Валютні гойдалки навесні: посівна та ще 3 причини

Валютні гойдалки в Україні — звична річ: курс гривні до долара США то знижується, то знову стрибає догори.  Особливо чітко це спостерігається навесні. Які чинники впливають на курс національної валюти, розповідає кандидат економічних наук, фінансовий аналітик YouControl Роман Корнилюк

З середини лютого і майже до середини березня відбувалася ревальвація гривні. За цей період її вартість поступово зростала, а ціна 1 долара США на міжбанку знизилася із 27,27 до 26,36, перед тим як знову стрибнути вверх. Причому такий тренд на весняне посилення гривні відбувається уже 5 років поспіль. Це можна пояснити, зокрема, переходом до більш гнучкого режиму курсоутворення і відмовою Національного банку України (НБУ) від старої практики жорсткої фіксації валютного курсу.

Гривна навесні традиційно посилюється перед початком посівної

Головна причина сезонності курсу гривні – аграрна спеціалізація українського експорту: більшу частину в його структурі займають зернові культури з чітким річним циклом виробництва. Агрохолдингам потрібно вкладати кошти в організацію посівної кампанії – це пояснює поступове посилення позицій гривні протягом першої половини року і її послаблення впродовж другого півріччя. Мова йде про закупівлі за гривню паливно-мастильних матеріалів, насіння, техніки, а також оплату праці та рентні платежі. Для покриття потреб початку року витрачати на конвертацію потрібно значно більшу частину валютної експортної виручки, ніж в інші періоди. Тож аграрії, які змушені у певний період продавати долар, провокують його здешевлення.

Весняні стрибки курсу: 3 основні причини

На курс, звичайно, впливають не лише аграрії. Він залежить і від інших факторів, які не дуже вагомі у довгостроковому періоді, проте можуть зумовлювати суттєві епізодичні курсові стрибки як угору, так і вниз.

Десятки реальних і сотні гіпотетичних факторів впливу на курс можна розділити на 3 основні групи. Саме вони здатні пояснити механіку будь-якого курсового коливання, зокрема і нещодавньої ревальвації, і подальшого «відскоку» курсу долара вгору.

1. Пропозиція валюти

Чим більше валюти прибуває на ринок, тим краще для курсу гривні. Цього разу саме фактори зростання пропозиції долара, серед іншого, зумовили ревальвацію. У свою чергу цьому посприяли і вищезгадані аграрії, і стабільні надходження експортної валютної виручки від компаній металургійного сектору, — другого за вагомістю каналу притоку валюти на ринок.

Свою роль зіграла необхідність конвертувати частину валютної виручки для сплати річних податків найбільшими компаніями України, які орієнтовані на експорт. Також вплинув продаж валюти нерезидентами, які взимку активно зацікавились купівлею ОВДП – високодохідних гривневих державних боргових цінних паперів, які випускає Міністерство фінансів. Хоча, за даними НБУ, «приплив іноземного капіталу в державні цінні папери, який спостерігався від середини січня, нині уповільнився».

Ще один фактор експерти пов’язують з притоком «валютного налу» від численних донорів учасників президентської та парламентської виборчої кампанії.

2. Попит на валюту

Потрібно розуміти: чим менша схильність гравців на ринку купувати долар, тим більше просідає його курс, і навпаки. Донедавна проти долара грало певне зниження попиту на нього, зумовлене тим, що забезпечені вкладники надавали перевагу гривневим інструментам. Так вони забезпечували собі вищі номінальні відсоткові ставки. Загалом такий підхід не мав великих ризиків на тлі макрофінансової і валютної стабілізації останніх років.

Не допомогли збільшити попит на долар і низькі обсяги повернення дивідендів в іноземній валюті дочірніми фірмами міжнародних компаній, що діють в Україні. Сповільнення темпів росту імпорту товарів теж не сприяло високому доларовому попиту. Як наслідок – незначний ріст потреби в валюті для його оплати.

З іншого боку, як тільки курс долара досяг досить привабливих значень і наблизився до відмітки 26 грн/долар, попит на валюту різко збільшився, а пропозиція від продавців валюти скоротилась. Одна із причин — експортери вирішили не поспішати з продажем долару, або вже здійснили більшість запланованих витрат.

Водночас, банки в таких умовах намагались закупити валюту, щоб зіграти на майбутньому передвиборчому підвищенні курсу долара. Це якраз викликало послаблення гривні.

3. Купівля/продаж валюти Національним банком України

Це дуже вагомий фактор курсоутворення, що дозволяє згладжувати коливання, викликані різницею попиту і пропозиції валюти на ринку. Якщо валюти забагато і гривня надмірно посилюється, НБУ викуповує надлишок долара на ринку, що і відбувалося донедавна. Таким чином Нацбанк одразу «вбиває двох зайців»: стабілізує коливання і поповнює золотовалютні резерви країни. Якщо ж курс гривні через нестачу валюти для забезпечення попиту надмірно падає, НБУ може продавати валюту з резервів. Це позитивно впливає на валютну пропозицію і «збиває» спекулятивну частину попиту на валюту.

Вивчаючи тенденції на валютному ринку, слід пам’ятати, що курс – це завжди результат взаємодії великої кількості різних чинників. І частина з них перебуває далеко поза предметом вивчення економіки. Тому точність валютних прогнозів залишає бажати кращого. Економісти поки що лише здатні помітити узагальнені причини тиску на курс або ж пояснити курсову динаміку постфактум.