Кожному по заслугах 2

Продовження. Початок тут.

В частині 1 ми розглянули безпосередні результати заробляння країною валюти, що відображається чистим експортом. Але окрім торгівлі, валюта в країну може заходити і за допомогою безпосередніх прямих іноземних інвестицій, коли інвестори вбачають для цього сприятливий клімат. Це залежить від відповідної урядової політики і визначається сприятливою законодавчою базою для відкриття бізнесу в Україні нерезидентами та відсутністю перешкод для виведення прибутку в валюті з країни, адже не варто забувати, що метою будь-якого бізнесу є отримання прибутку. І саме від влади це залежить значною мірою.

Звичайно треба мати на увазі, що ці процеси мають дещо інерційний характер, а тому успішний результат одного президента може в значній мірі залежати від результату роботи попереднього. Ну це, наприклад, так, як успішний удар, і гол в результаті, може залежати від вдалого пасу іншого гравця. І ось тут ми маємо цікаві результати. Зокрема, очевидні успішні результати створення сприятливого інвестиційного клімату припадають на період В. Ющенка і, відповідно, Ю. Тимошенко, як прем’єр-міністра. Тут не враховані і прямі іноземні інвестиції з України, що погіршить загальну картину, але внаслідок незначної їх ваги я ними просто знехтував. Але для допитливих вони є на сайті порталу і я наведу табличні дані:

Якщо поглянете на сальдо ПІІ за перші три квартали 2014 року та на темпи зміни, то можна відзначити, що президент Порошенко та А. Яценюк дав поштовх зростанню ПІІ в Україну і це безумовний плюс. Це говорить, що Зовнішній світ має певний кредит довіри до України, проте чекає адекватних кроків влади, що дає нам певну надію на покращення.

Але в абсолютному вимірі ці інвестиції надто малі, щоб святкувати перемогу. Все наразі залежить від влади.

Очевидні успіхи В. Ющенка (при попередній підготовці Л. Кучми) і вочевидь погіршення ситуації при В. Януковичу. Але все ж таки, якщо просумувати чистий експорт (ЧЕ) та прямі іноземні інвестиції (ПІІ), то матимемо таку картину:

Тепер все очевидно. Загалом краще всіх спрацював Л. Кучма, дещо гірше В.Ющенко, ну і зовсім погано В. Янукович, що й потрібно було довести. Тепер підходимо до питання, а як збалансували такі показники наші керманичі. Очевидно, що ні Л. Кучма, ні В. Ющенко не потребували додаткових кредитів, оскільки баланс і так був позитивний. Єдиною причиною набирати борги могла бути така: інвестування в економіку з метою подальшого росту. І це було б цілком виправдано. Або красти. Чим і прославилась наша країна на весь світ.

Але В. Януковичу вже потрібно було не просто погашати мінус в балансі та масштабне розкрадання бюджетних коштів, а якось виправдовувати непомірну жадібність та крах економічної політики Партії регіонів. Тому зараз ми це й побачимо. Наперед певен в шокуючих результатах від партії бандюків.

Коментарі, як кажуть, зайві. Зразу відмічу деяку некоректність даних, оскільки на графіку наведені дані на кінець року, а зміна правління відбувалась в інші місяці, наприклад, в лютому. Проте, якщо хтось думає, що це незначний період, то він помиляється, оскільки саме в період зміни відбувалися наймасштабніші афери. В усякому разі очевидно, що за період Кучма-Ющенко ЗВР зростали. І навіть в 2010 році при Януковичу ЗВР зросли з 26505 до 34576 млн. доларів. Проте апетит приходить під час їди. От і маємо, що на період втечі (лютий 2014 року) ЗВР становили 15 462.32 млн. доларів. Загалом виходить, що за чотири роки В. Янукович зумів витратити майже 20 млрд. доларів ЗВР. В статті «Основні тенденції валютного ринку України за вересень-грудень 2013 року». показані масштаби операцій з безготівковою валютою на міжбанківському ринку України.

В грудні 2013 року майже 80 млрд. доларів. Але самі цікаві події відбулися саме перед втечею. За останній тиждень січня було продано 20 млрд. доларів.

Залишилося розглянути динаміку боргів. Десь у мене є стаття за 23 січня 2014 року. Можете переглянути і врахувати, що Янукович і компанія набрали боргів більше, ніж всі попередні уряди за 18 років поспіль. Просто втомився. Перелопатив сайти і «Державний комітет статистики України», і Міністерства фінансів України і НБУ і хочу відмітити, що скрізь інформація розкидана шматочками, але ніде немає цілісної картини. Створюється враження, що інформацію навмисно подають таким чином, щоб виникали максимальні труднощі для її пошуку і використання. Дякую всім за щирий інтерес та добрі побажання.