Фіскали націлилися на закордонні рахунки та бізнес українців

Про те, що стоїть за податковою амністією, яка готується, в статті для «Мінфіну» розповів керуючий партнер KAC Group Володимир Гаркуша.

Вітчизняне законодавство планомірно рухається в бік посилення контролю над доходами громадян. Такий рух простежується досить чітко, якщо подивитися на свіжі закони і проекти, що готуються до розгляду:

• закон № 2692 імплементує міжнародний стандарт MLI (контроль за пасивними доходами нерезидентів),
• закони №322-IX та № 323-IX обумовлюють автоматичний обмін інформацією між контролюючими органами України та інших країн (CRS, FATCA),
• закон № 466-IX регулює оподаткування контрольованих резидентами України іноземних компаній (КІК),
• закон № 361-IX підсилює функції фінансового моніторингу
• законопроект №1232 про податкову амністію.

Що це означає

1. Імплементація в українське законодавство повноцінної системи автоматичного обміну інформацією (CRS) дозволяє українським фіскалам отримувати як оперативну, так і ретроспективну (!) інформацію про закордонні активи податкових резидентів України. Йдеться про корпоративні права, цінні папери, банківські рахунки, рухоме і нерухоме майно.

2. Прив'язка зарубіжних бізнесів і активів до українських контролерів (бенефіціарів) через контрольовані ними іноземні компанії (КІК) та BEPS (дії щодо запобігання виведення доходів з-під оподаткування). У тому числі і з метою ув'язки українських бізнесів з КІК через єдиного бенефіціара (контролера) і вихід на контроль зовнішньоекономічних операцій в контексті ТЦО (трансфертного ціноутворення).

3. Можливість легалізувати зарубіжні бізнеси та активи через закон про нульове декларування. Проект закону 1232 планується прийняти до кінця 2020 року. А саму процедуру проходження «податкової амністії» розтягнути на 2021-2022 роки. Голова профільного комітету Верховної Ради Данило Гетманцев заявляє про 2021 рік, як кінцевий, після якого почнеться тотальний пошук нелегалізованих активів.

4. Подальше оподаткування доходів від легалізованих зарубіжних бізнесів і активів на рівні контролерів (бенефіціарів) в Україні. На тлі максимально розширеного тлумачення визначення «центр життєвих інтересів», коли зміна місця податкової резидентності не матиме сенсу.

Читайте також: За операції з криптовалютами ФОПів можуть виключити з реєстру

5. Законодавчо встановлений тотальний контроль над витратами. Контролери оцінюватимуть, чи співвідносяться витрати з задекларованими доходами через персональний електронний кабінет платника податків. Частково це вже реалізовано в нещодавно прийнятому законі №2524. Зміни 2020 року до Закону № 361-IX розширили не тільки базу, але функції і відповідальність суб'єктів первинного фінансового моніторингу (нотаріуси, адвокати, аудитори, банки, КУА).

6. Результатом стане створення найширшої практики застосування податкових санкцій за неподання/несвоєчасне подання/спотворення даних в численних звітах і деклараціях. При цьому — з виходом на контролера (бенефіціара), тобто на його майно, як за кордоном, так і в Україні. Як варіант тиску — обмеження в розпорядженні майном, пересуванні, кримінальне переслідування.

Амністія за принципом: «не хочеш – змусимо»

Ключовою в цьому ряду повинна стати податкова амністія. Ідеологи законодавчих новацій переконують, що вона дозволить наповнити бюджет надходженнями від амністованих активів, а також залучити інвестиції за рахунок повернутих капіталів.

За фактом мова йде про можливість не просто законно легалізувати капітали, з яких не були сплачені податки, а й відбілити активи сумнівного походження. Автори законодавчих новацій в коментарях, звичайно, уточнюють, що легалізувати «брудні» гроші буде неможливо.

Але текст самих документів говорить про зворотнє. У проекті №1232 прямо сказано: «… такі доходи вважаються амністованими без будь-яких додаткових умов,… податкова перевірка джерел походження таких доходів не проводиться».

З іншого боку, сама «добровільність» амністії, що готується, буде досить умовною. З повноцінним впровадженням автоматичного обміну інформацією ховати активи буде безглуздо і боляче, з точки зору можливих наслідків. Глобальна мета новацій, що готуються, — добровільно-примусово «вивести на світло» активи, які вже в робочому порядку оподатковувати.

Проігнорувати бажання держави буде складно. Наприклад, штраф за незадекларовану КІК складе 2 000 000 грн за штуку. Пряник — мінімальні ставки податків з легалізованих активів. Президент Володимир Зеленський, наприклад, говорив: «… якщо є нерухомість або інші об'єкти у людини, потрібно попускати, і можна нерухомість амністувати під менший відсоток, або навіть під 0%».

Читайте також: Як зберегти гроші в пандемію: 5 порад від Уоррена Баффета

Очевидно, ця пропозиція може увійти в підсумковий закон про податкову амністію. Данило Гетманцев нещодавно розповів, що основні принципи проведення нульового декларування вже визначені і зараз профільний комітет очікує президентський варіант законопроекту.

Два варіанти легалізувати закордонні активи

Поки ж в Раді зареєстровано два законопроекти на цю тему. Обидва вони передбачають декларування зарубіжних активів: законопроект профільного комітету № 1232 і альтернативний депутата Ніни Южаніної № 1232-1.

Перший дає можливість за 5% одноразово легалізувати активи як «вдома», так і за кордоном. Другий пропонує з зарубіжних активів сплатити податок за ставкою 9%. «Кеш» у першому варіанті узаконюється за 10%, у другому — під 18%. Таким чином, можна буде обілити і неіснуючі ще гроші — на майбутнє, щоб потім не виникало питань.

Вартість легалізації великих сум можна буде зменшити через розміщення їх в ОВДП. В цьому випадку потрібно буде сплатить тільки 2,5. Активи вносяться в спеціальну декларацію, яка подається до кінця 2021 року. Ця декларація передбачає не тільки легалізацію доходів, з яких не були сплачені податки, а й активів, які були придбані на такі доходи. Підтвердження джерел придбання активів не буде потрібно.

У нещодавньому своєму інтерв'ю Данило Гетманцев нагадав, що з введенням головного стандарту BEPS — CRS (автоматичний обмін інформацією) держава в будь-якому випадку виявить власника активів, які не пройшли податкову амністію, зі всіма витікаючими наслідками.

Другий варіант легалізації зарубіжних активів — використання ст.170.13' Закону № 466-IX. Вона передбачає можливість не платити податок із зарубіжних активів — контрольованих іноземних компаній, якщо вони будуть ліквідовані.

У цьому випадку теж потрібно буде подати спеціальну декларацію із зазначенням активів ліквідованої компанії, інформацією щодо неї та її фінансовий звіт з аудиторським висновком. Відповідна стаття закону не містить застереження про те, що власнику КІК не потрібно підтверджувати джерела походження активів.

Але є один нюанс: дія закону поширюється на легалізовані активи тільки в разі дотримання всіх його вимог. Тобто податкова все ж може накладати штраф на задекларовані активи, якщо, наприклад, хоч один документ буде надано невчасно.

Крім того, і законопроекти про податкову амністію, і вже діючий закон про КІК залишають без відповіді безліч питань. А це означає вже створюють потенційні конфлікти між учасниками деклараційної кампанії та податковими органами.

Читайте також: Скільки ми платимо податків насправді

Ось деякі з них. Куди подіти 1,5% військового збору у випадках з обома законами? Як оцінювати зарубіжну амністовану нерухомість при обчисленні податку? У проекті 1232 чітко йдеться про перерахування амністованих грошей з рахунків іноземних банків в українські (або в ОВДП), а в Законі № 466-IX цієї вимоги немає. Що робити з розміщеними пакетами акцій на зарубіжних фінансових майданчиках? Повертати? Куди?

Кого це торкнеться

Вирішувати ці проблеми змушені будуть не тільки олігархи, як може здатися на перший погляд, але і сотні представників українського середнього класу. Оскільки багато хто теж володіє власністю, яка підпадає під термін «зарубіжні активи». Ось найпоширеніші варіанти:

1.Банківські рахунки в зарубіжних банках, які були відкриті особисто. Така собі заначка «про всяк випадок», яку можна використовувати при відвідуванні європейської (і не тільки) країни. На рахунку може бути і декілька сотень євро — це не важливо. Розмір сум для українського законодавства значення не має.

2. Нерухомість. Показова кількість ресторанчиків, готелів і СТО, наприклад, в тій же Словаччині, що належать громадянам України. Або кількість машин з львівськими та закарпатськими номерами біля апартаментів в хорватській Істрії, власниками яких є наші співвітчизники.

3. Торговельні інтернет-майданчики, на яких продається все, що завгодно — від американських автомобілів до квітів. Більшість з них працюють через платіжні системи в зарубіжних банках.

4. «Сервісники» з великою часткою зарубіжних споживачів. І це не тільки горезвісні IT-шники, а й ті ж аутсорсери, перш за все: дизайнери в різних сферах, маркетологи, коучери тощо. Вони задіюють системи типу PayPal і платіжні карти в зарубіжних банках.

Слід згадати, що розмір штрафів за незадекларовані вчасно зарубіжні активи і неподання за ними декларацій і звітів однакові за розміром для олігархів і звичайних громадян.

Часу для прийняття рішення про варіанти легалізації зарубіжних активів формально залишилося менше року. Одночасно доведеться замислитися і над побудовою моделі отримання легальних доходів від своїх зарубіжних активів з оптимальними податковими виплатами вже на перспективу.