«За 11 місяців цього року в Україні було укладено понад 160 угод M&A, а їх загальна вартість оцінюється у понад $1,7 млрд», — розповів засновник і керуючий партнер Capital Times Сергій Гончаревич.
Це суттєво менше, ніж до війни: у 2021 році, за оцінками Capital Times, було укладено 205 угод зі злиття та поглинання на загальну суму $2,5 млрд. Але нинішні показники говорять про відновлення ринку. Адже за перший рік повномасштабної війни було укладено лише 106 угод M&A на загальну суму понад $300 млн, у 2023 році їх було 115 — на близько $500 млн.
За 11 місяців цього року інвестиції в злиття та поглинання перевищують загальні показники двох попередніх років. Щобільше, за кількістю угод цей рік вже перевершив 2019 і 2020 роки, коли їх було 144 і 124 відповідно.
Як пояснюють у Capital Times, чинниками, які призвели до зростання кількості угод, стали, зокрема, відкладений попит та реалізація тих домовленостей, які були досягнуті ще до повномасштабного вторгнення. Також варто враховувати, що угоди укладали переважно українські компанії, а частка транскордонних інвестицій становила лише 21% — менше, ніж попередніми роками.
Оборонка та енергетика: найактивніші сектори на ринку M&A
Цього року, як і впродовж трьох попередніх, лідером за кількістю угод був сектор ТМТ (технології, медіа та телекомунікації). Станом на початок грудня на ньому вже відбулося 69 угод. Особливо тут виділяється сектор MilTech — військової техніки. На ньому за останні 11 місяців зафіксовано 21 угод M&A.
«Попередніми роками великої кількості угод на ринку MilTech не було. Зараз з'являються цікаві об'ємні проєкти в цьому напряму. Зростають тренди з локалізації військового виробництва. Тому цим сектором почали цікавитися навіть венчурні інвестори», — розповів Сергій Гончаревич.
При цьому, як пояснюють Capital Times, вони фіксують значні угоди в публічному секторі, але коли мова йде про військве виробництво, то тут дуже багато приватних інвестицій, коли люди надають кошти своїм знайомим, що працюють в оборонному напрямі. Тому реальні інвестиції в сектор суттєво більші, ніж можуть побачити оглядачі ринку.
На думку Гончаревича, сектор MilTech може стати одним із флагманських у залученні інвестицій в Україну.
На другомі місці, за кількістю угод злиття та поглинання, — енергетика та природні ресурси. Тут за рік їх було укладено 17, що більше, ніж разом за два попередні роки, але все ж менше, порівнюючи з 2021 роком. Варто відзначити невелику кількість угод в альтернативній енергетиці, натомість великий інтерес інвесторів привертали об'єкти приватизації та купівля компаній заради ліцензій на використання родовищ.
Третє-четверте місця розділили сектори нерухомості та сільського господарства, де відбулося по 11 угод. Для обох напрямів це найвищі показник із початку повномасштабного вторгнення.
Найважливіші угоди
NJJ Capital купує Lifecell та Датагруп-Volia
Навіть при побіжному огляді ринку M&A ця угода відразу привертає увагу через свій масштаб. Представника великої трійки мобільних операторів Lifecell було придбано за $525 млн, а одного з лідерів домашнього інтернету та корпоративного зв'язку — Датагруп-Volia — орієнтовно за $120−200 млн. Лише ці дві угоди перевищують за вартістю всі укладені в Україні минулого року.
Покупцем виступила інвестиційна компанія NJJ Capital, що належить засновнику великої телекомунікаційної групи Європи iliad Ксав'є Нієлю. Його компанія контролює трьох мобільних операторів, що працюють у Франції, Італії та Польщі. Також вона — помітний гравець на кабельному ринку Європи, а загальна кількість її абонентів сягає майже 50 млн.
Поява великого європейського гравця в Україні — не спонтанне рішення чи намагання скупити активи, що подешевшали в умовах війни. Переговори про придбання Lifecell почалися ще у 2021 році, але з того часу декілька разів зупинялися та знову відновлювалися. Остаточно угоду із придбання було закрито у вересні цього року.
«Ми впевнені, що наша історична угода стане сигналом для інших про те, що Україна пропонує привабливі можливості, і час для інвестицій настав», — прокоментував прихід на наш ринок Ксав'є Нієль.
У тому, що поява великого європейского гравця під час війни має вагоме значення, переконаний і Сергій Гончаревич. За його словами, коли за кордоном люди чули про цю угоду, вони починали позитивніше дивитися на перспективи України і намагалися не пропустити потенційні ідеї для інвестицій в нашій державі. Відповідно, це підштовхнуло активність міжнародних фондів.
European Lithium купує Європейський літій Україна
Про цю угоду вітчизняні ЗМІ писали значно менше, але для економіки України вона має надзвичайне значення.
Австралійська компанія European Lithium придбала вітчизняну «Європейський літій Україна». Подібність назв двох компаній тут невипадкова. Домовленість про угоду була укладена ще в 2021 року, після чого українська компанія змінила назву, аби легше влитись в нову материнську структуру. Раніше вона називалась ТОВ «Петро-Консалтінг». Завершити угоду вдалося лише на початку цього року, коли її погодили регулятори.
European Lithium — це публічна компанія, акції якої торгуються у Франкфурті та на Австралійській біржі. З 2012 року вона розробляє літієве родовище в Австрії та будує там збагачувальну фабрику, серед найближчих планів — зведення заводу з виробництва гідроксиду літію в Саудівській Аравії.
Основний актив, який отримує австралійська компанія в Україні, — літієве родовище в Кіровоградській області, яке, за попередніми оцінками, може виявитися одним із найбільших у Європі. Заплановані інвестиції в його розробку сягають $1 млрд.
Цей крок відповідає стратегії European Lithium щодо інтеграції своїх українських проєктів із флагманським проєктом Wolfsberg в Австрії, метою якого є перетворення компанії на найбільшого виробника гідроксиду літію в Європі. Крім того, це придбання допомагає зменшити залежність Європи від імпорту літію з інших континентів шляхом розвитку місцевого ланцюга постачання важливих мінералів.
Щоправда, на шляху реалізації проєкту виникають труднощі. По-перше, право на видобуток родовища тривалий час оскаржується в судах. Хоча австралійські інвестори переконані у своїй правоті та врегулюванні ситуації.
Крім цього, невідомо, наскільки якісним є родовище в Кіровоградській області. «Коли ми почнемо розробляти ділянку, нам треба буде багато бурити та тестувати руду. Бо у світі є багато літієвмісної руди. Але треба пересвідчитися, що українську руду можна збагатити для використання у батареях. Може виявитися, що ваш літій непридатний для батарей. У такому разі, його можна використати хіба що для виробництва посуду», — розповів голова правління European Lithium Тоні Сейдж в інтерв'ю Forbes.
Передбачається, що впродовж року гірнича компанія інвестує в ділянку $15−20 млн для проведення попередньої експертизи, і якщо її результати виявляться позитивними, це відкриє шлях для мільярдних інвестицій. А, можливо, приверне увагу глобальних гравців до інших родовищ в нашій державі.
ОККО купує Бистрицьке Інвест
Ця угода є цікавою, з погляду диверсифікації активів українським бізнесом. Хоча тут треба уточнити, що інвестором виступає не сама мережа АЗС, а її власник — Віталій Антонов, що придбав контрольну частку у ТОВ «Бистрицьке Інвест».
Ключовий актив цієї компанії — спецдозвіл на видобуток нафти та газу у Львівській області на території площею 16,5 кв. км. Передбачається, що там містяться запаси газу, конденсату та нафти.
Експерти пов'язують цю інвестицією із намаганням власника ОККО диверсифікувати бізнес, адже паливний сектор приносить компанії близько 90% виторгу, але показники сектору скорочуються. Сума інвестицій в газове родовище не оголошується, але, як повідомляють в компанії, загалом минулого року ОККО здійснила інвестицій на $250 млн.
Серед вагомих інвестиційних проєктів компанії, які не пов'язані з паливним сектором, — початок будівництва гірського курорту GORO Mountain Resort у Львівській області. Впродовж 15 років тут планують побудувати 41 лижну трасу, 25 готелів на 5 500 номерів. Загальна сума інвестицій в проєкт оцінюється у $1,5 млрд, із яких третину має вкласти сама компанія, а решту — залучити від зовнішніх інвесторів.
Велика приватизація
Цього року активувалася й держава з продажем власних активів. Серед об'єктів, які змінили власників, передусім варто відзначити продаж Об'єднаної гірничо-хімічної компанії, до якої входять Вільногірський та Іршанський комбінати. Підприємство займається видобутком та збагаченням титанових руд.
Компанію за $93 млн восени цього року придбала міжнародна група, що походить з Азербайджану, — NEQSOL Holding. В Україні вона вже володіє мобільним оператором Vodafone. Крім коштів, які буде сплачено до бюджету, покупець зобов'язаний інвестувати 400 млн грн у модернізацію підприємств.
Читайте також: За два роки мала приватизація поповнила бюджет України майже на 9,6 мільярда гривень
Ще один помітний об'єкт приватизації — готель «Україна» у центрі Києва. Його за $63 млн придбала компанія «Ола Файн», що займається орендою нерухомості. Ця компанія є додатковим бізнесом Максима Кріппи, власника компанії-розробника відеоігор GSC Game World (студія, що випустила S.T.A.L.K.E.R. 2) та кіберспортивних команд NaVi. Його також пов'язують із беттинговою компанією GGBet.
Що купує український бізнес за кордоном
Окрім угод в межах України, варто відзначити і вихід наших компаній на міжнародні ринки. В умовах повномасштабної війни це стало елементом диверсифікації бізнесу.
Так, вітчизняний виробник заморожених продуктів «Три ведмеді» придбав польську компанію Nordis, яка спеціалізується на морозиві та інших заморожених продуктах, повідомляє Forbes.
Важливо, що виробництво Nordis знаходиться недалеко від кордону з Німеччиною, також компанія має великі складські приміщення, що може допомогти в просуванні продукції в ЄС. Експерти оцінюють цю угоду орієнтовно в $10 млн.
Наприкінці минулого року вітчизняна мережа гіпермаркетів «Епіцентр» придбала польське відділення магазинів спортивних товарів Intersport. Загалом Intersport — це великий світовий гравець, до якого входить 5 600 магазинів у 45 країнах світу, а в різних державах власники бренду можуть відрізнятись. Український Intersport і раніше належав Епіцентру, а тепер до нього доєдналося і польське відділення.
Вітчизняна фармацевтична компанія «Фармак» придбала маркетингові компанії у Чехії, Словаччині та Польщі. Ці компанії співпрацюють з найбільшими аптечними мережами та ключовими дистриб’юторами лікарських засобів для просування препаратів. Очікується, що це спростить вихід вітчизняних фармацевтів на місцеві ринки.
Читайте також: Румунія: чому одну з найбідніших держав ЄС ставлять за взірець Україні
Військові дії та складна економічна ситуація стримують активніший вихід українських компаній за кордон. Але кожна поява на міжнародних ринках може забезпечити синергію і зробити загальну роботу ефективнішою.