Мінфін - Курси валют України

Встановити
kingcity
Зареєстрований:
27 грудня 2015

Останній раз був на сайті:
26 січня 2022 о 23:30
Перегляд профілю:
Сьогодні: 0
Всього: 8598

kingcity - блог

Пол:
мужской
Город:
Львів
Место работы:
принциповий тунеядець
Блог
Коментарі
Валютний форум
Відгуки
Гаряча лінія

Хто в курсі - поясніть

26 грудня 2019, 10:00   + 16 голосов 7 комментариев

Так як на сайті немає гілки, присвяченої кредитним бюро, задаю питання тут: у нас тут у темах, присвячених кредитам і кредитним картам, часто згадують УБКІ (Українське бюро кредитиних історій). Але крім нього у нас ще є ПВБКІ (Перше всеукраїнське бюро кредитних історій), МБКІ (міжнародне бюро кредитних історій), БКІ УКБ (Бюро кредитних історій «Українське кредитне бюро»)… Чим вони між собою відрізняються і у кого найповніша база і найточніша інформація ?

 

«Ефект юрби» - дієвий метод впливу у всі часи

6 грудня 2019, 15:07   + 90 голосов 28 комментариев

Як на мене, частково ця стаття перегукується з тією, яку виклав Andrey M у своєму блозі (Шизофрения вокруг нас). Але судіть самі.

Один французский учёный подметил удивительную особенность нашего сознания и написал свой главный труд по этой проблеме. На котором вырос весь пиар и манипуляции массовым сознанием современности.

Личный секретарь Сталина в 1920-х годах Бажанов писал, что книга Гюстава Лебона «Психология толпы» была одной из настольных книг Ленина.

Лебон предсказал важную роль толпы в наше время и дал методы управления толпой. Чем и пользуются политики. Скажем, Гитлер использовал технологию упрощённых лозунгов. Сейчас вы увидите как и почему она работает. Но для начала нужно очертить — что такое «толпа».

Вспомните, как ведёт себя косяк сельди. Когда рыбы получают сигнал об опасности, то моментально и одновременно разворачиваются и меняют направление.

А автомобили на светофоре? Водители стоят на красный. Загорается зелёный и видят сигнал все водители одновременно, но начинают ехать они постепенно, начиная с первого автомобиля, а не моментально, как стая сельди.

Водители — это не толпа, а организованная группа. Каждый из них обдумывает свои действия. На таких тоже можно влиять. Но влиять на толпу проще и эффективнее, потому что толпа не думает, а действует моментально по сигналу лидера, как каждая отдельная селёдка в стае.

Так что же такого особенного подметил Лебон, что ему уже 100 лет низко кланяется любая власть планеты?

А дело всё в том, что любой человек в толпе, как бы перестаёт быть человеком и становится частью духа толпы. Он теряет всю свою культурную надстройку и превращается в нечто животное, первобытное. Вот что пишет Лебон.

В толпе «сознательная личность исчезает, причем чувства и идеи всех отдельных единиц, образующих целое, принимают одно и то же направление. Образуется коллективная душа, имеющая, конечно, временный характер, но и очень определенные черты… Индивид, пробыв несколько времени среди действующей толпы, под влиянием ли токов, исходящих от этой толпы, или каких-либо других причин – неизвестно, приходит скоро в такое состояние, которое очень напоминает состояние загипнотизированного субъекта».

Лебон предсказал наступление «эры масс» и связал с этим общий упадок культуры. В силу низкого интеллекта больших масс людей ими правят бессознательные инстинкты — убить или изнасиловать для них как «доброе утро».

И главное — толпа нелогична. Более того, толпа не приемлет логики. Чем меньше логики в посылах толпе, тем эффективнее она выполняет приказы.

Вспомните, некоторые политики несут такую околесицу с экрана… И мы удивляемся, как можно быть такими глупцами! Но всё это неспроста.

Теперь-то вы понимаете, что эти политики вещают для людей, которые вовлечены в толпу политических страстей, а не для вас, которые понимают и задумываются над сказанным. Но и для вас есть свои технологии, так что не расслабляйтесь.

А такая технология маразма и называется — «упрощённые лозунги», её-то и применял Гитлер. Сегодня особенно любят перед выборами использовать такую технологию. Иногда билборды кричат такую чушь, что волосы шевелятся от удивления. Например, на последних выборах в Украине все города обвесили лозунгом от Тимошенко: «Снизим цену на газ в 2 раза». Но как это они сделают — не поясняли. И это ещё скромно было.

Под конец избирательной компании появился некий Каплин, который украл и усилил посыл: «Снизим цену на газ в 4 раз». И это не шутка.

Задача любой нынешней власти — превратить общество в толпу. И не имеет значения кто у власти: Путин, Зеленский или Трамп.

Опасность превращения народа в толпу грозит любой культуре – через реформы школ, ослабление традиций и осмеяние авторитетов, воздействие рекламы, телевидения, интернета и массовой культуры, возбуждая несбыточные притязания и пропаганду безответственности. Всё это — признаки технологий «толпообразования».

 

Справа Дубневичів - «поїзд зрушив» чи фарс нової влади у старих традиціях ?

16 листопада 2019, 12:24   + 15 голосов 64 комментария

Думаю, що про події, які розгортаються в останні дні навколо братів Дубневичів, чули всі – новини про зняття депутатської недоторканності з Ярослава Дубневича, члена депутатської групи «За майбутнє», колишнього голови комітету Верховної ради з питань транспорту, його арешт і вихід на свободу опублікували чи не всі ЗМІ України. Це й не дивно, адже Ярослав Дубневич став 1-м «доторканним» депутатом нової ВР 9-го скликання. Особисто я з інтересом слідкую за цими подіями – це вихідці з Львівщини, одні з найвпливовіших людей у регіоні, тут про них було відомо ще задовго до того, як про них заговорили по всій Україні (а це сталось після того, як вони стали депутатами ВР). Народ Львівщини присвоїв їм титул «галицьких королів».

Першою «ластівкою» у нинішній справі проти них (а до цього була не одна справа і не один скандал) стала новина у львівських регіональних ЗМІ про обшуки у будинку Богдана Дубневича – старшого з братів та на сьогоднішній день екс-нардепа. Під час обшуків було вилучено iPhone XS з перепискою з різними абонентами, флешку з файлами контактів (зокрема на ній був файл з назвою Кучма.contacts), два блокноти з записами, документи, які свідчать про недостовірність даних у деклараціях Дубневичів, а також договори дарування та позики готівкових коштів, розписки про отримання грошей і т.д. Слід зауважити щодо файлу Кучма.contacts – на разі невідомо, чи мова йде про екс-президента Кучму чи про про радника директора фірми Дубневичів ТОВ «Енергія» Ігоря Кучму. Далі – зняття недоторканності з Ярослава Дубневича, історія з його заставою і арештом. Десь трохи і насмішила і обурила мене ця комедія з арештом – напевне ніяк не міг «король всегалицький» повірити, що його можуть «закатати в каталажку», тому і кричав на весь світ, що готовий до арешту, навіть речі зібрав, заставу він платити не буде, бо ні у чому не винен та й грошей на неї не має. Це при тому, що у попередні роки вони з братом декларували мільйони доларів та сотні мільйонів гривень готівкою. І на цьому фоні особливо цинічно виглядали заклики одного з помічників Дубневича – він закликав допомогти Дубневичу зібрати кошти на заставу.Реакція багатьох людей була відповідна – у коментарях і соцмережах з`являлись іронічні пости з проханням опублікувати номер картки щоб можна було скинути «бідолазі» сотню-другу гривень. Опинившись у камері, пан нардеп різко позицію змінив – кошти на заставу знайшлися та були внесені, у СІЗО він пробув менше доби. Мабуть сервіс тамтешній не сподобався: ) .

Наступний етап – пройшли обшуки у керівників підприємств, власниками яких є Дубневичі.

Хто ж вони такі, ці «братики-акробатики», звідки взялись і як пробрались на бізнесовий та політичний Олімп? Самі звичайні хлопці, народились у с.Зубра, яке нині впритул межує зі Львовом, у простій сім`ї – батько водій, мати швачка.Обоє закінчили взуттєве ПТУ, працювали на взуттєвих підприємствах. У 1988 Богдан відкриває майстерню по ремонту та виготовленню взуття, виготовляє там взуття з пластику, так звані «мильниці».У 1989 Ярослав започатковує кооператив з виробництва взуття, там вже виготовляють «балетки». Приблизно у цей період відбувається подія, яку без перебільшення можна назвати переломним моментом у долі наших «героїв» — на них звернув увагу Георгій Кірпа, тодішній 1-й заступник начальника Львівської залізниці.Невідомо, з якого приводу і при яких обставинах відбулось це знайомство, але факт, що воно зіграло ключову роль у подальшій кар`єрі братів.Та у 1989-му стається халепа – Богдан Дубневич попадає на лаву підсудних і отримує тюремний строк 8 років за розкрадання державного майна в особливо великих розмірах (ст. 86-1 Кримінального кодексу УРСР). Сам Богдан стверджує, що він став «політичною жертвою» — відмовився співпрацювати з радянським режимом.Версія, як на мене, сміхотворна – чим міг підприємець середньої руки, яких було тоді вже тисячі по всій країні і який на той час ніяким боком не пхався до політики, так допекти радянській владі? Є і інша, неофіційна, але дуже розповсюджена версія – він «підставився» за одного з родичів Кірпи, взявши на себе його вину. Якихось офіційних підтверджень цьому немає, але є деякі факти, які непрямо можуть свідчити на користь цієї версії. Зокрема те, що термін свій він до кінця не відбув – у 1992р.був звільнений достроково за станом здоров`я, у нього «знайшли» серйозні проблеми з очима і визнали практично сліпим.Дивним був процес прийняття цього рішення — Дубневич, відбуваючи покарання у Чернівецькій області, пройшов лікарське обстеження в Одеській області, а рішення про його звільнення прийняв суд міста Дрогобич Львівської області. При цьому після звільнення жодних відомостей про хвороби Дубневича більше немає.Як можна зауважити з численних фотографій, станом на сьогоднішній день Богдан Дубневич навіть окулярів не носить. Не завадила «важка хвороба» наступного року стати йому головою сільськогосподарського виробничого підприємства «Львівське», яке було створено на базі колишнього радгоспу у рідній Зубрі. І незабаром помічником голови підприємства стає його молодший брат Ярослав. У цьому ж 1993 стається ще одна знакова для братів подія – Георгій Кірпа стає начальником Львівської залізниці. Діяльність він здійснює у «кращих традиціях» — докладає максимум зусиль, щоб перетворити успішне державне підприємство на власний бізнес-проект.Звичайно, без надійних партнерів у такій справі не обійтися. І наші «братани» ними стали. Вони отримують вигідні підряди на роботи, отримують замовлення для Львівської залізниці, зокрема на виробництво і поставку пластикових виробів, водночас Кірпа використовує їхні підприємства як «прокладки» у своїх махінаціях.

Велику роль для бізнесу Дубневичів зіграло і знайомство з Михайлов Костюком – майбутнім начальником Львівської а згодом і Укрзалізниці.Не можу сказати коли воно відбулось – до «відсидки» Богдана чи після, але цей факт зіграв свою знакову роль в успіху братів.

У 2003 році брати переходять на новий рівень своєї бізнес-діяльності – засновують НВП «Колійні технології», яке згодом перейменовують у корпорацію «Колійно-ремонтні технології», або скорочено – корпорацію «КРТ». Практично зразу це підприємство стає «куркою, що несе золоті яйця», отримуючи багатомільйонні замовлення від залізниці, зокрема на колійні кріплення. Кількість нулів у контрактах фірми росте пропорційно з кар`єрним ростом Кірпи.

Помаранчева революція та смерть Кірпи на якийсь час пригальмовують бурхливу діяльність підприємства, та у лютому 2008 р. начальником Укрзалізниці стає вищезгаданий Михайло Костюк і всі відпрацьовані схеми отримують «друге дихання». «Корпорація КРТ» фактично стає монополістом на поставки залізничних кріплень. Всі вимоги тендерів та технічні умови до продукції пишуться виключно під фірму Дубневичів, щоб не допустити до участі у тендерах конкурентів або визнати їх продукцію такою, що не відповідає вимогам.І хоча неодноразово спливали факти, що аналогічну продукцію не гіршої якості можна було закупити у конкурентів «КРТ» або й за кордоном по значно нижчих цінах, ситуацію це не міняло. Ось лише один приклад: https://www.chesno.org/akb/case/1214/ .Поставляють Дубневичі також дизельне паливо для залізниці.

Необхідно трохи розказати про історію появи залізничного скріплення (КПП-5), яке поставляє «Корпорація КРТ» залізниці. Розроблене воно було до 2000р. у державному науково-конструкторському технологiчному бюро шляхового господарства «Укрзалiзницi», яке очолював тоді Володимир Говоруха. Але при патентуванні винаходу він стикнувся з тиском згори – його змусили записати Михайла Костюка та Ярослава Дубневича як співавторів винаходу. Важко уявити який вклад у цей винахід міг внести Ярослав Дубневич, якщо на той час він не те що спеціальної (залізничної), а й взагалі вищої освіти не мав.Бюро отримало тоді за розробку 50 000 грн. (прибл. 6000 – 6200 USD по тодішньому курсу), колектив – зарплату і на тому все.У подальшому цей винахід наша «гоп-компанія» просто відібрала у його автора.Яким чином — не знаю, по одній з версій у нього внесли якусь формальну незначну зміну і перепатентували вже на себе.У всякому разі маємо факт – винахід, який приносить мільйонні прибутки людям які не мають жодного стосунку до його створення, своєму справжньому автору не приносить ні копійки, хоч той міг би мати немалі дивіденди.Лише за час керівництва Костюка Укрзалізницею (2008-2011рр.) Дубневичі отримали замовлень на 3 млрд.грн. Значна частина ж отриманих коштів виводилась братами «у тінь» через фіктивні фірми та конвертаційні центри.

Треба сказати, що хоча залізничний бізнес є найважливішим та найприбутковішим напрямком діяльності Дубневичів, але ним вони не обмежуються.Сферою їх інтересів є будівельна галузь (фірми «Будінвест, «Львівцентробуд», «Архібуд», «Технобуд»), виробництво будматеріалів («Галкерамзит», завод «Шляхзалізобетон», Рівненський завод залізобетонних конструкцій), комунальна теплоенергетика (ТЕЦ Новояворівська та Нового Роздолу), сонячну енергетику (ТОВ «Ліг Агро»), горілчаний бізнес (ТМ «Абсолютний стандарт»), медіасфера («Львівська газета», FM-радіо «Галичина» інтернет видання «Галнет»). І це далеко не повний перелік.

З приходом до влади Януковича для Дубневичів настали важкі часи. Поступово контроль над Укрзалізницею отримали «донецькі».Такий ласий шматок, як «корпорація КРТ» не міг пройти повз їхню увагу. Братам відрізали доступ до залізничних тендерів і багатомільйонних контрактів. Активізувалися силові структури, в офісах Дубневичів розпочалися численні «маски-шоу». Хоч всі ці події добре «потріпали» бізнес Дубневичів, важкі часи вони пережили. Головне – їм вдалося зберегти всі патенти на продукцію.Щоправда, окремі з них стали власністю кіпрської компанії «КRТ Investments LTD» (назва нічого не нагадує? ), відтак гроші за їх використання тепер благополучно осідають на офшорних рахунках наших героїв.

З приходом до влади Порошенка життя стало налагоджуватись.Брати швидко зорієнтувались у ситуації і прихилились до політичної сили нового Президента. Богдан Дубневич став представником Президента у Львівській обл. Став відроджуватись бізнес. Уже в серпні 2014-го свій перший залізничний тендер виграє афільована з Дубневичами фірма «Експозиція». А наступного року до переможної участі у державних торгах повернулася і головна фірма сімейства — «Корпорація КРТ».

Не можна обійти стороною політичну діяльність Дубневичів. На певному етапі свого шляху брати зрозуміли, що політика може дати потужний поштовх для розвитку бізнесу, а доступ до влади і вплив на прийняття певних рішень відкривають широкі можливості для фінансового зростання. Немале значення мало і отримання недоторканності, ну і звичайно брати прекрасно розуміли, що будучи під крилом певної політсили чи владоможців їм буде значно простіше безкарно здійснювати свої афери. Почали вони свою політдіяльність скромно – Ярослав став депутатом у райраді рідної Пустомитівщини. І дуже скоро цей регіон став їхньою «вотчиною», а тамтешні депутати перетворились на послушних «кнопкодавів», які покірно голосували за потрібні Дубневичам рішення. Богдан замахнувся зразу на Верховну Раду, але тоді ще його час не прийшов – вибори він програв. Далі була Львівська обласна рада, а звідтам вже відкрився шлях у Верховну Раду.

Треба сказати, що Дубневичі ніколи не були перебірливими у виборі політсили для співпраці. Головний критерій – партія повинна бути провладною або близькою до влади і членство у ній повинно приносити економічні дивіденди.Тому то і опинялись постійно то під одними то під іншими партійними прапорами.Першою їхньою партією стала Аграрна партія (головним львівським аграрієм був тоді губернатор Михайло Гладій), потім БЮТ (зблизились з цією політсилою коли Ю.Тимошенко стала прем`єром), далі «Відродження» (не дивно з огляду на бізнес братів, цю партію ще називали «партією залізничників»), з приходом до влади Порошенка переметнулись в «Удар», а далі – в БПП. Перед парламентськими виборами деякі аналітики задавались питанням, чи не стануть брати «слугами народу», але видно ті ще вагаються.

До речі, поговорюють, що у 90-і Богдан Дубневич був близький до СДПУ(о) і особисто до Віктора Медведчука.

Всю діяльність братів супроводжують регулярні скандали, викриття і т.д. На сьогоднішній день Богдан фігурував (чи фігурує) у 46, а Ярослав – у 41 антикорупційному розслідуванні.

Я наведу для прикладу лише два епізоди, які спали мені на пам`ять.

На початку 2012 р. за ініціативи Івана Деньковича та групи депутатів було розпочато розслідування щодо ухилення від сплати податків та відмивання коштів «корпорацією КРТ», були оприлюднені деякі факти які підтверджували ці звинувачення. Але «братани» швидко все «порішали», розслідування було припинено, а «КРТ» перетворилась вже… на одного з найбільших платників податків у Львівській області і одного з найсумлінніших.

Другий епізод – відносно недавня справа (січень 2018) про незаконне заволодіння понад 300 мільйонів кубів газу «Нафтогазу» на суму понад 1,4 мільярда гривень компаніями Дубневичів «Енергія-Новий Розділ», «Енергія-Новояворівськ» та «Енергія». Поки що теж ця справа «заглохла»…

У певних ЗМІ частенько з`являються дописи про «благодійність» братів – як за їхнього сприянні побудовано школу чи відремонтовано дорогу. Але придивимось ближче до цих «благодіянь». У більшості з них прослідковується одна схема: використовуючи свій вплив, брати лоббіюють виділення бюджетних коштів на будівництво чи ремонт певного об`єкту, а тоді самі ці кошти і «освоюють» — роботи виконують фірми братів.Але цим не переймаються рядові громадяни – їм головне кінцевий результат, школа чи дорога збудована, а все решта їх не цікавить, тому часто люди ще їм і вдячні. За свій рахунок брати не такі щедрі – можуть, наприклад, оплатити автобус прочанам, бажаючим відвідати монастир на території області, чи джерело у сусідній області, або організувати чемпіонат з рибалки – просто зібравши людей з вудками на березі озера і виставивши їм казан кулешу.Можуть подарувати іконостас церкві чи якесь приладдя школі. Не більше. Була інформація про їхню волонтерську допомогу воїнам АТО та їх поїздки на передову – не можу детально про це нічого сказати, знаю лише, що не все з того, що вони возили на передову, закуплено ними – багато речей придбано чи пожертвувано іншими людьми, вони їх просто доставляли.Але повторюю, зараз я не готовий детально говорити за які кошти і звідки бралась ця допомога.

Є в українців давнє прислів`я — «не дай Боже з Івана пана».Це у повній мірі стосується наших героїв.Люблять вони повиставляти напоказ свою заможність. Їхній маєток у рідній Зубрі давно вже став місцевим взірцем стилю «бикоко» (іронічна назва, якою активісти Майдану охрестили у свій час маєток генпрокурора Пшонки – кричуща розкіш без всякого смаку і стилю). А взагалі у їхній власності сотні об`єктів нерухомості і не тільки на Львівщині, земельні ділянки, дорогі авто і звичайно мільйони готівки у різних валютах. Місцеві ЗМІ склали навіть карту нерухомості Дубневичів: https://zaxid.net/zhurnalisti_stvorili_onlaynkartu_neruhomosti_brativ_dubnevichiv_n1405808. І то, ця карта застаріла, вона 3-річної давності, якщо я не помиляюсь, за останніми даними у власності братів і їх сімей зараз знаходяться 273 об`єкти нерухомості. Одним з цих об`єктів є кам’яниця у самому серці Львова — на площі Ринок. На початку 16 століття вона належала австрійському лікарю Гепнеру. Однак тепер вона належить Богдану Дубневичу – він купив її за майже 17 млн грн. Це пам’ятка архітектури, всіяна латинськими написами як ось: «Вхопити Бога за бороду», або ж «Де багатство, там і друзі».На першому поверсі цієї споруди її новий власник облаштував ресторан.

На одному із з'їздів БПП Богдан Дубневич «засвітився» у годиннику з платини Ulysse Nardin Forgerons Minute Repeater ціною від $213 500 до $305 000.

Якось у одній приватній розмові я почув, що на одній з зустрічей з педагогами на Пустомитівщині, Богдан Дубневич похизувався, що вартість його мештів є більшою, ніж річна зарплата вчителя.

Що можна сказати сказати у короткому підсумку? Опинившись у потрібному місці у потрібний час двоє звичайних хлопців, середньої руки підприємців розпочали сходження на бізнесовий та політичний Олімп по принципу «для досягнення мети всі засоби хороші», а метою були і є гроші. При цьому не дуже рахувались з буквою закону та не обтяжували себе якимись принципами та мораллю. Дійшли до того, що стали крутити свої афери вже майже відкрито, будучи впевненими у власній безнаказаності та вседозволеності. Але, як кажуть, «скільки нитці не витись, кінець все одно настане». Хочеться вірити, що це він власне і настає, попри те, що дотепер їм все сходило з рук… Поки писався допис, з`явилась інформація, що Кабмін ініціює передачу Новояворівської ТЕЦ, яка належала братам Дубневичам, групі «Нафтогаз України» для оплати заборгованості підприємства і відновлення опалювального сезону в регіоні. «Чем занималась частная компания-управитель все это время — с этим должны разобраться соответствующие правоохранительные органы … В каждой несостоятельности в решении проблемы есть имя и должность. Представители полиции этим занимаются. », — заявил премьер-министр работникам ТЭЦ – так пише видання OilPoint. Може дійсно, «поїзд зрушив» — влада стала боротись з олігархами? У цьому разі нинішня справа Дубневичів може стати «лакмусовим папірцем» для теперішньої влади – показати чи дійсно нова влада хоче боротись з засиллям олігархів і якщо так, то чи достатньо у неї для цього сил та засобів. Чи це просто переділ сфер впливу, намагання «віджати» бізнес і т.д. Час покаже, а поки що «ставлю на голосування» свої варіанти подальшого розвитку подій і фіналу історії:

1.Все «порішається» як завжди – комусь заплатять, з кимось домовляться, натиснуть і справа вчергове «заглохне».

2.У них «відіжмуть» бізнес (принаймні частину), позбавлять політичного і суспільного впливу і лишать у спокої.

3.Брати не стануть чекати фіналу, виведуть які можливо активи за кордон, що не зможуть – перепишуть на людей зі свого оточення і самі втечуть «за бугор».

4.Правосуддя восторжествує, брати отримають немалі тюремні строки з конфіскацією майна, сядуть у тюрму, а їхні статки поповнять бюджет держави.

Отож голосуєм… Або пропонуєм свої варіанти.

P.S. При написанні допису була використана інформація з відкритих джерел. Допускаю, що при викладенні фактів могли закрастись дрібні неточності, які не впливають на загальну суть сказаного. Всі висновки та твердження є моєю власною думкою.

 
 

Сміттєва криза 2016-17 — криза навпаки. Чи криза здорового глузду.

8 жовтня 2019, 10:08   + 0 голосов 76 комментариев

Пишу цей допис дуже спонтанно. Просто не зміг залишити поза увагою новину, яку щойно прочитав і на фоні неї згадались події 2-3-х річної давності у Львові. Що це — яскравий приклад нашої дурості і безалаберності? Відверта диверсія? Ще щось 7 Зрештою, кожен хай робить висновки сам.

https://www.unian.ua/ecology/trash/1834494-smitteva-kriza-u-lvovi-groysman-obitsyae-dopomogti-i-prosit-pidtrimki-u-meriv-inshih-mist.html

та от це: https://http://kurs.com.ua/ua/novost/134716-zachem-ukraina-pokupaet-musor-iz-evropi-tunisa-i-filippin/

Не виходить коректно вставити 2-ге посилання. При вставці автоматично з`являється «http://», якого не повинно бути. Потрібно скопіювати посилання в адресну строку браузера і відредагувати, видаливши http://. Тоді посилання нормально відкриється.

P.S. Для наглядності додаю ще два матеріали з фото і відео, які ілюструють картину у місті у цей період.

https://www.dw.com/uk/%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2-%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D0%B8-%D1%81%D0%BC%D1%96%D1%82%D1%82%D1%94%D0%B2%D0%BE%D1%97-%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%B8-%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BC%D0%B0-%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%B6%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B0-%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BE/a-39429007

https://daily.rbc.ua/ukr/show/lvov-zhivet-vremena-musornogo-krizisa-1498050546.html

 

А от це рішення правильне!

27 вересня 2019, 17:02   + 45 голосов 40 комментариев

Коротко суть: при розгляді спору Приватбанку з позичальником, Верховний суд визнав, що договір з банком повинен бути підписаний клієнтом особисто і завірений належним чином, якщо цього зроблено не було, то вимоги банку не мають жодної юридичної сили. І це правильно. В останній час у банках (не тількиу Приваті) стало популярним розміщувати на сайті «договір Оферти» а клієнт підписує лише «згоду на приєднання» до цієї «публікації» — інакше не назвеш.Це давало широкі можливості банкам для різних маніпуляцій, міняючи на свій розсуд і коли завгодно умови договору на сайті (який адмініструє банк). Вперше я з таким стикнувся ще напевне років 5-6 тому, відкриваючи картку у USB-банку. Тоді я заповнив лише заяву на відкриття картки і карт.рахунку, в ній же було сказано, що я погоджуюсь з договором Публічної оферти, розміщеним на сайті. Ніяких документів на руки я тоді взагалі не отримав, що тоді дуже здивувало — виходить, що у випадку якихось ускладнень, я не те що відстоювати свої права не зможу, я навіть і доказів не зможу надати, що я клієнт банку (хіба що картку з моїм іменем). Але прецедент створено, сподіваюсь, що така практика почне відходити у минуле. Можу лише запропонувати: в якості альтернативи підпису «від руки» можна використовувати ЕЦП.

https://ubr.ua/finances/banking-sector/privatbanku-zapretili-trebovat-s-ljudej-denhi-na-osnovanii-dohovorov-na-sajte-3886932

Текст постанови:

https://zib.com.ua/ua/print/139333-rozdrukivka_z_saytu_banku_umov_kredituvannya_-_ne_dokaz_-_vs.html

 

Фінмон послаблюють?

25 вересня 2019, 20:13   + 15 голосов 4 комментария

Несподівана ініціатива. До чого б це? Популізм? Загравання з народом? Взагалі цікаво — з одного боку всезагальне декларуання, з іншого — послаблення контролю за походженням грошей. Навіть були ініціативи по зменшенню порога готівкових розрахунків і тут раптом...

https://ubr.ua/finances/finance-ukraine/kabmin-vtroe-povysit-porohovuju-summu-podpadajushchuju-pod-finansovyj-monitorinh-3886900?utm_medium=referral&utm_http://source=kurs.com.ua&utm_campaign=you_can_get_more

 

Платіжні карти - вкотре про безпеку та раціональність використання

17 вересня 2019, 11:48   + 69 голосов 152 комментария

Відправною точкою для написання цього допису стала стаття у новинах про японського касира, який запам`ятовував дані карт клієнтів, потім заносив їх у окремий зошит і крав з них кошти. Там же, у коментарях до цієї статті вчергове зайшла мова про безпеку використання карт і я дав обіцянку одному з учасників форуму поділитись своїм досвідом безпечного а також раціонального використання карт (мінімізація комісій). Я не запропоную нічого геніального чи досі небаченого і нехай простять мене банківські «гуру», якщо мої поради видадуться їм простими до елементарності, але можливо вони стануть у нагоді менш досвідченим користувачам.

1. Карт повинно бути декілька і від різних банків. Не можна одну і ту ж карту використовувати для всіх цілей – зняття готівки, покупки в інтернеті, розрахунки у торгово-сервісній мережі, отримання-відправка переказів. Це пов`язано як з безпекою, так і з мінімізацією витрат – різні тарифні пакети передбачають різні умови – якісь карти вигідніше використовувати для зняття готівки, якісь для здійснення переказів і т.д..

2. При отриманні карти я відразу ж витираю з неї код CVV, попередньо записавши його окремо. Сюрприз для недобросовісних офіціантів та продавців, які люблять сфотографувати дані карти. Та й при втраті карти утруднить крадіжку коштів з неї.Взагалі дані всіх карт, включно з PINами та CVV у мене видрукувані на окремому листку, який лежить у надійному місці, поряд з іншими документами.

3. Важливий момент – переконатись, що по карті підключено 3D Secure та встановити ліміти. Ліміти краще не завищувати, їх завжди можна підняти при потребі.По операціях, якими не планую користуватись – ставлю заборону або нульовий ліміт. Взагалі, у плані настройок безпеки мені подобається «Монобанк» – набір опцій які дають можливість гнучкої настройки, є функції, яких і немає у інших банків (до прикладу, динамічний CVV).

4. Для мобільних додатків у мене виділено окремий смартфон. На ньому встановлено системне програмне забезпечення, антивірус і банківські та фінансові мобільні додатки.Все. Нічого більше.

5. В якості фінансового номера використовую окремий контрактний номер. Він служить виключно для роботи мобільних додатків і спілкування з банками та отримання від них повідомлень. Ніде він не світиться, нікому його не даю і нікуди з нього не дзвоню, крім банків у яких обслуговуюсь.

6. Стараюсь з фінансового смартфона не користуватись публічними мережами wi-fi (у готелях, кафе, на вулицях і т.д). Дотримуюсь цього правила навіть за кордоном. У моб.операторів є зараз пакети для інтернету у роумінгу на різний термін – вважаю, що краще заплатити зайві півтори-дві чи навіть три сотні гривень за пакет на якийсь термін, ніж ризикувати своїми фінансовими даними.

7. При роботі з веб-версією інтернет-банкінга у браузері повинна бути відкрита лише вкладка з ним.

8. Найкращий спосіб оплати в інтернеті – віртуальна дебетна карта. Поповнюю таку карту переважно безпосередньо перед здійсненням оплати. Відкрити її не проблема у багатьох банках, навіть не виходячи з дому і безкоштовно.І я вважаю дуже небажаним світити в інтернеті кредитні картки з встановленим кред.лімітом, особливо на невідомих сайтах.Хоча сам трошки цим грішив – коли у банку «Конкорд» проходила акція «15% кешбеку за розрахунок на AliExpress картою Golden Dream”, то розраховувався нею на Ali. До сервісів Google Pay та ApplePay я теж волію підв`язувати віртуальні карти.

9. Щодо поповнень карток – так склалось, що в радіусі 200м від мого будинку є по 5-6 терміналів iBox та Easy Pay. Поряд також відділення «Альфа-банку», де є банкомат з функцією cash-in з доступом 24/7. Тому користуюсь переважно цими засобами (є картки, у яких не береться комісія за поповнення через вказані термінали). При потребі перекидаю кошти на інші карти за допомогою p2p сервісів на сайтах банків. Деякі банки не беруть комісію за такий переказ, якщо на їхньому сайті поповнюється їхня ж карта. А деякі – і за переказ зі своєї карти на карту іншого банку. Потреби для здійснення перекидок можуть бути різні –наприклад перекинути кошти на віртуальну карту для здійснення покупки в Інтернеті, чи поповнити карту, якою мені вигідніше розрахуватись (наявність кешбеку чи вигідніший курс конвертації), якщо виникла потреба зняти готівку – відповідно вигідніше зняти гроші з картки, де немає комісії за зняття.

10. Взяв собі за правило не тримати на карткових рахунках великих сум – краще частіше поповнювати картку по мірі необхідності, тим більше, що складностей з цим немає. Якщо все таки виникає необхідність тримати на карті «заначку», то краще скористатись для цього ощадним рахунком чи депозитом з можливістю поповнення та зняття коштів 24/7 і перекидати кошти з них на картковий рахунок по мірі необхідності. І безпечніше, та й вигідніше – якась копійка у вигляді відсотків накапає. Прикладами таких рахунків та депозитів є рахунок «Дохідний сейф» у «Альфа-банку» та депозит «Вільний» у «ПУМБі». Є, звичайно, банки які нараховують відсотки безпосередньо на залишок по карт.рахунку. Але на картрахунках, повторюю, я стараюсь великих сум не тримати.

11. Маю у своєму арсеналі ко-брендові карти «Easy Pay» від банку «Форвард» та «Portmone» від «Кредит-Дніпро», вони підв`язані до одноіменних сервісів, користуюсь ними виключно для сплати послуг на цих сервісах. Поповнюю їх безпосередньо перед оплатою чітко на суму запланованих платежів. Ніяких коштів на них не тримаю.

12. Ще одна порада для покупок в інтернеті. Здійснювати покупку на іноземному сайті, який виставляє ціни у USD чи EUR вигідніше з карти у відповідній валюті ніж з гривневої. Це може позбавити багатьох незручностей – курс конвертації по картках може бути менш вигідний, ніж обмінний, за конвертацію валюти може братись комісія, курс при покупці може відрізнятись від курсу при списанні коштів з рахунку не у кращу сторону і т.д. Але не завжди є валютна карта, а якщо є, то на ній може не бути коштів і т.д. Та і як я казав, для покупок в Інтернеті краще використовувати віртуальну карту. Для таких цілей я користуюсь сервісами, які надає «Монобанк» та банк «Конкорд». Хоча зауважу, такі сервіси можна отримати і у інших банках, наприклад, у «Приватбанку». Отже: в обох цих банках у мене є гривневі карти а також віртуальні валютні карти. Що там, що там відкриваються вони (віртуальні карти) «у два кліки» і безкоштовно. Далі обираю товар на сайті. Тоді здійснюю он-лайн покупку валюти на суму вартості товару (користуюсь тим банком у якого вигідніший курс на момент здійснення операції).Куплена валюта попадає на мою віртуальну валютну картку, з неї здійснюю оплату.

13. Якщо потрібно отримати переказ від когось (особливо від малознайомої чи незнайомої людини) – краще не давати для цього реквізити кредитної карти. Можна скористатись дебетною або віртуальною картою.

14. Картки, якими не користуюсь тривалий час – блокую за допомогою відповідних опцій у інтернет-банкінгах. Розблокувати картку при потребі таким самим чином – справа кількох хвилин.

15. Навіть якщо карткою деякий час не користуюсь – все одно періодично переглядаю у інтернет-банкінгу залишок. Це теж може допомогти уникнути багатьох проблем – наприклад, вчасно побачити якесь нарахування (у випадку зміни тарифів чи якісь пені і т.д.). Достатньо подивитись відгуки на Мінфіні – відгуків типу «картка рік лежала, я її не рухав, а потім виявилось, що у мене заборгованість» — не один десяток (а може і не одна сотня).

З огляду на вище сказане, скажу, що в основі всіх цих правил лежать три постулати:

1. Конфінденційність – понад усе. Це стосується і збереження в таємниці даних карти, підв`язування карти до різних сервісів (особливо маловідомих), участі у різних «акціях», де вимагається повідомити дані карти (як приклад – нещодавня широкомасштабна афера, яка нібито проводилась фірмою «Adidas»), дзвінків «працівників НБУ» та «співробітників служб безпеки» банків з вимогами надати дані карти та коди з СМС для «здійснення ідентифікації» чи «розблокування карти». Навіть якщо вам вірно називають банк, звертаються по-імені та по-батькові – це не аргумент для розголошення конфіденційної інформації – кодів безпеки і т.д. Витоки персональних даних з банків траплялись.

2. «Добрий господар всі яйця в одній корзині не тримає» — каже давнє народне прислів`я і воно актуальне і понині. Не варто акумулювати великі суми на одній карті – це корисно як для безпеки коштів (у випадку шахрайства, блокування чи якогось збою постраждає лише частина коштів), так і для мінімізації витрат – при потребі можна скористатись картою, у якої вигідніші умови для даної операції (відсутність комісії за зняття готівки, наявність кешбеку і т.д). Зрештою, при потребі завжди можна перекинути гроші з карти на карту і у багатьох випадках є можливість зробити це без комісії, або принаймні з невеликою комісією.

3. Облік і контроль – залізне правило. Картка активно працює чи тимчасово «відпочиває» – контроль за залишком і рухом коштів повинен періодично здійснюватись у будь-якому випадку для запобігання різним «сюрпризам», приклад яких я навів вище.

Це правила, вироблені мною для себе ж і може комусь деякі з них здадуться непотрібними, нелогічними чи взагалі нісенітницею, банківським спеціалістам деякі з них можуть здадитсь елементарними, примітивними і взагалі такими, про які не раз говорилось. Але «повторение – мать учения». І все це перевірено на особистому досвіді і він переконує мене у їх актуальності.

Якщо хтось має щось додати, запропонувати чи покритикувати – «милості просим»…

 

Monobank - здається з`явився його... конкурент ? клон ?

5 серпня 2019, 19:10   + 0 голосов 2 комментария

У ставшого за останній час популярним і розрекламованого Монобанку нещодавно з`явився… хм… не знаю, як правильніше назвати — клон? конкурент? Ще якось? Проект має назву «Тодобанк» і працювати буде під ліцензією Мегабанку. Поки що виглядає як «підробка» Моно — з назвою розробники не заморочувались (Моно — Тодо), вигляд додатку, судячи по скрінах, відрізняється від Моно лише кольоровою гамою. Функціонал — не знаю, але у ФБ читав відгуки, що працює поки що нестабільно. Можливо спробую потестувати сам, тоді про результати напишу. Більше інформації:

https://psm7.com/bank/v-ukraine-zapustili-eshhe-odin-mobilnyj-bank.html

 

У продовження теми банків.Банки з європейським походженням в Україні - що за цим реально.

10 червня 2019, 14:01   + 29 голосов 44 комментария

Трохи поговоривши у попередньому дописі про банки з рос.капіталом та банки українські, трохи поділюся власним досвідом по співпраці з банками з європейським походженням. Звичайно, при слові «європейський» ми сподіваємось на високий рівень обслуговування, гнучкі і цікаві умови. Чи так це завжди? За їхньою діяльністю спостерігаю, переглядаю умови, але реально довелось стикнутись з 4-ма: Аваль, Кредобанк, Укрсиббанк, Ідея-банк. На перших двох зупинюсь коротко. Аваль — банк як банк. Тарифи вище середніх, але прийнятні. Нормальне обслуговування, але нічого особливого у порівнянні з іншими банками. Безперечний його плюс — стабільно високий показник надійності, у всіх рейтингах він завжди у верхніх строках. Кредобанк — користувався лише деякими його разовими послугами, без відкриття рахунку. Банк цікавий у першу чергу для тих, хто працює з Польщею — картки у злотих, спец.пропозиції для україно-польського бізнесу і т.д. На цьому всі його «ізюминки» закінчуються. Тарифи н назвеш дешевими, по обслуговуванню — теж ніяких «цукерок». Більше інших приділяють уваги фінмону — крім загальних правил мають ще й свої внутрішні положення для перестраховки. Паспорт вимагають при здійсненні валютообмінної операції на будь-яку суму, навіть копійчану. Пояснюють це необхідністю пересвідчитись, що клієнт — резидент України. Укрсиббанк Чуть не став його клієнтом. Є відділення поруч. Потрібно було арендувати. депозитну скриньку. Подзвонив на їхню гарячу лінію, запитав у яких відділеннях у нашому місті можна це зробити.Назвали лише одне відділення — центральне відділення міста і запевняли що у інших відділеннях сховищ немає.Яким же було моє здивування, коли зайшовши у відділення поруч, почув від працівників, що у них теж є депозитне сховище! Але арендувати скриньку не так просто, щоб тільки дозволили це зробити- потрібно або розмістити депозит на немалу суму (якщо не помиляюсь, мінімум 100 000 грн.) або відкрити картковий пакет, причому не найдешевший, а класу «Deluxe». Тарифи — мало не здасться. Крім плати за обслуговування (немалої) є ще плата за СМС-інформування, плата за страховки які мені особисто не потрібні і які з них обов`язкові, а які ні — у відділенні і на гарячій лінії дають різну інформацію. Тарифи на скриньки — у інших банках нижчі у 1.5 — 2 рази. Так клієнтом Укрсиба і не став. Про Ідея банк писав відгук: https://minfin.com.ua/ua/company/ideabank/review/123517/. До сказаного там можу додати: це перший банк, де мені відмовили у видачі кредитної карти (невідомо чому, кредитна історія чиста). І напевне «високоєвропейськість» банку не дозволяє йому мати свого представника на сайті Мінфін, щоб відповідати на звернення та відгуки клієнтів.

Підсумок сказаного: я не агітую ні «за» ні «проти» якихось банків. Але при виборі банку не треба керуватись стереотипами: якщо банк «європейський» — значить я там обов`язково отримаю якісніше обслуговування, кращі умови і т.д. І що він обов`язково буде надійніший — теж не завжди, наприклад, у свій час банку «Форум» німецький капітал не допоміг. Навпаки, не варто думати, що якщо банк український чи СНД-шний — це вже апріорі нижчий рівень. Ні. На жаль титул «європейський» не завжди гарантує кращі умови та якість обслуговування, натомість майже завжди за цим стоять «європейські» тарифи (тобто досить немаленькі). Звичайно варто поцікавитись фінансовим станом банку, його рейтингами, особливо якщо плануєте розмістити там депозит… І звичайно пам`ятаєм — у всіх цих банках, незалежно від походження капіталу працюють українці.

 
Сторінки: 123