Кабмін хоче посилити контроль за статками заможних українців

19 липня документ вперше з'явився у порядку денному профільного урядового комітету — за крок до розгляду на Кабміні. Проте Мінфін його відкликав. з планами доопрацювати і повернутися до цього питання у вересні. Офіційне пояснення — законопроект не повністю відповідає заявленим у ньому цілям.

Чого хоче уряд: Законопроект про посилення контролю за статками заможних українців містить важливі зміни, які передбачені Дорожньою картою щодо впровадження міжнародних стандартів прозорості та обміну інформацією. 

• Він дозволить Україні реалізувати вимоги з впровадження Стандарту обміну інформацією за запитом (EOIR) та Стандарту автоматичного обміну фінансовою інформацією (AEOI).
• Ще одна причина — у 2017 році Україна приєдналася до плану BEPS (Base erosion and Profit Shifting). План BEPS — це комплекс міжнародних заходів з протидії розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування, розроблений країнами G-20 і членами ОЕСР.

В розумінні Мінфіну платник податків з високими статками — це той, хто відповідає одному з цих критеріїв.

• Платник є кінцевим бенефіціаром великого платника податків.

Великий платник податків — юридична особа або постійне представництво нерезидента в Україні з обсягом доходів за рік, що передує звітному, понад 50 мільйонів євро. Також великими вважаються платники, які сплатили до держбюджету більше 1 мільйона євро податків. При цьому сума сплачених податків без митних платежів повинна перевищувати 500 тисяч євро.

• Багатий українець — той, хто напряму чи опосередковано володіє 10 і більше відсотками статутного капіталу або права голосу придбаних акцій податкового резидента іншої держави з доходами більше 1 млн євро за рік, що передує звітному. Багатими вважатимуться українці з річним доходом понад 50 млн гривень.

Отже, якщо платник податків має статус «особи з великими статками», це буде відображатися в державному реєстрі фізичних осіб.

Для багатих українців законопроект запроваджує штрафи за несвоєчасне подання податкових декларацій. Розмір штрафу — 10% від суми нарахованого податку на доходи фізичних осіб.

Крім цього, податківці зможуть довше перевіряти декларації заможних громадян. Так, згідно із запропонованим міністерством варіантом, контролюючі органи матимуть право перевірити правильність даних у податкових деклараціях протягом 3650 днів (10 років) з дня подання декларації.

Якщо законопроект запрацює, то банки надаватимуть ДФС розширену інформацію про своїх заможних клієнтів на письмову вимогу податківців. Йдеться про залишок коштів на рахунках, операції списання та зарахування коштів. ДФС фактично отримає доступ до банківської таємниці.

Що це дасть: Мінфін переконує, що відповідна інформація дозволить виявляти осіб, які ухиляються від сплати податків, запобігати виведенню коштів з України і поповнювати бюджет.

При цьому співрозмовники ЕП в уряді запевняють, що наразі йдеться поки що про посилення контролю за багатими українцями. Підвищення податків не планується.

Що далі: Доопрацювання законопроекту може тривати як мінімум до вересня.

Перспективи його прийняття нечіткі. Провести документ через Кабмін та парламент буде складно, тому що він зачіпає кілька чутливих моментів.

• Перший стосується розкриття банківської таємниці. 
• Другий пов’язаний з можливим тиском з боку податківців після отримання нових повноважень на платників.
• Третій — доступ ДФС до банківської таємниці напередодні виборів може мати непередбачувані наслідки і розкрити небажані фінансові зв'язки.