Банки ухвалюють до 85% стратегічних рішень завдяки відкритим даним — дослідження

► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини

Як війна змінила ринок даних

Сфера відкритих даних в Україні почала стрімко розвиватися у 2015 році як частина курсу на цифрову трансформацію. Проте російське вторгнення у 2022 році стало переломним моментом. З міркувань національної безпеки держава була змушена закрити публічний доступ до частини критично важливих реєстрів.

Це створило парадоксальну ситуацію: з одного боку, ринок зіткнувся з дефіцитом інформації, а з іншого — війна різко підвищила потребу у відкритих даних. Сьогодні вони життєво необхідні для антикорупційного моніторингу, побудови нових логістичних маршрутів, перевірки бізнес-партнерів (контрагентів), координації гуманітарних місій та планування проєктів відбудови. Наразі держава шукає новий баланс між прозорістю суспільства та безпекою інформації.

Економічний вимір: скільки коштують відкриті дані

Економічний вплив відкритих даних значно перевищує прямі доходи компаній, які з ними працюють:

• Ядро ринку (безпосередні доходи компаній-провайдерів аналітичних сервісів) оцінюється у 2,0 млрд грн (близько 50,1 млн доларів США). Це становить 0,02—0,05% ВВП України.
• Загальний економічний ефект (розрахунковий обсяг ринку з урахуванням користі для всіх користувачів) становить вже 26,8 млрд грн (668 млн доларів США), або близько 0,2% ВВП — у 13 разів більше за прямі доходи сервісів.

Станом на кінець 2025 року в Україні працює 128 активних сервісів на основі відкритих даних. Найбільший бум їх створення припав на 2018−2020 роки. Основні напрямки їхньої роботи: фінансовий моніторинг, перевірка комплаєнсу, юридична аналітика, антикорупційні розслідування та створення геоінформаційних систем.

Хто найбільше залежить від відкритих даних

Рівень використання даних напряму залежить від розміру бізнесу та його технологічності. Серед великих підприємств 83% активно використовують відкриті дані у своїй бізнес-моделі. Для середнього бізнесу цей показник становить 56%, для малого — 44%, а для мікробізнесу — лише 23%.

Загалом 36,8% українських компаній використовують ці дані для внутрішньої аналітики, а 12,2% інтегрують їх у власні продукти. Найбільшу залежність від відкритих даних демонструють такі сектори:

• Фінанси та банки (62%): До 85% стратегічних рішень банків ухвалюються на основі відкритих даних.
• Страхування: 70−80% рішень у ризиковому страхуванні та 40−50% у страхуванні життя.
• Юридичні послуги та корпоративна безпека (20−25% процесів): В основному для моніторингу судів та перевірки партнерів.
• Публічний сектор (52%), професійні послуги (47%) та торгівля (41%).
• Найменше відкриті дані використовують в аграрному секторі (20%), освіті та культурі (6%).

Головні перешкоди для розвитку ринку

Окрім закритості частини реєстрів через війну, ринок гальмують хронічні технічні та адміністративні проблеми:

• Платний або суттєво обмежений API-доступ, що унеможливлює автоматизацію.
• Застаріла або нерегулярно оновлювана інформація у наборах даних.
• Формати файлів, які не зчитуються машинами (немашиночитні).
• Брак відкритих медичних та соціальних даних.
• Ігнорування державними органами (розпорядниками) вимог урядової постанови № 835 щодо обов'язкового оприлюднення даних.
• Дефіцит кваліфікованих фахівців у держсекторі для роботи з даними.

Як наслідок, бізнес втрачає довіру до безкоштовних державних порталів і переходить на платні комерційні сервіси.

Попри ці проблеми, суспільство високо оцінює користь відкритих даних: 81% опитаних вважають, що вони роблять владу прозорішою, а 69% впевнені, що вони знижують рівень корупції.

Що вважається відкритими даними в Україні?

Згідно з українським законодавством, відкриті дані (Open Data) — це публічна інформація, яка структурована у форматі, що дозволяє її автоматизовану комп'ютерну обробку (машиночитність). Головна умова: такі дані мають надаватися абсолютно безкоштовно для вільного використання, поширення та навіть створення на їхній основі комерційних продуктів.

До повномасштабного вторгнення Україна була одним із світових лідерів у цій сфері. Типовими прикладами відкритих даних є:

• Єдиний державний реєстр юридичних осіб та ФОП (інформація про власників бізнесу, статутний капітал, статус компанії).
• Реєстр судових рішень.
• Дані про державні закупівлі (система Prozorro).
• Фінансова звітність компаній, яку публікує Державна податкова служба та Держстат.
• Реєстр транспортних засобів та дані про ДТП.
• Екологічні показники (наприклад, рівень забруднення повітря чи води в реальному часі).

Ця інформація зазвичай публікується на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних (data.gov.ua) та на офіційних сайтах відповідних міністерств і відомств.

Автор:

Редактор стрічки новин, журналіст Ярослав Голобородько

Пише на теми: Макроекономіка. Фінанси. Інвестиції. Фондові та валютні ринки. Крипто. Telegram: @goloborodko_ua