Тиск на гривню зростає

Продовження. Початок тут.

Платіжний баланс складається з двох основних розділів – балансу поточних операцій та балансу фінансових операцій (операцій з капіталом). У балансі операцій з капіталом відображаються капітальні трансферти даної країни та її операції з нефінансовими активами (наприклад, патентами та авторськими правами). У фінансовому балансі реєструються операції країни з зовнішніми фінансовими активами і зобов'язаннями.

Рахунок операцій з капіталом фіксує капітальні трансферти та придбання — продаж невиробничих нефінансових активіві він практично нульовий.

Фінансовий рахунок відоб­ражає операції з фінансовими активами та зобов'язаннями, які виникають у резидентів відносно нерезидентів. У платіжному ба­лансі виділяється чотири функціональні групи активів та зобо­в'язань: прямі інвестиції, портфельні інвестиції, інші інвестиції, резервні активи.

Основною статтею фінансового рахунку є стаття інвестицій. Саме на неї покладає надії влада і при дефіцитному поточному рахунку баланс може бути досягнутий за рахунок інвестицій або запозичень, або резервів. Якщо зведений баланс позитивний, то отримана валюта поступає в резерви, в противному випадку доводиться їх витрачати. Особливістю розрахунку зведеного балансу є формула А+В-С. Це означає, що мінус в рахунку С означає рух валюти в Україну і навпаки.

Поточний рахунок за 2017-й рік мав сальдо мінус 3835 млн. дол., що на 11% більше в порівнянні з 2016-м (-3450 млн.). Їх потрібно було погасити по фінансовому рахунку.

Фінансовий рахунок в 2017-му приніс Україні 6405 млн. дол., що на 36% більше в порівнянні з 2016-м (4704 млн.). Це дозволило отримати профіт в розмірі 6405-3835=2570 млн. З врахуванням невеликого мінуса по рахунку з капіталом (-4 млн.) отримали 2566 млн., що й потрапили в резерви.

Особливістю зведеного балансу в грудні 2017-го є практично нульовий баланс (+1 млн. дол.), що ймовірно стало причиною девальвації гривні в січні 2018-го.

Інвестиції (прямі+портфельні, мінус означає рух в Україну) в 2017-му склали 4107 млн. дол., що на 15% більше в порівнянні з 2016-м (3561 млн.)

Скажемо так: балансування на грані. Інвестиції ледве покривають дефіцит поточного рахунку і явно недостатні для стійкого укріплення гривні. Це означає, що тиск на гривню зростає і, за умови наростання світової фінансової кризи та, як наслідок, подальшого зниження цін на сировину і падіння попиту на неї, неминуче приведе до погіршення торгівельного балансу. Оскільки настає період зростання виплат мінфіну по зовнішнім боргам, девальвація гривні стає неминучою. Якщо влада не зможе домовитися про надання чергового траншу до осені 2018-го, а все вказує на це, то зменшення ЗВР неминуче, що призведе до неможливості виходити на зовнішні ринки за черговими запозиченнями, зростання напруженості в БСУ, ймовірного відтоку депозитів по системі, що в повній мірі покаже реальну загрозу надзвичайно високого рівня NPL-кредитів. Всі балачки експертів будуть просто бла-бла-бла, бо замість паперів вкладники вимагатимуть дзвінку монету і єдиним джерелом врятувати систему залишиться друкарський верстат. Можливо саме тому останнім часом актуалізується придбання населенням ОВГЗ. Чи купляться на це українці? – Глибоко сумніваюся. На запитання про причини укріплення гривні останнім часом скажу єдине. Можливо кураж, можливо — останній шанс. Або просто спекуляції перед обвалом.

Проте: