Зарплатна мінімалка 5 тисяч: чи стануть українці багатшими

«Мінфін» розбирався, чи стане від цього жити краще персонал українських компаній, як цього обіцяє влада, і як новація змінить наш ринок праці.

Що спільного в українців та американців

Поетапне підвищення мінімальної зарплати прем'єр анонсував ще в липні. Відповідно до заявлених планів зарплатна мінімалка має зрости:

• з 1 вересня — з 4,7 тис. до 5 тис. грн (+ 5,9%);
• з 1 січня 2021 р — з 5 тис. грн до 6 тис. грн (+ 20%);
• з 1 липня 2021 р — з 6 тис. грн до 6,5 тис. грн (+ 8,3%).

Формально, зараз у влади є всі підстави негайно втілити цей план в життя. Адже офіційні заробітки українців знову почали зростати. Згідно зі свіжими статистичними даними, вже в перший місяць літа середня зарплата перевищила докризовий рівень. У червні цей показник досяг 11,579 тис. грн проти 11,446 тис. грн в березні та 10,783 тис. грн в червні минулого року.

Ці дані, виглядають, м'яко кажучи, несподівано: зростання зарплат було зафіксовано на тлі плачевного стану економіки. За даними Держстату, наприклад, промвиробництво в червні знизилося на 5,6% (рік до року), будівельна галузь просіла на 1,7%.

Дійсно, іноді економічні реалії можуть сильно здивувати. Наприклад, під час нинішньої кризи свого історичного максимуму досягли доходи американців. У річному вимірі вони склали $20,34 трлн, тоді як раніше вони не перевищували $19 трлн.

Хоча, якщо заглибитися в тему, цій «аномалії» знайдеться цілком логічне пояснення — безпрецедентні розміри державної підтримки домогосподарств. Штати настільки щедро спонсорували своїх громадян, що допомоги з безробіття 2/3 звільнених працівників виявилися вищими, ніж їхні попередні зарплати.
Бюджетне управління Конгресу порахувало, що якщо пільги з допомоги з безробіття продовжити до кінця 2020 р, то доходи 5/6 їх одержувачів будуть більшими, ніж якби вони працювали.

Читайте також: Оновлений реєстр підприємців запрацював. Що змінилося

У нас же все виглядає так, що роботодавці, які все ще переживають кризу, почали масово збільшувати зарплати своїм співробітникам. Цей казус частково підтверджує і зростання сплаченого ЄСВ.

Але в реальному житті навряд чи хтось зможе навести хоча б декілька прикладів, коли б компанія з падаючим прибутком стала б збільшувати витрати на фонд оплати праці.

Так за рахунок чого ж тоді поліпшується добробут українських працівників та чи поліпшується він взагалі.

Хто «зробив» статистику

Представники влади традиційно пояснюють зростання зарплат відновленням господарської діяльності підприємств, що почалося. Насправді ж причин цього явища може бути декілька.

По-перше, в червні традиційно стартує сезон масових відпусток. Відповідно, бухгалтерія бюджетної сфери нараховує тим, хто йде на відпочинок, не тільки зарплати, але і «відпускні», «оздоровчі» та інші доплати.

Читайте також: У червні деякі чиновники НБУ отримали понад 65 тисяч зарплати

Саме цим пояснюється те, що середня нарахована зарплата в червні, в порівнянні з іншими місяцями року, зросла майже на 18%. Саме цим також пояснюється і те, що зарплати різко зросли саме в бюджетній сфері, тоді як в приватному секторі зарплатам ще дуже далеко до докризового рівня.

По-друге, формальне зростання середньої зарплати може бути пов'язане з триваючими скороченнями і звільненнями тих, хто працює офіційно. Оскільки звільненим повинні виплачувати не тільки зарплату за відпрацьований місяць, а й вихідну допомогу.

По-третє, і це, мабуть, найголовніше, середня зарплата у країні зростає за рахунок того, що роботи (принаймні, офіційної) позбавляються найменш оплачувані (а тому і самі соціально вразливі) співробітники.

«Скорочується загальна кількість робочих місць. Частина йде в тінь. Причому йдуть ті, хто декларував мінімальну зарплату. Ті, хто декларує високу зарплату, в тінь піти не можуть. Коли із загального обліку випадають мінімальні значення, а максимальні залишаються — статистика показує зростання заробітних плат», — каже екс-міністр соціальної політики Андрій Рева.

Справа в тому, що відповідно до методики Держслужби статистики, для визначення середньої зарплати у країні береться весь зарплатний фонд держави і ділиться на всіх працюючих не менше половини звітного місяця офіційно.

Таким чином, зі статистичного спостереження випадають ті, хто працює неофіційно. Крім того, статистика не враховує і динаміку зарплат співробітників, які оформлені своїм підприємством як приватні підприємці.

Під час карантину підприємства масово зрізали «своїм» ФОПам зарплати. Але формально це відбилося в статистиці, як зменшення доходів приватних підприємців, а не скорочення зарплат.

Нарешті, потрібно враховувати ще й той факт, що в червні продовжили зростати зарплатні борги — на 1,1%. Іншими словами, працівникам нарахували зарплату, а ось грошей вони не отримали. У грошах роботодавці заборгували працівникам станом на 1 липня 3,146 млрд грн.

На працюючі підприємства припадає 61,8% боргів. За сферами діяльності борги в червні найбільше збільшилися в закладах громадського харчування і готельному бізнесі — на 25,3%.

Тобто, по суті, після ослаблення карантину і відновлення роботи співробітникам, зайнятим в цих сферах, почали нараховувати зарплату. У порівнянні з травнем, наприклад, в тому ж закладі громадського харчування зростання зарплат склало аж 35,2%. Але ось реально виплатили лише менше третини від заробленого.

Один з найвищих показників зростання зарплатної заборгованості — в охороні здоров'я. У червні вона зросла на 14,4%. Лікарям і медсестрам справно нараховують «коронавірусні» надбавки. Але реальних грошей медики, як видно зі статистики, не отримують.

Кого торкнеться підвищення зарплатної мінімалки

Проте, вже з 1 вересня мінімальна зарплата в країні може зрости до 5 тис грн. Проект відповідних змін до бюджету-2020 вже зареєстрований в парламенті і депутати готові його розглянути.

Залишимо за кадром питання, чому таке рішення буде прийматися перед самими виборами. І зосередимося на державних фінансах. Підвищення мінімальної зарплати автоматично потягне за собою перерахунок зарплат бюджетників. І на це будуть потрібні значні кошти.

Як сказано в пояснювальній записці до відповідного законопроекту, додаткові витрати на підвищення «мінімалки» і посадових окладів планується покрити за рахунок економії на обслуговуванні держборгу.

3,5 млрд грн — така додаткова сума нібито вивільнилася через відхилення фактичного курсу від прогнозного, тобто того, що враховувався при верстці бюджету.

Крім того, планується збільшити планові податкові надходження на 541,3 млн грн: 80 млн грн мають намір додатково зібрати від «внутрішнього» ПДВ і на 461,3 млн грн збільшити план надходжень від ПДФО.

Що це означає для бізнесу? — Збільшення витрат на фонд оплати праці. Оскільки зарплати персоналу доведеться дотягувати як мінімум до 5 тис грн. Бізнес від таких ініціатив явно не в захваті.

«У разі реалізації озвучених планів відчутно зросте максимальна величина бази нарахування єдиного соціального внеску. Найвідчутніший удар буде завдано саме по сумлінним платникам податків, які відкрито виплачують заробітну плату своїм працівникам», — заявили в Європейській Бізнес Асоціації (ЄБА).

В ЄБА попередили, що рішення підвищити мінімальну зарплату зараз створить неконкурентні умови для сумлінних платників податків: вони будуть програвати тим, хто ухиляється від виплати офіційної зарплати.

«Можна очікувати зменшення офіційної зайнятості, скорочення витрат на оплату праці і, врешті-решт, скорочення бюджетних доходів», — йдеться в офіційному коментарі Асоціації.

Дійсно, держава не може змусити роботодавців поза їхньою волею платити більше персоналу. Бізнес відреагує на це десятками перевірених схем — від переведення співробітників на неповний робочий день до банального збільшення частки зарплати, яка виплачується в «конверті».

Ініціатива влади збільшить податкове навантаження і на малий бізнес, який особливо уразливий в період криз, і на громадян. Адже до зарплатної мінімалки прив'язаний розмір мінімальної необхідної суми ЄСВ, яку платять «спрощенці». Цей індикатор враховується і при розрахунку багатьох інших податків, наприклад, податку на нерухомість.

Провідні економісти вже попередили, що збільшення зарплат, що не підтримане відповідним зростанням продуктивності, загрожує зростанням цін. Шок у вигляді різкого збільшення «мінімалки» змусить багато бізнесів перевести високі витрати на кінцевого споживача.

І нарешті, результатом насильницького підвищення зарплат може стати зростання кредитних ставок. Все просто: розкручування інфляції, швидше за все, змусить НБУ знову почати підвищення облікової ставки.

Читайте також: Депозитні ставки продовжують повільно танути

Більш того, банки можуть і самі почати підвищувати ставки за депозитами, щоб покрити для клієнтів зростаючу інфляцію. А за зростанням депозитних ставок знову підуть у ріст і ціни на кредити.