У міністерстві фінансів переконані, що МВФ не має претензій до виконання Україною структурних маяків, визначених в рамках програми stand by. Про відсутність невизначеності у співпраці з Фондом говорить і НБУ. Але перспективи отримання другого траншу від МВФ цього року залишаються туманними.
27 жовтня 2020, 11:19
В останні роки зовнішні кредитори «вимели» з України $25 млрд
Голова Ради Нацбанку Богдан Данилишин пояснив на своїй сторінці в фейсбук, які вимоги Фонду Україна вже виконала та як може вдосконалити захист своїх фінансових інтересів.
Що Україна вже зробила
Попри чисельні спекуляції на тему співпраці України з МВФ, посилені передвиборчою риторикою, українська сторона професійно та відповідально виконує свої зобов’язання в рамках Угоди Стенд-бай з МВФ. Минулого тижня Президент підтвердив: Україна виконала всі умови першого перегляду програми, що дозволяє розраховувати на отримання наступних траншів.
Зокрема, в банківському секторі зроблено наступні дії:
- Рада з фінансової стабільності схвалила плани скорочення проблемних активів державних банків, які передбачають скорочення портфелю NPL у держбанках до 31% у 2023 році, приблизно на 300 млрд гривень менше, ніж зараз.
- Верховна Рада удосконалила механізми ліквідації банків та повернення активів.
- Забезпечено інституційну незалежність НБУ та, як результат, макрофінансову стабільність в країні.
21 жовтня уряд створив міжвідомчу робочу групу для координації переговорів з МВФ, до якої увійшли представники Офісу Президента, Кабміну, Міністерства фінансів та Нацбанку. Це забезпечить системну координацію державних органів та відомств щодо виконання умов Угоди. Сподіваюсь, наші міжнародні партнери будуть не менш послідовними у її дотриманні.
Скільки Україна отримала коштів
Разом з тим, на мою думку, Україна має відстоювати національні інтереси у питаннях співпраці з міжнародними фінансовими організаціями.
За останні роки Україна отримувала від МВФ практично стільки коштів, скільки потрібно було для погашення попередніх позик. Чисті надходження від МВФ з 2017 року до 2 кварталу 2020 року на користь НБУ становили $422 млн, на користь уряду – «мінус» $1,1 млрд (без урахування обслуговування). У липні-вересні 2020 року виплати уряду та Нацбанку за позиками МВФ становили $0,6 млрд (погашення + відсотки), а у 2021 році перевищуватимуть $1,6 млрд.
Читайте також: Криза в Україні: безробіття росте, доходи населення падають
Разом з тим, за період з 2017 року у боргові цінні папери уряду було залучено $7,5 млрд (в основному у період 4 кв. 2018 р. – 1 кв. 2020 р.). Проте вже у 2 кварталі 2020 р. чисті погашення внутрішньої та зовнішньої державної позик на користь нерезидентів становили $1,8 млрд.
Причини фінансових втрат
Виконуючи свої зобов’язання перед міжнародними партнерами не слід забувати про значні внутрішні резерви фінансових ресурсів, які залишають країну через недосконалість податкового та валютного регулювання. Зокрема:
- За останні 3,5 роки з України було виведено дивідендів на користь нерезидентів на $8,5 млрд та відсотків за прямими інвестиціями на $1,6 млрд. При цьому, близько 80% цих дивідендів виплачено до низькоподаткових юрисдикцій, зокрема Кіпру та Нідерландів.
- Виплата резидентами України відсотків за кредитами від нерезидентів з 2017 року становила $8,6 млрд, при тому, що близько 2/3 негарантованих довгострокових позик українським компаніям були надані резидентами Кіпру, Нідерландів та Британських Віргінських островів, що свідчить про пов’язаність сторін цих операцій.
- За портфельними інвестиціями виплата відсотків державним (облігації внутрішньої та зовнішньої позик) та приватним сектором становила за 2017 — 2 кв. 2020 рр. понад $6,4 млрд.
Таким чином, лише за останні три з половиною роки вимивання капіталу з України на користь зовнішніх кредиторів перевищило $25 млрд.
Читайте також: Що зробив Кирило Шевченко за 100 днів на посаді голови НБУ
Іншим потужним каналом виведення капіталу з країни виступають контрольовані операції з експорту та імпорту товарів. За даними 2018 року третина всієї зовнішньої торгівлі України (близько $30 млрд) структурована через низькоподаткові юрисдикції, які виступали платниками (за експортом) або отримувачами коштів (за імпортом).
Коментарі - 32