Вкладники повинні відповідати за нерозбірливість

Центр економічної стратегії рекомендує переглянути практику гарантування відсотків по депозитах. Як саме, — пояснив у своїй колонці на «НВ» економіст ЦЕС Олексій Гаманюк. «Мінфін» публікує скорочений варіант статті.

Модель гарантування вкладів, яка діє в Україні, не страхує економіку від потенційних банківських криз. Як і не мотивує вкладників обачніше обирати банки.

Нещодавнє дослідження ЦЕС показало: обираючи вклад, українці дивляться на відсоткову ставку та на рекламу банку. Обсяг безнадійних кредитів для наших громадян не важливий, хоча саме він вказує на ступінь ризиковості банку.

Судячи з результатів аналізу, українцям головне, щоб відсотки були високими, а Фонд гарантування вкладів (ФГВФО) забезпечив виплату усієї суми у випадку банкрутства банку. Така ситуація є контрпродуктивною для фінансової системи, адже у разі кризи більшість ризиків бере на себе держава в особі ФГВФО.

Чинна практика гарантування вкладів породжує «моральний ризик», коли вкладники не несуть відповідальність за загрози для фінансової системи, які самі ж і породжують. Водночас банки у боротьбі за клієнта підвищують відсоткові ставки та запроваджують бонусні програми. Таким чином їх ступінь ризиковості стає вищим, як і ймовірність кризи в системі загалом.

ЦЕС пропонує зменшити гарантування відсотків до половини облікової ставки НБУ на момент укладення договору про депозит. Якщо вкладник може втратити частину відсотків у випадку банкрутства банку, це змусить його думати про ризиковість банку до оформлення депозиту.

Така система аж ніяк не провокує «набіги на банки». Якщо вкладник забере вклад до моменту банкрутства, то отримає ще менше, адже відсотки за вкладами на вимогу зазвичай нижчі за половину облікової ставки НБУ. Тобто навіть якщо є інформація, що банк може збанкрутувати, краще не панікувати і лишити кошти в банку. Така система знизить навантаження на ФГВФО, оскільки сума компенсації вкладникам збанкрутілих банків буде меньшою.

Пропонована зміна системи гарантування зменшить попит вкладників на депозити в ризикових банках, а також не буде стимулювати банки пропонувати підвищені відсотки за депозитами.

В Україні вже діють диференційовані збори, коли ризиковіші банки платять більші внески до ФГВФО. Розмір внесків залежить від відсоткових ставок за депозитами, співвідношення депозитів населення до пасивів банку загалом, співвідношення вкладів фізичних осіб в іноземній валюті до вкладів у національній валюті.

Також законодавчо запроваджена відповідальність власників банків перед кредиторами своїм майном. Однак поки що лише 1% заяв про банківські злочини розглядаються у суді. Щоб підвищити ефективність виконання закону, потрібно провести повноцінну судову реформу та реформу правоохоронних органів. Інакше корумповані судді будуть і надалі заплющувати очі на дії власників банків, а слідчі – гальмувати справи.

Якщо подолати «моральний ризик» у банківській системі, це її стабілізує та зменшить імовірність наступної банківської кризи. І навіть якщо вона станеться, то буде менш болісною для економіки.