналізувати відповідні економічні явища та процеси та, за можливості, попереджати вчинення правопорушень у сфері економіки. Звісно, для цього у співробітників Бюро повинен бути широкий доступ до даних і відомостей. Це питання повинно бути врегульовано окремим документом.
Є ще одна проблема, яка непокоїть бізнес і може звести нанівець усі позитиви прийнятого закону. Це — прийняття відповідних змін до КПК з метою завершення законодавчого регулювання діяльності БЕБ. Наразі у Верховній Раді розглядається два законопроєкти: 3959 та 3959−1. Якщо перший законопроект видається цілком прийнятним (за умови включення до нього низки норм щодо визначення загроз та пріоритетності розслідувань), то другий законопроект 3959−1 — містить у собі низку недоліків та небезпек. Він суперечить не лише філософії закону про створення БЕБ, але й передвиборчими обіцянками Президента України та партії «Слуга Народу».
Читайте також: У Раді визначилися, які функції виконуватиме Бюро економічної безпеки
У програмі Володимира Зеленського прописано, що правоохоронні органи перестануть чинити тиск на бізнес, СБУ перестане займатися економічними злочинами, а програмні засади «Слуги Народу» передбачають «позбавлення СБУ, ГПУ та Нацполіції непритаманних їм функцій ущемлення бізнесу».
На жаль, законопроєкт 3959−1 не закріплює виняткового права БЕБ розслідувати економічні злочини та створює передумови для можливості делегування окремих повноважень БЕБ щодо такого розслідування іншим правоохоронним органам. А це означає, що, задекларувавши створення єдиного органу для розслідування економічних злочинів, депутати намагаються залишити «шпаринку» для правоохоронців продовжувати чинити тиск на бізнес.
Якщо врахувати усі зазначені ризики, ухвалити помірковані зміни до КПК, які б регулювали діяльність БЕБ, це дозволить Україні істотно просунутися вперед на шляху досягнення економічної безпеки.