kvaterchuk
Юрій Кватерчук
Зарегистрирован:
17 февраля 2021

Последний раз был на сайте:
1 марта 2021 в 14:49
Просмотров профиля:
Сегодня: 0
Всего: 133
Подписчики (1):
ochimovskaya
Татьяна Очимовская

Юрій Кватерчук - блог

Место работы:
Голова Ради Асоціації «Кола українських будівельників» (КУБ)
Facebook:
https://www.facebook.com/kvaterchuk
Блог
Комментарии
Валютный форум
Отзывы
Горячая линия

Загроза фальстарту: як підготувати український будівельний ринок до впровадження ВІМ-технологій

1 марта 2021, 13:29   + 0 голосов Написать комментарий

Днями Кабінет міністрів затвердив Концепцію впровадження технологій будівельного інформаційного моделювання в Україні. Як вважається, застосування ВІМ-технологій – один із ключових кроків цифрової трансформації будівництва, яке може мати надзвичайно позитивний вплив на галузь і відкриє перед нею нові можливості.

Втім, аби скористатися цими перевагами, необхідно нарешті позбутися головних проблем будівельного сектору України, несумісних із сучасними практиками на ринку: реформа органів контролю, створення електронної системи у будівництві тощо.

Наразі ж ми, на жаль, маємо чергову спробу поєднати інновації з нереформованим середовищем, що у підсумку замість ефекту зростання може призвести до безладу і нівелювання потенційних можливостей технології.

ВІМ-технології – простіше кажучи, створення за допомогою спеціальної програми 3Dмоделі майбутнього будинку, що включає у себе всю можливу інформацію про об`єкт – як показує світовий досвід, ефективно сприяє розв`язанню цілого пласту проблем у сфері будівництва. Йдеться насамперед про поліпшення безпеки, прогнозованість впливів, збільшення ефективності проектів, зменшення собівартості об`єктів тощо. Відтак віртуальне будівництво об’єкту – перед тим, як втілювати проект на будівельному майданчику – стає звичним технологічним етапом, який поступово впроваджуватиметься й у вітчизняну будівельну практику.

Згідно з концепцією Уряду, ще майже два роки триватиме підготовчий період: створення умов законодавчого, нормативно-правового регулювання та нормативно-технічного забезпечення. А також навчання замовників, проєктувальників та експертів, яких готуватимуть до використання ВІМ-технології. Першим показником готовності галузі до інновації мають стати успішно реалізовані пілотні проєкти.

Часу на втілення технології, здавалося би, є цілком достатньо. Адже лише через два роки, тобто, починаючи із 2023 року, передбачається законодавчо затвердити принцип обов`язковості у використання ВІМ-технології: на окремих об`єктах – складних, дорогих, небезпечних. Надалі ж, як ми бачимо із Концепції, держава має намір стимулювати суттєве розширення кола замовників цієї технології – спершу до всіх будинків, спорудження яких здійснюється за державної підтримки. І лише потім розширюватиме критерії обов’язковості використання ВІМ-технології і для об’єктів, які будують за приватні кошти. При цьому використання технології планується впроваджувати на всіх етапах життя об’єкту: від проектування до експлуатації та знесення.

Не можна не погодитися із численними міжнародними експертами, що новітня технологія поліпшить якість проектування, допоможе усувати помилки ще на етапі проектування об`єкту, а також дозволить точніше прорахувати затрати, що сприятиме зниженню собівартість будівництва тощо.

І справді, ВІМ-технології мають величезні потенційні можливості. Втім, одразу ж постає питання: наскільки буде готовий вітчизняний ринок до впровадження цієї моделі – особливо в обумовлені Концепцією терміни, у тому числі фінансово та організаційно? Адже, на мою думку, найбільшою перепоною до впровадження ВІМ-технологій є сам стан будівельного ринку в Україні, особливо надто повільні темпи його реформування. І тут ми бачимо, що часові рамки на впровадження технології є не такими вже й великими, як це здається на перший погляд, — особливо, враховуючи, як довго у нас тривають процеси із реформування будівельної галузі.

Сьогодні чи не головною проблемою галузі є «заморожена» реформа органів державно-архітектурно будівельного контролю, що призводить до законодавчої невизначеності, пробуксовування у роботі і відтак створенню нерівномірних умов для різних забудовників. Ми досі стоїмо на роздоріжжі із ДБН, і профільне міністерство постійно відкладає впровадження європейських стандартів, так званих єврокодів.

Але чи не найбільшою проблемою вітчизняної будівельної галузі сьогодні — яка аж ніяк не сприятиме поширенню ВІМ-технології в Україні – залишається незавершеність і незахищеність Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Роботи із її створення ведуться вже не перший рік, впроваджено перші експериментальні черги. Але говорити про стабільну роботу електронних систем в будівництві в Україні ще зарано, особливо з огляду на захист інформації. Складно уявити, що в країні, де ніяк не вирішать питання з електронними реєстрами, можна успішно створювати куди більш складні електронні системи, яких потребують ВІМ-технології.

Переконаний, новітні електронні технології — це наше майбутнє, яке необхідно наближувати, але на нинішньому етапі куди ефективніше було б сконцентруватися на поточних невирішених проблемах. Адже поєднувати інновації з безладом – означає мінімізувати їх потенційно позитивний вплив на галузь. Тож дуже сподіваюся, що в наших реаліях впровадження ВІМ-технологій таки опиратиметься на підготовлену базу, — уже на перших етапах впровадження Концепції.

 

ДБН дають добро на готелі та гральні автомати в нових ЖК. Чому це дивна історія

18 февраля 2021, 10:21   + 0 голосов Написать комментарий

Намір Міністерства розвитку громад і територій України внести зміни в існуючі Державні будівельні норми щодо дозволу розміщувати в житлових будинках готелі та хостели викликав певне занепокоєння та дискусії в експертному колі.

Опублікований проєкт Змін № 1 ДБН В.2.2-15:2019 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення» передбачає виключення готелів і хостелів із переліку заборонених видів діяльності в житловій площі. Багато експертів пов'язали це рішення з відновленням дозволу з 2021 року на гральний бізнес в Україні. Відповідно до Закону № 768-IX «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», казино дозволено розміщувати в готелях категорії «п'ять зірок», а букмекерські контори та зали гральних автоматів, починаючи з готелів категорії «три зірки».

Таким чином, якщо запропоновані Мінрегіоном зміни будуть введені в дію, законодавчих перешкод щодо появи залів гральних автоматів та букмекерських контор на територіях житлових комплексів не буде, що викликає певне занепокоєння у деяких категорій населення. А в діях Мінрегіону цілком можна угледіти ознаки лобізму.

Втім, я хотів би поговорити трохи не про це. Можна мати різні точки зору на етичність та припустимість грального бізнесу, але вся ця історія дає привід вкотре звернути увагу на те, як і ким в Україні формуються сумнозвісні ДБН. І зайвий раз пересвідчитися, що в цілому підхід до технічного регулювання в будівництві не відповідає вимогам часу.

Запропоновані Мінрегіоном зміни розробляв підпорядкований міністерству ПАТ «Український зональний науково-дослідний і проєктний інститут по цивільному будівництву (ПАТ „КИЇВЗНДІЕП“). До підготовки цього документу більше ніхто допущений не був. Тобто в формуванні запропонованих змін не брали участі ані представники будівельного бізнесу, ані представники споживачів продукції цього бізнесу, а для усіх нас було б доволі корисно поцікавитися, чи хочуть потенційні покупці нерухомості в нових житлових комплексах, аби там розміщувалися хостели та зали ігрових автоматів. Зрештою житло будується саме для його майбутніх мешканців, а організація міського середовища є одним з важливих чинників у формуванні ціни та попиту на будівельну продукцію.

Втім, те що проєкт запропонованих змін потрапив до медіапростору і ми маємо сьогодні змогу висловлювати своє бачення хоча б у блогах та соцмережах, уже є позитивом. Але було б куди ефективніше цілеспрямовано залучати кола будівельників та споживачів під час розробки проєкту змін, а не постфактум, коли будь-які зауваження і пропозиції можуть бути просто проігноровані.

Але найважливіше, на мою думку, це те, що обговорення припустимості розташування та роботи того чи іншого бізнесу в межах житлової забудови має відбуватися аж ніяк не в рамках формування Державних будівельних норм.

Справа в тому, що технічне регулювання в будівництві, в рамках якого і створюються державні будівельні норми, та регулювання підприємницької діяльності, в рамках якого визначаються обмеження для роботи того чи іншого бізнесу, в тому числі і грального – це абсолютно різні функції. І регулювання бізнесу не має майже ніякого відношення до технічного регулювання в будівництві.

Переконаний, що підхід, коли в рамках технічного регулювання у будівництві держава намагається контролювати те, що не має прямого стосунку до власне будівельних робіт, є спадком радянщини, якого варто якнайскоріше позбутися. Технічне регулювання в будівництві має бути саме „технічним“, тобто залежати виключно від законів фізики та рівня розвитку будівельних технологій, а не від уявлень тих чи інших чиновників щодо регулювання приватного бізнесу. ДБН мають визначати, як потрібно будувати, щоб будівлі та споруди відповідали критеріям надійності, безпеки та комфорту, а не те, які види бізнесу можуть чи не можуть розміщуватися в будівлі.

Звичайно, існують певні види господарської діяльності, які потребують відповідної техніки, яка з міркувань безпеки може експлуатуватися виключно в спеціально обладнаних приміщеннях, а ніяк не в житловій забудові. Втім, це стосується специфічних галузей господарювання, таких як хімічна промисловість, енергетика, медицина тощо, але подібні застереження не мають жодного відношення до грального чи готельного бізнесу чи будь-якого іншого, обмеження щодо якого не носять технічного характеру.

Ніхто не сперечається з тим, що будь-який приватний бізнес має працювати за правилами, які встановлює держава, але ці правила повинні впроваджуватися законами, а не технічним регулюванням. А приймати закони мусить законодавчий орган, обраний українським народом, який за Конституцією є єдиним джерелом влади, а не орган виконавчої влади, в якого зовсім інші функції.

Переконаний, Мінрегіон, який в рамках технічного регулювання встановлює правила, де можна, а де не можна розміщувати об'єкти грального бізнесу, просто виконує непритаманну йому функцію, перетворюючи тим самим технічне регулювання в політичне та бізнесове. Саме тому я, як і багато інших девелоперів з Асоціації „Кола українських будівельників“, послідовно відстоюємо точку зору, що технічним регулюванням в будівництві має займатися, не профільне Міністерство, а окремий орган технічного регулювання, що формується та керується не політичною доцільністю, а суто технічними можливостями.

В Україні уже скоро рік, як триває реформа містобудування, що на старті передбачала впровадження нового підходу до технічного регулювання в будівництві та створення відповідного Агентства. На жаль, останнім часом ми побачили розворот реформи в інший бік, попри те, що без принципових змін у підході до формування ДБН буде вкрай складно розраховувати на пришвидшення розвитку будівельної галузі, викорінення корупції та підвищення якості будівництва.