uainvestor
Зарегистрирован:
22 сентября 2011

Последний раз был на сайте:
19 апреля 2019 в 11:45
Сергей Ждан — Откуда деньги растут  RSS блога
Блог «Пенсионный капитал»: http://pensioneriya.blogspot.com/
17 октября 2015, 15:20

Обираємо правильні депозити.

..

В переважній більшості, українці, як ті миші з анекдоту, плачуть, чортихаються, зарікаються, але попри всі негаразди, продовжує нести гроші до банків. Це означає, що попри всі негаразди, вони нам потрібні.

На мій погляд, існують кілька причин використання нами депозитів.

1. Наявність вільних грошей, які хочеться зберегти про всяк випадок, — для майбутньої, поки що невизначеної мети.

2. Бажання накопичити гроші на певні майбутні придбання товарів і послуг.

3. Необхідність отримати відчуття незалежності, захищеності і самовпевненості.

4. Прагнення до накопичення стартового капіталу для майбутніх проектів.

Як бачимо, всі названі причини направлені у майбутнє. Вони вилучають кошти з сьогоднішніх грошових потоків, консервують їх і передають стороннім фінансовим установам (банкам) взамін на паперові зобов’язання.Отримавши наші кошти, банк запускає свої грошові потоки, що за правилами енергоінформаційної пари (http://pensioneriya.blogspot.com/2015/03/blog-post_15.html), викликають подібні зустрічні потоки, і почуває себе непогано.

Натомість, наші вихідні грошові потоки міліють і призводять до зменшення вхідних надходжень. На практиці, це виглядає так: варто нам віднести певні (надлишкові) гроші до банку, як вони виявляється конче потрібною саме тут і зараз.

Висновок простий: коли всі наші бажання направляються у майбутнє, починає страждати сьогодення. Колись я критикував принцип «жити тут і зараз», і думаю, був правий по формі (з зовнішньої точки зору). Тепер я розумію, що був неправий, з огляду на його внутрішній зміст. Активно керуючи поточними енергетичними процесами, ми підтримуємо своє життя (бо це – рух) і автоматично продовжуємо себе у майбутньому. Перше відповідає інстинкту збереження життя, друге – інстинкту продовження роду. Разом, маємо безперервний розвиток.

Коли ж поточні справи занедбані, то страждає і розвиток. Виявляється, найкраща мрія про майбутнє, з самого початку має бути підкріпленою реальними діями. Говорячи словами мультиплікаційного Дяді Федора, перш ніж продати щось непотрібне, треба купити щось непотрібне.

Аби виправити подібну життєву ситуацію, ми повинні додати звично пасивним банківськім операціям більшої активності. Так, досі ми цінували банки саме за можливість пасивного з ними поводження, але з огляду на те, що «рух – це життя, а зупинка – це смерть», маємо дещо переглянути свої погляди.

Тепер нам краще використовувати депозити з можливістю поповнення, а також – з періодичною виплатою відсотків замість їх капіталізації. Може виглядати смішно, але отримані за депозитом відсотки, можуть в ту ж мить бути внесені на інший або навіть той же депозит. Думаю, це питання звички. Хіба не смішно, коли щовечора Сонце ховається за горизонт, щоб вже наступного ранку знову з’явитись на небі? Але саме ця зміна дня і ночі створює різницю потенціалів, що забезпечує енергією все живе на планеті.

Ми вже не раз звертали увагу на різницю між інвестиційними і спекулятивними операціями, між разовим прибутком і постійних доходом, між потенціальною і кінетичною енергіями. Ситуація з банківськими депозитами знову схиляє нас до інвестиційного типу поведінки, до вибору інструментів інвестиційного напрямку. Сподіваюсь, мої читачі вже навчились їх розрізняти.

Просмотров: 557, сегодня — 0
Следить за новыми комментариями

Комментарии - 1

+
0
Сергей Ждан
Сергей Ждан
17 октября 2015, 15:23
#
VictorSVictorS15 октября 2015, 05:47#
Саме так, Сергію! Кожен, хто думає про завтрашній день, автоматично продовжує себе у майбутньому. І я завжди намагався викристовувати депозити з можливістю поповнення, а також – з періодичною виплатою відсотків. А вже капіталізація чи інше, залежала від конкретної фінансової ситуації на той момент. На жаль, наступив вкрай небезпечний період, коли банківська система падає, інфляція прогресує і майже немає альтернативи пасивному спостереженню за подіями. Гривня знецінюється, а валюту навряд чи банки повернуть. Попереду невизначеність і саме збереження, якщо вони є, допомужуть пережити цей період. Ті ж, хто жили одним днем, зараз перебувають на межі між життям і смертю. У всякому разі я спостерігаю смуток в очах дітей з таких сімей. Вони (очі), як дзеркало, яке відображає реальну ситуацію в країні.
Чтобы оставить комментарий, нужно войти или зарегистрироваться