Коли Нацбанк може виходити на ринок

«У разі доцільності Національний банк може проводити операції з державними цінними паперами на вторинному ринку, попередньо визначивши чіткі та прозорі критерії такої участі.

Водночас у разі проведення операцій із державними цінними паперами Нацбанк дотримуватиметься свого зобов’язання уникати будь-яких форм фіскального домінування над монетарною політикою»,  - повідомив голова Ради НБУ Богдан Данилишин.

Читайте також: Шмигаль: Держава може викуповувати ОВДП на вторинному ринку в окремих випадках

Передісторія

У липні міністр фінансів Сергій Марченко заявляв, що наразі немає потреби в тому, що НБУ купував ОВДП на вторинному ринку.

Читайте також: Інвестиції в ОВДП. Марченко закликає українців довіряти облігаціям

Заступник голови НБУ Дмитро Сологуб у липні зауважував, що банки мають можливість купувати ОВДП за рахунок кредитів рефінансування. Таку ж заяву ще в квітні робив тодішній заступник глави Нацбанку Олег Чурій.

1 квітня цього року Рада НБУ скасувала пункти свого рішення від 13.07.2018 «Про Стратегію монетарної політики Національного банку України», якими Нацбанк зобов'язали:

  • утримуватися від проведення операцій, що можуть мати ознаки прямої або непрямої підтримки бюджетних видатків;
  • утримуватись від здійснення операцій з купівлі державних цінних паперів, а також встановити параметри щодо верхньої межі обсягу державних цінних паперів в портфелі НБУ.

Читайте також: Скільки можна заробити на достроковому продажу ОВДП

Мінфін очікує, що дефіцит держбюджету в 2020 році складе 7,5%, а в 2021 році — 6% ВВП.

Інвестиції в ОВДП: 10, 25% річних в гривні + 0,2% бонус від «Мінфіну»

Планові показники бюджету

  • У квітні Верховна Рада внесла зміни в держбюджет на 2020 рік, якими план доходів було знижено на 119,8 млрд грн (до 975,8 млрд грн), план видатків — збільшено на 82,4 млрд грн (до 1266,4 млрд грн), а дефіцит зріс на 202,1 млрд грн (до 298,4 млрд грн).
  • У документі було закладено збільшення обсягу держзапозичень на 277,5 млрд грн (до 642,7 млрд грн), у т.ч. внутрішніх запозичень — на 146,5 млрд (до 377,6 млрд грн), а зовнішніх — на 131 млрд грн (до 265,1 млрд грн).