Якою повинна бути девальвація

Думка про те,  чи потрібна девальвація, в мене з’явилася після аналізу світових подій в питанні боротьби за збереження економічного росту країн. (Моїм першим коментарем був саме цей: «Зачем нам девальвация гривны»,

http://minfin.com.ua/blogs/VictorS/30509/ )

При цьому щоразу згадувалася девальвація валюти, як один з незалежних методів досягнення результату. Основним аргументом противників девальвації завжди згадувалася інфляція (igor75, vitaliian, alest та інші), оскільки вона, на їх думку,  однозначно приводить до зубожіння населення. Також противниками девальвації весь час наводилася теза, що наша економіка в значній мірі залежить від імпорту, що іноді призводило до перекручування фактів і навіть прямої фальсифікації, про що,  потрібно віддати належне автору, писав Evgenyi .

http://minfin.com.ua/blogs/Evgenyi/32218/

 Девальвація, на їх думку, призведе до подорожчання імпорту, і, як наслідок, до падіння економіки.

Правди ніде діти, в цьому є певний сенс, проте все ж залишаючись прибічником ідеї, що вся мудрість світу полягає в мірі, я задумався, а чи є вона, міра девальвації,  яка принесе користь економіці, а отже і народу. Остання новина

http://zn.ua/ECONOMICS/ekspert-rasskazal-kakuyu-ugrozu-tait-vazhneyshee-dostizhenie-yanukovicha.html

змусила мене написати цей блог. В інтерв’ю А. Гальчинського ведеться мова про те, що «Янукович допустил беспрецедентный прокол, умолчав об угрозах дефляции. Зафиксированная по итогам 2012 года дефляция 0,2%, которую президент Виктор Янукович назвал важнейшим достижением экономики, на самом деле является отображением падения ВВП и омертвения деловой активности. Не только теорией, но и многолетней мировой экономической практикой доказано, что оптимальной для переходной структурно реформирующейся экономики является инфляция в пределах 4—6%. Китай, Турция, Индия подтверждают это.»

Таким чином, помірна інфляція (4-6%) зовсім не ворог, а саме той локомотив,  який може витягнути (і витягує) економіку з болота стагнації і падіння обсягів ВВП.

Отже потрібно знайти міру девальвації,  яка призведе до інфляції в 4-6% і буде корисною для економіки. Таким чином,  все знову зводиться до курсу національної валюти по відношенню до найбільш твердих валют світу. І, зокрема, до курсу долара. Як відомо,  цей курс останні роки підтримувався на рівні 8 грн. за долар.

Розглянемо спочатку крайні випадки.

1) Економіка закрита. Імпорт відсутній. Чи вплине курс на внутрішні ціни? Стверджую, що абсолютно не вплине. 1, 5, 8, 10 чи 12 – не має значення. Оскільки долар не потрібен взагалі.

2) Економіка абсолютно відкрита. Власного виробництва немає.

Всі товари поступають по імпорту і фінансуються за рахунок ЗВР. У цьому випадку гривня взагалі стає непотрібною і курс на 100% визначає внутрішні ціни. Якщо б ми мали величезні ЗВР, то жити так було б зовсім непогано. Запозичив, обдер народ, чи знайшов, як Едмон Дантес, незлічені скарби і живи в своє задоволення вже графом, тобто всі стануть графами. Прибічників жити в борг теж чимало, якщо не більшість. Суспільство люмпенів, які не бажають і не вміють працювати, які не мають ні власності, ні етичних норм...

Між іншим, держава,  яка володіє станком, що друкує долари для всього світу, частково теж перетворюється в паразита, що живе за рахунок планети всієї.

3) Реальний варіант,  коли відкритість економіки змушує шукати кошти для оплати імпорту, оскільки в борг ніхто не дає. А якщо і дає, то під значні відсотки, які через певний час потрібно повертати. Очевидно, що тут ключовим питанням є підтримка ЗВР на потрібному рівні, щоб оплачувати принаймні тримісячний імпорт (один з критеріїв). Як вважається це 24 млрд. доларів. Оплачувати може тільки виробництво власних товарів, які можна продати на зовнішніх ринках і які повинні бути при цьому якісними і відносно дешевими. Або, як кажуть, конкурентоспроможними. Досягнення конкурентоспроможності товарів та (або) їх дешевизна шлях непростий, проте є приклади (найяскравіший – Китай). Найперше, що потрібно, це якісне переоснащення застарілого енерговитратного виробництва на сучасне високотехнологічне, що потребує значних інвестицій в економіку та створення сприятливих умов для інвесторів. Щоб створити дешеву продукцію потрібно мати дешеві ресурси, тобто дешеву сировину і дешеву робочу силу. Потрібна також виробнича база. Для росту економіки потрібен також ріст попиту, що в певній мірі стимулюється ростом доходів громадян та невеликою інфляцією, що сприяє більш високій швидкості оборотів грошової маси.

Отут на допомогу має прийти курс. Для того, щоб кількісно визначити можливий сприятливий курс потрібно мати відправну точку. В якості такої точки можна взяти приклад Білорусі,  коли зростання курсу долара в 3 рази призвели до росту цін в 2 рази. Це лиш один з варіантів. Сусідня держава пострадянського простору багато в чому схожа на Україну зі своїми відмінностями. Для більш глибокого аналізу потрібно величезний фактичний матеріал по всім результатам девальвації і пристосування їх до нашої країни. Для цього потрібна «фабрика думки зі штатами і бюджетом». Спробуємо обійтися нульовим бюджетом і штатом з однією людиною.

Отже, 300% росту курсу відповідає 200 відсоткам росту цін. Ділимо на 40:

Звідки 7,5% відповідає 5%.

Таким чином, досить грубо і спрощено ми маємо, щоб отримати помірну інфляцію на рівні 4-6% потрібно підняти курс долара на 7,5%.

Якщо взяти в якості базового значення рівень 8,20, то першим кроком ітераційного процесу мала би бути девальвація до рівня 8,20*1,075=8,80.

Власне кажучи нічого несподіваного тут немає, оскільки задекларований середній курс в 2013 році 8,5 передбачає поступове підвищення до 9 на кінець року. Єдина відмінність, що запланований курс на кінець року потрібно встановити на початок. І далі вже відслідковувати курс і наближати його до ринкового без обвалів і різких коливань.

Про сприятливі результати девальвації та інфляції писав Пророк. Зокрема,  в блозі «Девальвационная тетива натягивается все сильней».

Повність з ним згоден,  а тому наводжу їх, як докази на підтримку моєї позиції:

1) 12 января 2013, 07:23, «выгода для экспортеров в гривневом исчислении от почти трехкратной девальвации 1998-1999 годов на порядок больше, чем какие-то налоговые льготы; к тому же речь идет не только о металлургии, а о всей экономике»

2) 11 января 2013, 17:33, «В 1998 году в Украине было все импортное — и шмотки, и техника, и алкоголь с сигаретами, и продукты многие. Импорт (включая контрабанду) значительно превышал экспорт. После сильной девальвации 1998-1999 годов ситуация кардинально изменилась. Импортные сигареты и алкоголь почти исчезли, но появились наши. И многие другие товары тоже. Страна стала экспортно-ориентированной с 2000 года — и по 2006-й.... После девала 2008-2009 годов отрицательное торговое сальдо также очень резко сократилось. Правда, на плюс мы не вышли — девал был недостаточным…»

3) 11 января 2013, 16:22, «именно из-за стабильного курса гривны в значительной степени страдает сейчас вся экономика страны. А это — остановка заводов, сокращение рабочих мест, зарплат. Низкие пенсии и пособия. И т.д.».

Цілком можливі і інші сценарії. Ласкаво прошу до розмови.