Рекомендую наступний підхід, щоб завжди легко розбиратися в платіжному балансі.
А. Спершу формується ПОТОЧНИЙ РАХУНОК. Це операції «купив-продав, переслав, попрацював-заплатили». У ньому по суті всього 3 частини: 1) сальдо зовнішньої торгівлі товарами і послугами; 2) сальдо доходів (основний прихід — зарплати «з-за бугра», основний догляд — відсотки і дивіденди по власності нерезів тут); 3) сальдо трансферів (в народі «перекази заробітчан», хоча чого там тільки немає).
Б. Паралельно це сальдо фінансується. Є прямі інвестиції (ПІІ). Є безліч інших фінансових потоків (купівля боргів, інших цінних паперів і т.п.). Там же знаходиться баланс операцій з готівковою валютою (так-так, вважається що перехід в готівковий долар — це відтік валюти з України). Потім є фінансування від великого і могутнього МВФ.
В. І вже в самому кінці зводиться СУМА сальдо поточного рахунку і його фінансування. На закриття балансу в нуль використовуються золотовалютні резерви України.
+ Оскільки баланс ніколи не зводиться за наявною статистикою, то завжди є рядок «помилки та упущення».
* * * Відповідно, отримуємо таку міні-таблицю.
Зверніть увагу на оплату праці, отриману з-за кордону. У нас дуже люблять говорити про заробітчан, представляючи при цьому готівку в безвізових маршрутках, але приріст валютних надходжень як раз активніше за тими, хто отримує зарплату з-за кордону на українські рахунки.