Психолог Ілля Полудьонний розповів MC.today про те, з яких причин не працює фінансова грамотність, і як на успіх у кар'єрі може впливати наш дитячий досвід.

Діти не народжуються з готовими знаннями про себе або світ. Звичайно, генетика грає свою роль, але уявлення про стосунки, суспільство або роботу формуються виключно вихованням, навчанням і культурою.

Наше ставлення до грошей і багатства залежить від середовища і ставлення до цього батьків. Також накладає свій відбиток спадщина радянської культури, яка часто заважає дітям йти до фінансового успіху.

Гроші — інструмент влади в сім'ї

У багатьох сім'ях стосунки з дитиною будувалися через гроші: ними заохочували, як покарання могли відібрати заощадження або обмежити кишенькові витрати. Тобто гроші були інструментом дії і вбудовувалися у «вертикаль влади» в сім'ї.

Пізніше замість «горизонтального» відношення до грошей («у мене є навички і знання, я обміняю їх на ресурси, це вигідно для всіх учасників обміну») формується «вертикальне» — ніби десь є дорослий «регулятор», і якщо ви будете себе добре поводити, він дасть вам грошей.

Звідси проблеми, які часто ховаються за фразою «Я дуже боюся попросити про підвищення зарплати».

Справа в тому, що відносини з батьками сформували відчуття, ніби про гроші треба просити, благати або як ще їх заслужити. І це підміняє і закреслює більш здорові уявлення про переговори рівних людей і обмін між ними.

Читайте також: Скільки зараз платять безробітним і як отримати державну допомогу

Гроші пов'язані з соромом і почуттям провини

До цієї категорії відносяться батьки, які хотіли «бути як всі, і не висовуватися»: їм було соромно намагатися отримати більше грошей, і ці переживання вони передавали дітям.

Це могла бути сім'я робітничих, які завжди жили скромно і думали, що треба старатися для суспільства і для держави, і вона тобі з часом віддячить.

Установка «багатим бути соромно чи небезпечно» може бути пов'язана з острахом виділитися і накликати на себе біду. Часто тут є історичний контекст, наприклад, досвід розкуркулення кілька поколінь тому.

Провина перед тими, хто живе гірше, теж може виявитися потужним гальмом для отримання та накопичення багатства.

Діти таких сімей цілком можуть добре заробляти, але заробіток завжди супроводжується сумнівами і докорами: чи можу я купити айфон, якщо моя бабуся живе в однокімнатній квартирі і в неї стара пральна машина? Чи можу я поїхати у відпустку на Балі, якщо батьки все літо щось висаджують і прополюють на дачі?

У таких сім'ях у відповідь на новину про дорогу покупку ніколи не скажуть: «Як добре ти попрацював! Як я пишаюся тобою!» Швидше будуть закочувати очі і спробують присоромити або звинуватити: «Ну зрозуміло… Жируешь… Ну що ж. Можеш собі дозволити».

Читайте також: Коли карантин закінчиться — світ буде іншим. Поради бізнесу від Білла Гейтса

Гроші викликають заздрість

Коли у відповідь на якесь бажання всередині виникає енергія — це нормально. Якщо правильно її направити, можна отримати бажане. Але буває, що цю енергію «зливають» в коло «заздрість — знецінення».

Мова про людей, які обурюються, коли бачать чуже розкішне життя по телевізору: «Ух! Накрали! Шахраї!» За цією злістю ховається бажання теж красиво жити, але відкрито про нього не говорять і вже точно нічого в цьому напрямку не роблять.

Дитина тут отримує суперечливе послання: з одного боку, дуже хочеться бути багатим, але з іншого − виходить, що «багаті — зло: шахраї, спекулянти, синки крутих батьків».

Що найгірше — дитина не отримує ніяких знань про те, як наблизитися до достатку на практиці. Насправді, щоб стати багатим, потрібно спробувати побути багатим або хоча б бачити багатих людей поблизу, в якості живої рольової моделі.

Читайте також: Як правильно зберігати й інвестувати гроші в кризу

Постійний страх залишитися без грошей

До цієї категорії відносяться діти, чиї батьки вічно жили в страху і говорили: «Завтра нам буде нічого їсти!» (навіть якщо це не так), «А раптом зі мною завтра щось станеться, тоді що?!»

Такі діти чуйно сприймають фоновий страх і, до речі, стають забезпеченими частіше за інших. Так вони намагаються заповнити цю дитячу тривогу, що чогось не вистачить, і більше ніколи не стикатися з цим страхом.

На жаль, навіть отримавши багатство, вони рідко вміють ним насолоджуватися: вони напружено примножують і зберігають капітал, постійно турбуються, що все закінчиться, кошти зникнуть або їх відберуть. Грошей ніколи не стає достатньо, і розслаблення та кайф так і не приходять.