Бюджетна декларація на 2022−2024 рр вдало пройшла через парламент. Тепер на основі цього документу найближчі три роки будуть верстати проекти державного бюджету. Стабільний курс гривні, загасання інфляції, зростання економіки, зарплат і пенсій — таким бачить майбутнє країни Кабмін Дениса Шмигаля. Що реально стоїть за озвученими планами, — розбирався «Мінфін».
27 липня 2021, 7:30
За три роки мінімальна зарплата зросте на $35,5, пенсія — на $14
Бюджетну декларацію уряд записав в актив своїх особливих досягнень. Це перший документ такого роду, в якому розписані доходи і витрати скарбниці на три роки вперед.
«Трирічне планування задає фінансові рамки по кожному міністерству. Що не дозволить управляти бюджетом в ручному режимі», — говорить радник прем'єр-міністра Кирило Криволап.
Втім, уряд все ж залишив шлях для відступу, якщо економічні реалії не співпадуть з параметрами, заданими в бюджетній декларації. По-перше, постанова КМУ (від
В результаті у декларації немає статусу офіційного документу Кабміну і, відповідно, її не віднесено до законодавства України. На цю обставину звертає увагу профільний бюджетний комітет Ради.
По-друге, Мінфін дійсно, як того вимагає закон, оприлюднив бюджетну декларацію з супровідними документами на своєму сайті. Але тільки в новинній стрічці. А це означає, що вже за рік або два знайти інформацію про те, що ж уряд планує покласти в основу бюджету, буде дуже складно. І це лише невелика частина «запобіжників», які використовував Мінфін, щоб в разі чого на ходу коригувати бюджетні вступні.
І все ж документ, безумовно, корисний — він дає уявлення про те, в якому напрямку має намір рухатися влада, і чи хоче рухатися взагалі.
Що буде з курсом
У найближчі три роки Кабмін не очікує фінансових потрясінь і розраховує на стабільність гривні .
Прогноз обмінного курсу гривні до долара США
| 2021 Очікування | 2022 | 2023 | 2024 | |
| В средньому за період | 28,0 | 28,6 | 28,8 | 29,2 |
| На кінець періоду | 28,6 [±1] | 28,7 [±1] | 28,9 [±1] | 29,4[±1] |
За даними НБУ
«Цифри досить реалістичні і здійсненні. За рахунок проведених реформ ми маємо більш стійку банківську систему, яка не розгойдує курс гривні», — вважає аналітик Альпарі Максим Пархоменко.
Курсові плани української влади збігаються з тим, як бачать ситуацію наші основні кредитори. Так, за прогнозом МВФ, який міститься в чинному меморандумі про співпрацю з Україною, в 2022 році середньорічний курс складе 28,6 грн/$, після чого три роки буде стабільним — на рівні 28,7 грн/$.
«Використовуваний МВФ підхід в довгостроковому курсовому прогнозі — це, так би „вирівнювання“ доларового еквівалента доходів населення до рівня продуктивності. З точки зору макроекономіки Україна вкрай недооцінена країна і при поточному рівні заробітних плат ми повинні зіткнутися з припливом капіталу в реальний сектор. Наскільки я розумію, з даних параметрів міг виходити і Мінфін», — пояснює економіст Незалежної групи макроекономічного аналізу та прогнозування Ukraine Economic Outlook Григорій Кукурудза.
Але поки це тільки теорія. На чому реально може триматися стабільність курсу?
Уже п'ятирічку Україні не вдається відновити приплив прямих іноземних інвестицій. Частково цю проблему вирішують зростаючі надходження від заробітчан (наприклад, в цьому році, як очікує НБУ, вони повинні вирости на 8% до $ 13 млрд) а також приплив валюти від іноземців, які вкладаються в наші ОВДП.
«З іншого боку, котирування ф'ючерсів за експортними сировинними товарами вже з другого півріччя 2021 року вказують на плавну корекцію. Тоді як споживчий імпорт і активне зростання виїзного туризму можуть „скоректуватися“ тільки ослабленням гривні. Це не означає, що зараз існує переоцінка гривні і „відкладена“ девальвація, але я б не поділяв оптимізму Мінфіну і Мінекономіки», — каже Григорій Кукурудза.
Як будуть рости зарплати і пенсії
Навіть при стабільному курсі соціальні стандарти щодо долара будуть рости дуже повільно. Наприклад, мінімальна зарплата в доларовому еквіваленті за наступних три роки зросте лише на $35,5, мінімальна пенсія — приблизно на $14.
Мінімальна зарплата (грн)
| З 1 січня 2022 р | З 1 жовтня 2022г | З 1 січня 2023 р | З 1 січня 2024 р |
| 6 500 | 6 700 | 7 176 | 7 665 |
Мінімальна пенсія (грн)
| 2022 р | 2023 г | 2024 г | ||||||
| січень | Липень | грудень | січень | Липень | грудень | січень | Липень | грудень |
| 1934 | 2027 | 2093 | 2093 | 2193 | 2246 | 2246 | 2354 | 2403 |
За даними МЕРТ
«Наприклад, мінімальна пенсія на січень 2024-го в еквіваленті складе 77 доларів, в 2013 році пенсія була 119 доларів. Прожитковий мінімум — 95 доларів. Так він у 2013 році був 147 доларів», — підрахував голова підкомітету ВР з питань державної економічної політики Олександр Колтунович.
Але найгірше те, що заплановане зростання мінімальних зарплат буде практично повністю з'їдене інфляцією. За три роки, як планує уряд, ціни виростуть на 16,5%. А мінімальна зарплата за цей же період — на 18%. Динаміка зростання пенсій в цьому випадку виглядає краще: пенсійна мінімалка за три роки зросте на 24%.
Для зменшення навантаження на державні фінанси уряд хоче заморозити на найближчих три роки зарплати чиновників і суддів — ці виплати планується залишити на рівні поточного року.
У той же час уряд обіцяє реформувати систему соціальної підтримки та пенсійного забезпечення. Бюджетна декларація не розкриває подробиць реформ, але відповідні ініціативи вже оформлені в проекти законів. Уряд має намір реформувати методологію розрахунку прожиткового мінімуму. А головне — відв'язати розрахунки всіх соцвиплат від цього показника.
Днями міністр соціальної політики Марина Лазебная в ефірі одного з телеканалів висловила надію, що вже під час осінньої сесії депутати зможуть ухвалити законопроект про запровадження накопичувальних пенсій. Але з урахуванням підготовчого періоду, перші внески в обов'язковій накопичувальній системі з'являться не раніше 2023 року.
Крім того, є плани (без деталізації) підвищити мотивацію одержувачів пільг і житлових субсидій економно споживати житлово-комунальні послуги та впроваджувати заходи з енергоефективності.
Звідки братимуть гроші на фінансування бюджету
Скромне зростання соціальних стандартів все одно зажадає значних додаткових коштів бюджету. Збільшувати податкові ставки уряд не планує. З істотних податкових змін — впровадження з 2024 індексації нормативної грошової оцінки сільгоспугідь і застосування до 2023 року звичайних ставок замість пільгових до видобутку з нових свердловин, що працюють з 1 січня 2018 року.
Основний же приріст доходів скарбниці має бути забезпечений за рахунок зростання економіки.
Прогноз основних макропоказників
| 2021 | 2022 | 2023 | 2024 | |
| Зростання ВВП (%) | 4,1 | 3,8 | 4,7 | 5 |
| Інфляція (%) | 8,9 | 6,2 | 5,3 | 5 |
| Граничний размір держборгу (% ВВП) | 53,3 | 50,8 | 48,5 | 47 |
| Дефіцит бюджету (% ВВП) | 5,1 | 3,5 | 3 | 2,7 |
За даними МЕРТ
Хоча навіть заплановане урядом скромне зростання виглядає сумнівно на тлі анти досягнень цього року: за підсумками першого кварталу вітчизняна економіка впала на 2,2% і за п'ять місяців року показала незначне зростання (плюс 0,7%).
Втім, і уряд, і Нацбанк прогнозують, що до кінця року ситуація вирівняється, хоча і визнають, що реалії будуть гіршими за очікування. Мінекономіки переглянуло прогноз зростання реального ВВП на поточний рік з 4,6% (закладених в бюджеті на поточний рік) до 4,1%. Національний банк вважає, що цей показник виросте всього на 3,8% за підсумками року.
«Ми пішли за найнегативнішим сценарієм — держпідтримку сукупного попиту в формі інфраструктурних проектів скоротили. Але загальний бізнес-клімат все ще далекий від рівня, який дозволив би замістити це витратами приватного сектора.
Правда, вагомий компенсуючий фактор в позитивну сторону може внести новий рекорд зборів врожаю. У 2021 році згідно з прогнозом Мінагрополітики очікується зростання валового врожаю до 94,2 млн т (проти 94,7млн тонн в 2019-му і 82 млн тонн в 2020-му).
В цілому ж Україна належить до групи країн, які покажуть вкрай помірне зростання в 2021-му році з прискоренням у 2022-му", — вважає Григорій Кукурудза.
Таке прискорення зажадає від влади реформ. «Визначено чотири групи галузей, розвиток яких дозволить реалізувати економічний потенціал країни. Це групи «Технологічне виробництво», «Безпека життя», «Енергетична безпека і декарбонізація» і «Місто майстрів», — написав міністр економіки Олексій Любченко в матеріалі для «Дзеркала тижня», на який посилається прес-служба МЕРТ.
Але ось реалізація цих планів може бути проблематичною. Хоча б тому, що уряд і НБУ мають різні економічні пріоритети. Нацбанк — прихильник жорсткої монетарної політики заради стримування інфляції. Саме тому днями регулятор підвищив ключову ставку. МЕРТ же виступає за пом'якшення монетарної політики і здешевлення кредитування пріоритетних галузей.
Є й інша проблема. «У наступні 3 роки уряд планує збирати десь в середньому на 115−120 мільярдів гривень більше податків. Це означає, десь на 10−15% більше, ніж в сьогоднішньому бюджеті. А зростання економіки уряд заклав на 3−5%. Економіка буде рости повільніше за суми, які хочуть збирати податківці «, — повідомив голова підкомітету ВР з питань ринку капіталів, інших регульованих ринків, цінних паперів і похідних фінансових інструментів (деривативи) Андрій Ніколаєнко.
Збільшити надходження дозволить розширення податкової бази. Зараз парламент розглядає підготовлені урядом зміни до Податкового кодексу, які вже з наступного року дозволять збирати на 50 млрд грн більше.
Також Мінфін планує істотно скоротити державний борг, що, в теорії, має вивільнити додатковий ресурс на фінансування соціальних та інфраструктурних витрат скарбниці.
Автор:
Коментарі - 20