Для Mozart. Думаю, что в период с понедельника по среду давление на гривну и на межбанке, и на наличном рынке снизится. Тем более, что за прошлую неделю НБУ продал 695,1 млн долларов на межбанке, что несколько снизит свободную гривневую ликвидность у потенциальных покупателей валюты на торгах. Так что с учетом вестей от США ситуация для гривны улучшится. По сроку более трех месяцев — посмотрим на ситуацию на фронтах и на успешность и эффективность получаемой помощи от США в войне (имею ввиду в первую очередь вооружение, но во вторую — живые деньги в украинский бюджет). По перспективам свыше 3 месяцев надо будет говорить в июне, начале июля, когда часть средств Европы и США уже украинский бюджет потратит, а вопрос о реструктуризации внешних долгов будет ключевым для понимания объемов ЗВР осенью-зимой 2024 года. Тогда (июнь- июль) и можна будет говорить о раскладе на сроки свыше 3−6 месяцев и по курсу, и по ЗВР, и по перспективам ситуации с нашим ВВП за 2024. Ну и конечно, ключевое — фронт.
Для Mozart. Не надо передергивать — про «ждунов» было почти месяц назад. И тогда многие вводные на украинском валютном рынке, политической обстановки вокруг американской помощи Украине и ситуация вообще в нашей экономике были несколько другими. И Вы об этом прекрасно знаете. Более того — «разогрев» сейчас курса до 40 гривен, во многом нужен и власти, и Минфину, и частично Нацбанку — для решения текущих проблем латания «дыр» бюджета в условиях зависания вопроса о помощи Украине из США. Об этом тоже откровенно написал в статье. Не факт, что при удачном решении этой проблемы — курс снова не постараются активно загнать ниже 40 гривен — в коридор 38,50−39 гривен, что условиях нашего низкообъемного межбанка и ведущей роли НБУ, как главного продавца валюты — не сложно. Так что не надо подводить под этой моей статьей выводов, которые я не озвучивал. Пока рассматриваю курс 40 и выше — как пожарная палочка-выручалочка для правительства, Минфина и частично НБУ на период неопределенности с помощью от США и ведения переговоров с западными кредиторами по реструктуризации внешнего долга. Там дедлайн практически до конца лета максимум. Поэтому все зашевелились. Кроме этого — я остаюсь приверженцем гривны даже в этих условиях. Можете посмотреть мои рекомендации по краткосрочным вложениям на срок инвестирования в 3 месяца. Там до 60−70% именно гривневые вложения и только до 30−40% валютные. Так что никакой зрады нет.
Для financialGenius. Спасибо за такую оценку моей работы. Насчет сравнения Нацбанка Украины и Центрального банка Израиля — у них изначально разные вводные для работы, что существенно влияет на их реакцию и поведение. Из Израиля не уехало 6,5 млн человек за границу, у Израиля в структуре ВВП по многим статьям — значительное превосходство в продукции и услугах с высокой добавочной стоимостью (мы же пока все равно остаемся сырьевой экономикой и очень большим весом «тени»), в Израиле нет таких разрушений за 2 года войны. Это кроме того, что интеграция Израиля в западную экономику как минимум раз в 20 больше, чем Украины. Поэтому решения, которые принимает НБУ совершенно непременимы были бы к Израилю и наоборот. И основное — израильская экономика в значительной степени «завязана» на относительно свободном движении капитала в свою страну с развитым фондовым рынком. В Украине за все 30 лет фондовый рынок явно умышленно держат в зачаточном состоянии, что позволяло и частинчо позволяет и сейчас олигархату получать колоссальные преимущества при распределении валового национального продукта. Не говоря уже о корупции, а часто и некомпетентности многих управленческих решений власти. Причем — это проблема от эпохи Кучмы только усугубляется. К сожалению. Пока так. Поэтому сравнивать решения НБУ и банка Израиля — это как сравнивать технологию посадки рассады в украинских черноземах и пустынях Израиля. Вода одна, две руки, а технологии и стартовый посевной материал — разный.
Для Олександр Міщенко. Ви дещо помиляєтесь. Частина з тих, хто виїхав за кордон в 2022 році та якось більш-меньш влаштувався там на роботу поки і в 2023 та в 2024 році і частково перераховують сюди валюту на підтримання тих родичів, хто залишився тут і частково (якщо роблять все по чесному) платять з отриманих там доходів податки не тільки там в бюджет, але й тут (не всі, хтось ці вимоги нашого законодавства ігноріть і т.д.). Але чим дальше — тим більше вони будуть асимілюватися там, перетягувати родичів туди, змінювати громадянство. Тому десь до 2025−2026 року вплив втрати населення Україної буде відчутним на всіх показниках економіки нашої країни, Потім цей вплив буде дуже швидко зменшуватися.
Для Dmytro Dundych. Все насправді залежить від 3 основних факторів -1) війна та обсяги втрати виробничого та енергогенеруючого потенціалу (вплине на все від ВВП до дохідної та витратної частини бюджету) 2) обсяг і реальний графік надходження міжнародної допомоги (планування дій Нацбанком та Мінфіном, розмір ЗВР) 3) результати перемовин по реструктурізації зовнішніх боргів (вплине на розмір ЗВР та ситуацію з державними фінансами взагалі). + ще спращює розмір негативного сальдо торгівлі.
Мій прогноз при розвитку подій не гірше ніж зараз на фронтах та з обстрілами, та отриманні всієї американської обіцяної допомоги «живима» грошима в межах 8−9 млрд доларів та виконанням своїх фінзобов язань іншими західними партнерами: облікова на кінець року 12,5−13,0% річних, реальна інфляція 10−11% рік до року, депозити в гривні до 13% річних (з врахуванням податків — до 10,465 % річних для інвестора, ОВДП на термін до року до 14% річних (не має оподаткування, чиста дохідність). Зростання офіційного курсу долара до запланованих бюджетом 40,7 -41 гривні на кінець року.
Для Олександр Міщенко. Про «відтік 6,5 млн населення» можна вже забути, вони поїхали ще на початку 2022, вже 2 роки ми живемо у реаліях 30−31 млн населення і цей фактор ніяк вже не впливає у 2024 у порівнянні з 2023.
Цей фактор впливатиме і в 2023, і в 2024 році, і далі. Бо втрачаємо ВВП, ринок внутрішнього споживання, податки і так далі.
Для Mozart. Дякую. Поки вважаю, що без контрольованої девальвації все ж таки не обійдемося. По крайнім мірі, до моменту чіткого розуміння по термінах і сумах реальної американської допомоги в фізичних коштах на рахунки уряду. З поправкою на ситуацію на фронті та міжнародні події — в першу чергу, переговорів щодо реструктурізації зовнішніх боргів.
Для w33. Дякую за таку оцінку моєї роботи.
Інфляція ітак неминуча при такому дефіциті бюджету — питання в її обсягах в умовах війни та поки що зриву графіку поставок воєної допомоги та фінансів від США на цбому етапі і за рахунок чого буде закритий цей бюджетний дефіцит — якщо друкарський верстат — це і інфляція, і зростання курс. Все — пішов робити домашні справи. Ще раз — Вам гарного дня і мирних вихідних.
Для orest frank. Але Ви забули, що був курс долара і 40 і визе на початку 2023 року, потім просідання майже до 36, 6 і нижче, потім знову зростання до 37−38−39 гривень, тому тут говорити про те, що йде девальвація — достатньо условно. Зараз, я би сказав так — йде цикл зростання на фоні невизначеності з американскьою допомогою. Стосовно ручного управління — по факту воно почалося вже в різних варіантах з початку війни у лютому 2022 року — тому що всі введені валютні обмеження і надають змогу Нацбанку проводити це ручне управляння в тій чи іншій частині. Тому щось нового від НБУ поки не очікую. Все — вихідні, потрібно зробити купу справ. Гарного Вам дня і мирних вихідних.
