ДБН дають добро на готелі та гральні автомати в нових ЖК. Чому це дивна історія

Намір Міністерства розвитку громад і територій України внести зміни в існуючі Державні будівельні норми щодо дозволу розміщувати в житлових будинках готелі та хостели викликав певне занепокоєння та дискусії в експертному колі.

Опублікований проєкт Змін № 1 ДБН В.2.2-15:2019 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення» передбачає виключення готелів і хостелів із переліку заборонених видів діяльності в житловій площі. Багато експертів пов'язали це рішення з відновленням дозволу з 2021 року на гральний бізнес в Україні. Відповідно до Закону № 768-IX «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», казино дозволено розміщувати в готелях категорії «п'ять зірок», а букмекерські контори та зали гральних автоматів, починаючи з готелів категорії «три зірки».

Таким чином, якщо запропоновані Мінрегіоном зміни будуть введені в дію, законодавчих перешкод щодо появи залів гральних автоматів та букмекерських контор на територіях житлових комплексів не буде, що викликає певне занепокоєння у деяких категорій населення. А в діях Мінрегіону цілком можна угледіти ознаки лобізму.

Втім, я хотів би поговорити трохи не про це. Можна мати різні точки зору на етичність та припустимість грального бізнесу, але вся ця історія дає привід вкотре звернути увагу на те, як і ким в Україні формуються сумнозвісні ДБН. І зайвий раз пересвідчитися, що в цілому підхід до технічного регулювання в будівництві не відповідає вимогам часу.

Запропоновані Мінрегіоном зміни розробляв підпорядкований міністерству ПАТ «Український зональний науково-дослідний і проєктний інститут по цивільному будівництву (ПАТ „КИЇВЗНДІЕП“). До підготовки цього документу більше ніхто допущений не був. Тобто в формуванні запропонованих змін не брали участі ані представники будівельного бізнесу, ані представники споживачів продукції цього бізнесу, а для усіх нас було б доволі корисно поцікавитися, чи хочуть потенційні покупці нерухомості в нових житлових комплексах, аби там розміщувалися хостели та зали ігрових автоматів. Зрештою житло будується саме для його майбутніх мешканців, а організація міського середовища є одним з важливих чинників у формуванні ціни та попиту на будівельну продукцію.

Втім, те що проєкт запропонованих змін потрапив до медіапростору і ми маємо сьогодні змогу висловлювати своє бачення хоча б у блогах та соцмережах, уже є позитивом. Але було б куди ефективніше цілеспрямовано залучати кола будівельників та споживачів під час розробки проєкту змін, а не постфактум, коли будь-які зауваження і пропозиції можуть бути просто проігноровані.

Але найважливіше, на мою думку, це те, що обговорення припустимості розташування та роботи того чи іншого бізнесу в межах житлової забудови має відбуватися аж ніяк не в рамках формування Державних будівельних норм.

Справа в тому, що технічне регулювання в будівництві, в рамках якого і створюються державні будівельні норми, та регулювання підприємницької діяльності, в рамках якого визначаються обмеження для роботи того чи іншого бізнесу, в тому числі і грального – це абсолютно різні функції. І регулювання бізнесу не має майже ніякого відношення до технічного регулювання в будівництві.

Переконаний, що підхід, коли в рамках технічного регулювання у будівництві держава намагається контролювати те, що не має прямого стосунку до власне будівельних робіт, є спадком радянщини, якого варто якнайскоріше позбутися. Технічне регулювання в будівництві має бути саме „технічним“, тобто залежати виключно від законів фізики та рівня розвитку будівельних технологій, а не від уявлень тих чи інших чиновників щодо регулювання приватного бізнесу. ДБН мають визначати, як потрібно будувати, щоб будівлі та споруди відповідали критеріям надійності, безпеки та комфорту, а не те, які види бізнесу можуть чи не можуть розміщуватися в будівлі.

Звичайно, існують певні види господарської діяльності, які потребують відповідної техніки, яка з міркувань безпеки може експлуатуватися виключно в спеціально обладнаних приміщеннях, а ніяк не в житловій забудові. Втім, це стосується специфічних галузей господарювання, таких як хімічна промисловість, енергетика, медицина тощо, але подібні застереження не мають жодного відношення до грального чи готельного бізнесу чи будь-якого іншого, обмеження щодо якого не носять технічного характеру.

Ніхто не сперечається з тим, що будь-який приватний бізнес має працювати за правилами, які встановлює держава, але ці правила повинні впроваджуватися законами, а не технічним регулюванням. А приймати закони мусить законодавчий орган, обраний українським народом, який за Конституцією є єдиним джерелом влади, а не орган виконавчої влади, в якого зовсім інші функції.

Переконаний, Мінрегіон, який в рамках технічного регулювання встановлює правила, де можна, а де не можна розміщувати об'єкти грального бізнесу, просто виконує непритаманну йому функцію, перетворюючи тим самим технічне регулювання в політичне та бізнесове. Саме тому я, як і багато інших девелоперів з Асоціації „Кола українських будівельників“, послідовно відстоюємо точку зору, що технічним регулюванням в будівництві має займатися, не профільне Міністерство, а окремий орган технічного регулювання, що формується та керується не політичною доцільністю, а суто технічними можливостями.

В Україні уже скоро рік, як триває реформа містобудування, що на старті передбачала впровадження нового підходу до технічного регулювання в будівництві та створення відповідного Агентства. На жаль, останнім часом ми побачили розворот реформи в інший бік, попри те, що без принципових змін у підході до формування ДБН буде вкрай складно розраховувати на пришвидшення розвитку будівельної галузі, викорінення корупції та підвищення якості будівництва.