Роман Корнилюк

Укрексімбанк (FinScore = B за 2 кв2020) - є державним банком зі значним рівнем зовнішньої підтримки (за рахунок коштів державного бюджету), що позитивно впливає на його загальну надійність попри характер динаміки решти фінансових показників, з якими можна ознайомитись детальніше в досьє банку на YouControl, вкладка «Фінанси» > «Фінансовий скоринг».

В ренкінгу фінансової надійності головне не місце банку, а категорія, в яку він потрапляє. ПАТ АКБ «АРКАДА» перебував у найнижчій групі з FinScore = D (1.64), що за методикою означає: "Ймовірність несприятливих фінансових наслідків: Висока;  Фінансова стійкість: Незадовільний рівень." Ренкінг складено за підсумками 2 кварталу 2020 р., про високу ймовірність банкрутства індекс свідчив і в попередні квартали. Банк було визнано неплатоспроможним НБУ у 3-му кварталі 2020 р., що підтвердило прогнозну точність методології індексу автоматизованої оцінки стійкості банків FinScore від YouControl.

«зачем она нужна» - хоча б для аналізу і тюнінгу систем ризик-менеджменту, приклад - деперсоналізована інформація про клієнтські портфелі важливі для налаштування скорингових систем, антифрод-рішень, які можуть розробляти треті сторони на замовлення того ж банку. Окремі дані про стан рахунків цікаві клієнтам, які користуються агрегаторами рахунків з різних банків і мобільними додатками для моніторингу і планування бюджету та заощаджень. У кінцевому підсумку - звісно платить клієнт, який хоче надійних, зручних і якісних банківських послуг, з використанням усіх можливостей діджиталізації. Може долучитись держава для побудови єдиної інфраструктури, і правил гри, але її витрати оплачують ті ж клієнти.

Банки купують інформацію, щоб якісно здійснювати свою роботу, наймають людей, які вміють аналізувати інформацію. Банки продають її, але зашиту в умовах і специфікаціях банківських продуктів. За процес збору, обробки і аналізу інформації в кінцевому підсумку платить клієнт банку. Якщо ж врахувати західний тренд на дезінтермедіацію, зростання частки інвестиційних операцій у банках,  а в наших банках - ролі комісійних доходів, інформаційних продуктів у вигляді інтернет-банкінгу та інших смартфон-рішень - банківські продажі все більше набувають рис продажу інформаційного продукту. Торгують - не в прямому, а переносному значенні, тобто предметом діяльності банку є не стільки грошові ресурси самі по собі, скільки інформація, що дозволяє ефективно працювати з ними. Роль інформації в банківській діяльності вища, ніж у багатьох інших сферах.

Ризики кібербезпеки, звісно, зростатимуть. Ці задачі якраз на порядку денному і в технічних, і в юридичних колах ЄС. Але загальний тренд на розвиток open banking поки ніхто не відміняв і він сприймається як данність. https://www.fintechnews.org/stronger-security-needed-before-open-banking-arrives/ Щодо описаного Вами  кейсу, то передача інформації про рахунки може бути частковою. І це не дорівнює повному доступу до рахунку. Повний доступ до рахунку є лиш у клієнта, банк має забезпечити процес точної ідентифікації клієнта. Відбір і ліцензування компаній, що мають доступ до інформації в навколобанківській екосистемі, їх категоризація за рівнями доступу - це теж окремий процес, який у ЄС контролюється банком, однак в нормативних рамках PSD 2.

«Если говорить об Украине, то до европейского уровня открытости банковских данных ей надо пройти длинный путь» -  мова тут йде про PSD2 - регламентації можливості відкриття API самими банками для третіх сторін за згоди клієнтів. При цьому дійсно великий пласт роботи було зроблено НБУ у напрямку відкритості з 2014 року, про що і зазначено нижче.

Не варто сприймати текст так буквально. Звісно банки не повинні торгувати чужими даними, про це і не йдеться в тексті. Банки роблять бізнес на інформації, агрегуючи, аналізуючи і трансформуючи її. З цього і випливають ключові функції банку, що полягають у трансформації грошових ресурсів за строками, ліквідністю, обсягами і тд. Робити це ефективно без налагоджених бізнес-процесів обробки інформації не можливо. Банки, маючи вищий доступ до інформації, а головне вміння її обробляти заробляють на подоланні асиметрії інформації. Саме це і вкладав у зміст фрази «торгівля інформацією». Це не передбачає продажу жодних конкретних даних, а більш якісне і економне виконання функцій по залученню і розміщенню грошових ресурсів, на основі кращої обізнаності за своїх клієнтів. По решті питань теж можна дискутувати.

Дякую за гарне доповнення щодо врахування спеціалізації і бізнес-моделі банку в його досьє. Але якщо говорити про індекс BankFinScore — його ціль полягала саме в оцінці надійності і даним інструментом користуються не лише фізичні особи, а й корпоративний сектор, не лише вкладники, а й інші контрагенти даних фінансових установ. Методика індексу від YouControl, на відміну від B2C підходів звичних рейтингів від ЗМІ, спрямована на інформування не лише рітейл-, а й корпоративних клієнтів. Крім того, оцінка не є жорстко дискретною. Якщо наявних банків з А видається мало, можна звернути увагу і на сегмент банків з індексом B, які близькі числовими значеннями до А. Щодо Привату — методика оцінює виключно фінансові ризики і фінансовий стан на конкретну дату. Індекс будується автоматично, без залучення ексертеих корекцій. Про юридичний ризик, пов'язаний із невизначеністю з судами, було написано в початковому тексті матеріалу дослідження, а в реальному часі сигнали нефінансового характеру можна моніторити в модулі Експрес-аналіз YouControl.

Погоджуюсь, кожен би отримав. але дехто отримав би і не по заслугам.